Бухгалтерські рахунки і їх структура.

Бухгалтерський баланс надає важливу інформацію про наявні ресурси підприємства. Проте, для оперативного керівництва необхідна постійна інформація про зміни цих ресурсів і їхніх джерел, які відбуваються в процесі господарської діяльності. Для цього потрібно відображати кожну операцію в певній послідовності. Відображення господарських операцій безпосередньо в бухгалтерському балансі практично недоцільно, оскільки після кожної з них довелося б становити новий баланс. Крім того, баланс не може забезпечити одержання узагальненої інформації про обсяг змін по кожній групі коштів, або їхніх джерел. І, зрештою, баланс відображає стан коштів господарства тільки в грошовому вимірнику, облік же матеріальних цінностей вимагає ще й натуральних вимірників. Тому поточний облік змін коштів і їхніх джерел у процесі господарської діяльності забезпечується за допомогою системи рахунків. Рахунку бухгалтерського обліку - це спосіб групування господарських операцій по економічно однорідних ознаках, з метою систематичного контролю за наявністю й змінами коштів і їхніх джерел у процесі господарської діяльності.

Іншими словами бухгалтерський рахунок - це спосіб економічного угруповання і поточного обліку господарських коштів, а так само джерел їх формування і господарських операцій.

Систематизація і групування господарських операцій на рахунках забезпечує безперервну інформацію про їх здійснення і результати діяльності, необхідну для оперативного керівництва, контролю і аналізу. Для цього для кожної економічно однорідної групи коштів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності відкриваються окремі рахунки ("Основні кошти", "Каса", "Виробництво", "Товари", "Статутний капітал" і т.п.).

Збільшення і зменшення господарських коштів і їх джерел у результаті господарських операцій відображається на рахунках окремо. Тому рахунки бухгалтерського обліку прийнято зображувати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають умовним словом "дебет", а праву - "кредит". Назву рахунку пишуть посередині таблиці. На кожному рахунку, насамперед, записують початковий стан коштів або їх джерел, що називається початковим залишком або початковим сальдо. Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни коштів і їх джерел. При цьому збільшення об'єкта, що враховується, записують на одній стороні рахунку, а зменшення - на іншій. Маючи інформацію про початковий залишок об'єкта й зміни протягом звітного періоду, визначають його залишок на кінець звітного періоду.

Рахунки бувають активні і пасивні. Бухгалтерський баланс, як відомо, ділиться на дві частини; актив, у якому відображають наявні господарські кошти, і пасив, - де показують джерела їх формування. Відповідно всі рахунки бухгалтерського обліку розділяють на активні й пасивні. Активні рахунки призначені для обліку наявності і змін коштів господарства, пасивні - для обліку наявності і змін джерел їх формування. При відкритті рахунків у них записують початкові залишки (сальдо) на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські кошти розміщені в балансі в лівій частині - активі, той залишки коштів на активних рахунках записують також у лівій частині - на дебеті. Джерела господарських коштів відображаються в балансі в правій частині (пасиві) і залишки джерел коштів на пасивних рахунках також записують на правій стороні рахунку - на кредиті. Активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, пасивні - кредитове. У цьому складається один із взаємозв'язків між балансом і рахунками.

Загальна сума всіх дебетових залишків активних рахунків рівняється сумі кредитових залишків пасивних рахунків (оскільки підсумок активу балансу рівняється підсумку пасиву)

Для забезпечення контролю за господарською діяльністю підприємства важливо мати відомості не тільки про залишки коштів і їх джерел, а і про обсяг господарських операцій за звітний період, тобто величину здійснених оборотів (наприклад, обсяг витрат на виробництво, випуск продукції, реалізацію й т.п.). Тому періодично, як правило, наприкінці місяця, підраховують підсумки записів операцій на дебеті й кредиті рахунків, які називаються оборотами по рахунках.

Підсумок дебетових записів на рахунку називається дебетовим оборотом, а підсумок кредитових записів - кредитовим. Дебетові й кредитові обороти рахунків показують рух окремих видів коштів, їх джерел, господарських процесів за певний час. Для більшої наочності дебетовий і кредитовий обороти розміщають на рахунку під рискою в одному рядку один проти іншого. Якщо немає записів, на тім місці, де треба вказати суму обороту, ставлять прочерк.

