Роль податків в розширеному відтворені

Податки – це частина національного доходу держави, що набуває самостійного руху. Вона характеризує роль держави, ступінь її втручання в процес розподілу новоствореної вартості. Роль податків можна виразити за допомогою системи кількісних абсолютних і відносних показників.

Абсолютні кількісні показники характеризують загальні результати податкової діяльності держави: І) обсяг податкових надходжень до зведеного бюджету; 2) обсяг податкових надходжень до державного бюджету; 3) обсяг надходжень податку на прибуток юридичних та фізичних осіб, податку на додану вартість тощо.

Важливими відносними показниками загальних результатів податкової діяльності держави є показники, що характеризують питому вагу податків у валовому внутрішньому продукті, питому вагу податкових надходжень у загальному обсязі доходів бюджету, питому вагу тих чи інших податків у загальному обсязі податкових надходжень.

Існує чітка пропорційна залежність між нормою оподаткування та обсягом податкових надходжень: чим вища норма оподаткування, тим вищі обсяги податкових надходжень.

Державі потрібно забезпечити такий обсяг податкових надходжень, який є оптимально баженим згідно з вимогами проголошеної економічної доктрини.

Фінансова наука не лише досліджує питання про вплив податків на економіку, а й постійно веде пошук оптимальної межі навантаження на конкретного товаровиробника. Одним із аспектів такого дослідження є проблема визначення податкового тягаря (навантаження).

Поняття податкового тягаря (навантаження)визначається як:

- на макрорівні – частка податків у ВВП (ВНП);

- на мікрорівні - Сума податків, що сплачуються субєктом

прибуток

Статистика країн з потужною економікою свідчить, що протягом довгострокового історичного періоду темпи зростання податкових надходжень випереджають темпи зростання ВВП, що свідчить про зростаючий вплив держави на процес розширеного відтворення. Однак, такі тенденції для сучасної України не характерні ().

Податковий тягар(навантаження) дає можливість статистично визначити межі прогресивності або регресивності національної податкової системи, а також служить необхідною умовою для удосконалення податкової діяльності, що здійснюється в межах панівної моделі регулювання економіки, здатної виконати однаковою мірою фіскальну й стимулюючу функції.

Під час вивчення названого показника упродовж певного історичного періоду з урахуванням загальних потреб і пріоритетів соціально-економічного розвитку країни з'являється можливість дати оцінку податковій діяльності та наявній у країні податковій політиці.

Дата добавления: 2013-12-13