Система економічних відносин між продавцями і покупцями товарів та послуг, форма зв’язку між сторонами обміну, в процесі якого встанов-люється ринкова ціна на об’єкт обміну, відбувається зміна його власника.
Система суспільних відносин, пов’язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з купівлею і продажем послуг праці.
Економічний простір - сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці.
Механізм, що забезпечує узгодження ціни й умов праці між роботодавця-ми і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію
Рис. 6.1. Підходи до визначення сутності ринку праці.
Поточна пропозиція
Поточний попит
Задоволений попит
Рис. 6.2. Сукупний ринок праці.
Поточний попит + Поточна пропозиція = Поточний ринок праці
Відкритий ринок праці – економічно активне населення, яке шукає роботу та потребує підготовки перепідготовки, а токож усі вакантні робочі місця у всіх секторах економіки.
Прихований ринок праці – особи, які формально зайняті в економіці, алеу той же час у зхвязку із скороченням виробництва або зміною його структури можуть бути вивільненими.
Рис. 6.3. Елементи поточного ринку праці.
Поточний ринок праці
Прихований
ринок праці
Відкритий ринок праці
а)
г)
Офиційна частина відкритого ринку праці
б)
Офиційна частина
прихованого
ринку праці
д)
Неофиційна частина відкритого ринку праці
в)
е)
Неофиційна частина прихованого
ринку праці
Рис. 6.4. Структура поточного ринку праці.
Роботодавці та їх обєднання
Наймані працівники та їх спілки
Держава та її органи
Рис. 6.5. Основні елементи ринку праці
Суспільного поділу праці -розмежування найманого робітника та
роботодавця.
Інформаційна – надання інформації учасникам процесу купівлі-
продажу товару робоча сила.
Посередницька – встановлення зв’язків між роботодавцями та
найманими працівниками.
Відтворювальна -відбувається загальне визначення затрат праці на
відтворення товару «робоча сила» та її суспільної
корисності.
Стимулююча – всі учасники, матеріального процесу є матеріального
процесу є матеріально зацікавленими в задоволенні
своїх потреб.
Оздоровлююча – звільнення суспільного виробництва від економічно
слабких, нежиттєздатних підприємств.
Регулююча -надання відповіді на питання: що, для кого та як саме
виробляти.
Рис. 6.6. Функції ринку праці та їх зміст.
Рис. 6.6. Поняття сегментації ринку праці та її критерії.
Рис. 6.7. Сегменти ринку праці відповідно до різних критеріїв та ознак.
Таблиця 6.1.
Особливості
Первинний ринок праці
Вторинний ринок праці
1.Рівень оплати праці
Високий
Низький
2.Важливі зарплато-
утворюючі чинники
Посада, стаж, кваліфікація, міра відповідальності
Виробіток, дисциплінованість
Продовження табл. 6.1.
3.Специфіка форм
заробітної плати
Висока частка одноразових виплат, індивідуальний характер оплати праці
Провідна роль основної заробітної плати, колективні форми оплати праці
4.Умови праці
Нормальні
Несприятливі
5.Зміст праці
Творча, висококваліфікована
Виконавча, рутинна
6.Ступінь відповідаль-ності за кінцеві результати виробництва
Високий
Низький
7.Підтримка з боку профспілок
Велика
Мала
8.Характер зайнятості
Стабільний
Настабільний
9.Особливості органі-
зації робочого часу
Нормована або ненор-мована тривалість ро-бочого дня, тижня, року
Неповний робочий день, тиждень, сезонна та тимчасова робота
10.Тривалість трудових контрактів
Довгострокова
Короткострокова
11.Ступінь соціального захисту
Високий
Низький
12.Обсяги інвестицій
в освіту та професій-
ну підготовку
Великі
Малі
13.Можливість
просування по службі
Велика
Мала
14.Ступінь участі в уп-равлінні виробництвом
Великий
Малий
Рис. 6.8. Кон’юнктура ринку праці та її види.
Купівля праці роботодавцем означає, що він набуває право певний час використовувати працю вільної людини й стає власником результатів праці, оскільки остання проявляється лише в результатах.
Угоди, що укладаються на ринку праці, означають початок тривалих взаємовідносин роботодавця і найманого працівника та характеризуються величезною різноманітністю.
Насиченість ринку праці різноманітними інституціональними структурами особливого роду, оскільки своєрідність відносин, що виникають на цьому ринку, вимагає чіткої та детальної регламентації різніх аспектів діяльності його агентів.
Наявність на ринку праці негрошових аспектів угоди, до яких належать зміст і умови праці, гарантії зайнятості, перспективи професійного розвитку, мікроклімат в колективі тощо.
Рис. 6.9. Характерні особливості ринку праці.
Рис. 6. 10. Види регулювання ринку праці та їх характеристика.
Полегшує та прискорює процес узгодження особистих, колективних та загальнонародних інтересів при розміщенні працівників у системі суспільного поділу праці.
Надає необхідну гнучкість процесу підготовки та розподілу робітників і фахівців.
Сприяє підвищенню ефективності праці за рахунок раціонального розміщення працівників за сферами виробництва.
Виконує функцію поєднувальної ланки між професійною підготовкою працівників та їх подальшим використанням.
Сприяє поліпшенню вибору населенням професій згідно з його здібностями та бажаннями та врахуванням суспільних потреб.
Поліпшує умови праці та індивідуального відтворення робочої сили в наслідок конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників.
Достатньо сильний засіб оптимізації потоків розподілу та перерозподілу робочої сили.
Рис. 6.11. Позитивний вплив ринку праці на суспільство.
Розвиток ринку праці супроводжується відродженням та поглибленням товарно-грошового фетішизму.
Групові та особисті інтереси окремих групових та індивідуальних виробників, як правило, будуть переважати понад загальнонародними інтересами та задачами.
Ринку праці характерна стихійність, яка загострює проблеми працевлаштування населення й ускладнює реалізацію права громадян на працю і доходи.
Більш жорсткі вимоги до професіоналізму, посилюється динамічність структурних змін у виробництві, знижується життєвий рівень частини населення, виникає соціальна напруга.
Рис.6.12. Негативні риси функціонування ринку праці.
Література:
1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005. – С. 124-145.
3. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.100-113.
4. Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навчальний посібник / За ред. В.М, Ковальова. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С.207-217.
5. Колот А.М.. Соціально-трудові відносини: теорія та практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – С.30-79.
6. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.- Львів: «Новий світ-2000», 2004.-С.72-84
7. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини.: Навч. Посіб. – К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2002. С. 157 – 160, 163 – 166.
8. Навчально-методичний компекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 2 «Соціально-трудові відносини на ринку праці» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Т.І. Богданова, Л.В. Іванова, Т.П. Збрицька). – Одеса: ОДЕУ, ротапринт. 2006. – С.40-51.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление