Модель бажаного

Б)

Х х

Х х

Q

Tu

mu

Графік 1.2. Графічне зображення першого закону Госсену

Антиблага – це блага, що мають від’ємну сукупну корисність (наприклад, забруднення повітря).

Існують нетрадиційні випадки корисності (графік 1.3):

а) функція сукупної корисності антиблага (максимальна корисність спостерігається при його відсутності);

б) функція зростаючої граничної корисності (наприклад, колекціонування);

в) функція граничної корисності, яка спочатку зростає, а потім знижується (наприклад, ліки).

Графік 1.3 Нетрадиційні випадки функції корисності

Бюджетна лінія — це множина точок, що показує різні комбінації двох товарів чи послуг (споживацьких наборів), які може придбати споживач за даними цінами у межах свого доходу (графік 1.4).

Рівняння бюджетного обмеження:

,

де I - доход споживача; P_x- ціна товару х; P_y - ціна товару у; Q_x - кількість товару х; Q_y - кількість товару у.

Графік 1.4. Бюджетне обмеження. (Бюджетна лінія.)

Фактори, які впливають на бюджетну лінію:

1) зміна доходу споживача;

2) зміна цін на товари.

у у

Доход споживача Доход споживача

зменшується збільшується

І₁ І₂ І₁ І₂

у Ціна на товар х а) у Ціна на товар х

зростає падає

І₂ І₁ І₁ І₂

Графік 1.5. Вплив зміни доходу на бюджетну лінію (а);

вплив зміни ціни товару на бюджетну лінію (б).

При зміні доходу бюджетна лінія переміщується відповідно до його збільшення І₁→ І₂ (графік 1.5.а) (або зменшення І₂→ І₁) і займає паралельне попередньому положення. Зміна цін на товар х приводить до відповідної зміни кута нахилу бюджетної лінії (графік 1.5.б).

Переваги споживача можуть бути представлені у графічній формі.

Крива байдужості - це крива, що показує різноманітні комбінації двох товарів (послуг), цінність яких для споживача однакова, тобто вони мають однакову корисність.

Графік 1.6. Крива байдужості.

U - крива байдужості; Q_x - обсяг споживання товару x, Q_y - обсяг споживання товару у.

Карта кривих байдужості – це множина кривих байдужості, що показують різні рівні корисності (графік 1.7).

Q_y

Q_x

Графік 1.7. Карта кривих байдужості.

Q_x - обсяг товару х, Q_y - обсяг товару у, U₁, U₂, U₃ - криві байдужості.

Властивості кривих байдужості:

1. Віддається перевага наборам товарів на тих кривих байдужості, які найбільш віддалені від початку координат.

2. Криві байдужості не перетинаються

3. Мають від'ємний нахил.

Гранична норма заміщення MRS_xy ( Mаrginal Rate of Substitution) визначає, від якої кількості товару у споживач згоден відмовитись, щоб отримати ще одну додаткову одиницю товару х, залишаючись на тій же кривій байдужості.

зменшується по мірі того, як товар у заміщується товаром х.

Зменшення граничної норми заміщення при переміщені вздовж кривої байдужості донизу є важливою передумовою формування кривої байдужості. У міру того як товар х заміщує товар у, крива байдужості стає менш крутою.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує сукупну корисність при даних бюджетних обмеженнях. Така рівновага передбачає, що як тільки споживач отримує даний набір товарів, у нього зникає стимул змінювати цей набір на інший.

На графіку 1.8 точка D дотику найвищої кривої байдужості U₂ бюджетною лінією I відповідає стану рівноваги споживача (згідно з ординалістською теорією корисності).

y

Графік 1.8. Рівновага споживача.

Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій доход на всі товари таким чином, щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю (гривню, долар тощо), яка витрачається на кожний товар.

Концепція рівноваги споживача в термінах граничної корисності (MU) і цін товарів (P) може бути описана рівнянням:

Другий закон Госсена: індивід досягає максимуму корисності, якщо співвідношення граничних корисностей будь-яких двох благ дорівнює співвідношенню їхніх цін, тобто mu/ mu= P/Р.

Лінія “ціна - споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з товарів. Лінія «ціна - споживання» лежить в основі побудови кривої попиту ( рис. 1.9).

Рис. 1.9. Лінія «ціна - споживання» та побудова кривої індивідуального попиту

U₁, U₂, U₃ - криві байдужості;

P₁, P₂, P₃ - ціни на товар х;

I, І₁, І₂ - бюджетні лінії, що змінюються при зміні ціни на товар х;

А, В, С – точки споживчої рівноваги

D – крива індивідуального попиту споживача на товар х.

Лінія “доход – споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, що відповідають різним рівням його доходу (рис. 1.10.). Крива “доход-споживання” має також назву кривої рівня життя.

Криві Енгеля – це графічне зображення функціональної залежності між обсягом попиту на благо та доходом за даних цін, яка виводиться через криві “доход-споживання”. Для нормальних благ характерна зміна обсягу попиту в одному напрямку із зміною доходу, при цьому криві Енгеля мають додатний нахил (рис.1.10, 1.11). Для нижчих благ характерна зміна обсягу попиту в протилежному напрямку до зміни доходу, крива Енгеля має від’ємний нахил (4).

В залежності від реакції споживача на зміну доходу при купівлі товару розрізняють три категорії товарів: цінні, звичайні та малоцінні товари.

Графік 1.10. Лінія «доход - споживання» та побудова кривих попиту та кривої Енгеля на її основі

Товар А

4 3

Дата добавления: 2013-12-13