Гіпноз та навіювання

Гіпнотичний стан відомий людині з давніх-давен, але єдиної наукової теорії гіпнозу досі немає. Його пояснюють з позицій павловської фізіології, теорії психоаналізу або експериментальної психології.

У людей звичайно розрізняють три стадії гіпнозу: сонливість, легкий сон та сомнамбулізм, серед яких саме остання стадія і є справжнім проявом гіпнозу, коли людина повністю підкоряється наказам гіпнотизера і після сеансу не пам’ятає, що з нею відбувалося під час гіпнозу.

Психічні функції під час гіпнозу можуть значно змінюватись. За допомогою словесного навіювання можна викликати певні відхилення вищої нервової діяльності від норми. У стані гіпнозу змінюється якість відчуттів (смакових, зорових, нюхових тощо), їхня інтенсивність і тривалість. Можна навіяти людині, що вона нічого не бачить чи не чує, але підвищити гостроту зору шляхом гіпнотичного навіювання неможливо.

У стані гіпнозу можна не лише викликати галюцинації, але й вимкнути деякі види сприйняття. Тоді окремі особи чи предмети зникають із сфери сприйняття, незважаючи на те, що всі інші цілком відповідають дійсності.

У гіпнотика можна викликати також зміни власної особистості, коли в нього виявляється поведінка іншої особи, іншої статі, певної історичної особи, або він ніби переноситься в минуле, відтворює своє дитинство, поводить себе як дитина, причому дійсно відновлює власні риси характеру та особливості поведінки в дитячому віці.

Гіпнотик може виявляти опір не лише злочинним чи аморальним навіюванням, але й порівняно нешкідливим, які, одначе, суперечать його морально-етичним переконанням.

Навіювання під гіпнозом – лише незначна частина загального поняття про навіювання, яке охоплює всі аспекти життя кожної людини. Навіювання – це той тиск, який виявляє одна людина на іншу найрізноманітнішими засобами – словами, інтонацією, мімікою, жестами, власними вчинками, діями тощо. Навіювання здійснюється на позасвідомому рівні, чим воно і відрізняється від переконання. Взагалі, усі норми людського спілкування – це істини, що навіюються людині з дитинства.

Навіювання міститься в будь-якому спілкуванні людей. Навчання – це теж навіювання ідей та уявлень про навколишній світ та його закони. Для успіху навіювання величезне значення має авторитет того, хто навіює.

Підвищена здатність до навіювання є ненормальною і небажаною для успішного розвитку суспільства, бо призводить до пригнічення власної ініціативи, зниження пошукової активності, до кивання на “дядька”, який підкаже, куди йти, що робити, кого любити тощо

Дата добавления: 2013-12-13