Q1 QC q2 q

Ринкова рівновага.

Графік 2.7. Ринкова рівновага попиту та пропозиції.

С - точка рівноваги, тобто точка перетину кривої D і кривої S, яка визначає рівноважну ціну (Р_С) та рівноважний обсяг попиту та пропозиції (Q_C). (графік 2.7). В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (Q_C). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Р_С), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців.

Рівноважна ціна ( Р_С ) - ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.

Графік 2.8. Модель встановлення рівноважної ціни.

Р - ціна; Q - обсяг попиту та обсяг пропозиції; C - точка рівноваги;

Р_С - рівноважна ціна; Q_C - рівноважний обсяг попиту та пропозиції;

P_H,P _d -ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок;

Q₁,Q₂ - обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок.

Якщо ціна буде нижчою, ніж Р_С, надлишок попиту буде піднімати її вгору (конкуренція покупців) і створювати дефіцит товару (коли попит більше пропозиції); якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Р_С, пропозиція перевищить попит, створиться надлишок товару (конкуренція продавців, адже пропозиція буде більше попиту), внаслідок чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги (графік 2.8).

Умови сталої рівноваги на ринку розглядалися такими відомими вченими-економістами, як А.Маршалл і Л.Вальрас.

Графік 2.9. Механізм формування рівноважної ціни:

а - за Л.Вальрасом (модель Л.Вальраса);

б - за А.Маршаллом (модель А.Маршалла).

Загальновизнаний на сьогодні метод Л.Вальраса розглядає криві попиту та пропозиції як кінцеві точки горизонтальних прямих, які відповідають обсягам попиту чи пропозиції при даній ціні (тобто ціна розглядається як незалежна змінна, а кількість товару – як залежна). А.Маршалл розглядав їх як кінцеві точки ряду вертикальних ліній, кожна з яких відповідає ціні, за якою дана кількість товару виробляється і споживається (тобто А.Маршалл розглядає кількість товару як незалежну змінну, а ціну - як залежну змінну) (графік 2.9).

Метод Л.Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А.Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Л.Вальрас розробив «модель коригування ринкових цін», тоді як А.Маршалл - «модель коригування випуску».

Для функції пропозиції важливе значення має фактор часу. Звичайно розрізняють найкоротший, короткостроковий (короткий) і довгостроковий (тривалий) періоди. У найкоротшому періоді всі фактори виробництва постійні, у короткостроковому деякі фактори (сировина, робоча сила й ін.) є змінними, у довгостроковому - усі фактори змінні (включаючи виробничі потужності, число фірм у галузі тощо).

В умовах найкоротшого ринкового періоду підвищення (зниження) попиту призводить до підвищення (зниженню) цін, але не відбивається на розмірі пропозиції (рис.2.10, а). В умовах короткострокового періоду підвищення попиту обумовлює не тільки ріст цін, але і збільшення обсягу виробництва, тому що фірми встигають змінити деякі фактори виробництва у відповідності з попитом (рис.2.10, б). В умовах довгострокового періоду збільшення попиту призводить до значного росту пропозиції при постійних цінах або несуттєвому підвищенні цін (мал.2.10, в).

а) б) в)

Рис. 2.10. Зміна цін і обсягу пропозиції в найкоротшому (а),

короткостроковому (б) і довгостроковому періодах

Дата добавления: 2013-12-13