Після запису операцій на рахунках треба визначити стан коштів і їх джерел на кінець звітного періоду, тобто встановити кінцеві залишки (сальдо) на рахунках. Кінцевий залишок (сальдо) визначають виходячи з початкового залишку (сальдо) і оборотів рахунку.

На активних рахунках на дебеті відображають залишок господарських коштів на початок місяця і збільшення їх, а на кредиті - зменшення коштів.

Для визначення залишку на кінець звітного періоду на активному рахунку до суми початкового дебетового залишку додають суму дебетового обороту (збільшення коштів) і від знайденої суми віднімають суму кредитового обороту (зменшення коштів).

В активних рахунках кінцевий залишок, як і початковий, може бути тільки дебетовим. Він показує наявність відповідного виду коштів на звітну дату. При цьому в активних рахунках може бути:

1) дебет більше чим кредит (тобто сума початкового дебетового залишку й дебетового обороту більше чим сума кредитового обороту). Тоді різниця між ними показує кінцевий дебетовий залишок (наявність коштів) на кінець звітного періоду;

2) дебет рівняється кредиту (тобто сума початкового дебетового залишку й дебетового обороту рівняється сумі кредитового обороту). У цьому випадку кінцевого залишку не буде й рахунок уважається закритим (відповідного виду господарських коштів на кінець звітного періоду немає).

На пасивних рахунках на кредиті, відображають залишок джерел господарських коштів на початок звітного періоду й збільшення їх, а на дебеті - зменшення джерел коштів. Для визначення залишку на кінець звітного періоду на пасивному рахунку необхідно до початкового кредитового сальдо додати суму кредитового обороту (збільшення) і від отриманої суми відняти суму дебетового обороту (зменшення). На пасивних рахунках кінцевий залишок, як і початковий, може бути тільки кредитовим. Він свідчить про наявність певного виду джерел утворення коштів на звітну дату. На пасивних рахунках може бути:

1) кредит більше ніж дебет (тобто сума початкового кредитового залишку й кредитового обороту більше ніж сума дебетового обороту). У цьому випадку різниця між ними показує кінцевий кредитовий залишок певного виду джерел коштів на кінець звітного періоду;

2) кредит рівняється дебету (тобто сума початкового кредитового залишку й кредитового обороту рівняється сумі дебетового обороту). У цьому випадку кінцевого залишку не буде й рахунок уважається закритим (певного виду джерел коштів на кінець звітного періоду немає).

Ознайомившись із будовою рахунків, ми бачимо, що дебет і кредит активних і пасивних рахунків мають різне значення. Так, на дебеті активного рахунку записують збільшення коштів господарства, а пасивного рахунку зменшення джерел коштів; на кредиті пасивного рахунку записують збільшення джерел коштів, активного - зменшення господарських коштів. Активні рахунки мають залишок тільки дебетовий (оскільки не можна використовувати коштів більше, ніж їх надійшло); пасивні рахунки - тільки кредитовий (оскільки джерела коштів обмежуються наявними господарськими коштами). У системі рахунків бухгалтерського обліку використовується невелика група активно-пасивних рахунків, на які одночасно враховують кошти господарства і їх джерела, а відповідно, вони поєднують ознаки активних і пасивних рахунків (наприклад, рахунок "Нерозділений прибуток (непокриті збитки)". У практиці обліку активно-пасивні рахунки мають обмежене застосування. Докладніше характеристику цих рахунків ми розглянемо пізніше. Отже, на відміну від балансу, що характеризує стан господарських коштів і їх джерел на звітну дату, у системі рахунків ці кошти і джерела відображаються і контролюються безперервним виявленням у них змін, які відбуваються в результаті господарських операцій. Тому система рахунків у їх взаємозв'язку створює передумови для балансового узагальнення ресурсів підприємства по їхньому складу, розміщенню і джерелам формування на відповідну дату.

Дата добавления: 2013-12-13