Система індикаторів сталого розвитку ООН

Оскільки глобалізація стає об'єктивною реальністю, світове співтовариство активно створює і використовує різні міжнародні інститути для врегулювання глобальних процесів та систем параметрів для їх вимірювання. До таких параметрів належить міжнародна система індикаторів сталого розвитку, яка дає цілісне уявлення про кількісні характеристики концепції сталого розвитку. Проте значною проблемою в міжнародному контексті є фактична відсутність узгоджених національних індикаторів сталого розвитку, які давали б змогу управлінцям та громадськості оцінити тенденції економічних та соціальних процесів в країні та ефективність зусиль щодо реалізації концепції. Разом з тим, виконання міжнародних вимог до впровадження системи індикаторів сталого розвитку є необхідною передумовою інтеграції України до ЄС. У Програмі розвитку ООН (ПРООН) індикатори сталого розвитку поділяються на дві основні групи - ті, що визначають якість життя, та ті, що визначають екологічну сталість.

Якість життя включає індекс людського розвитку (NDI) та індекс людської свободи або свободи людини (HFI). Індекс людського розвитку має три компоненти: очікувана тривалість людського життя при народженні; знання або освітній рівень, що вимірюється писемністю дорослих та роками шкільного навчання; прибуток, що вимірюється ВВП на душу населення, відкоректований із урахуванням національних розбіжностей у купівельній здатності (тобто реальний ВВП), і в подальшому відкоректований із урахуванням зменшення кількості доходу, що повертається. Індекс людської свободи включає 40 індикаторів, що вимірюють свободу. Одиницею (1) позначається випадок, коли дане право або свобода знаходиться під захистом, а нулем (0) позначається, коли дане право або свобода порушується.

Суспільство є екологічно сталим, якщо воно: 1) зберігає екологічні системи життєзабезпечення і біорізноманіття; 2) забезпечує стале використання відновних ресурсів і мінімізацію виснаження невідновних ресурсів; 3) підтримує екосистеми в межах їх відновної здатності.

Рекомендації Комісії ООН щодо сталого розвитку на 2001 рік для внутрішньодержавного аналізу за рубриками соціального, екологічного, економічного та інституціонального розвитку включають 15 тем, куди входять 38 підтем та 55 індикаторів. Разом з тим здійснений в 1996-1999 роках проект тестування 22 держав-волонтерів з усього світу показав: з рекомендованих найбільш часто використовувались 12 "кореневих" індикаторів, а в окремих країнах - ще 8; крім того, запропоновані були ще 12 специфічних показників оцінки сталості національного розвитку (Табл. 1).

Дата добавления: 2013-12-13