Конкурентна стратегія фірми у довгостроковому періоді

Рис. 4.9. Ситуація закриття конкурентної фірми

У процесі свого функціонування конкурентна фірма має прийняти рішення:

1) здійснювати виробничу діяльність чи ні;

2) якщо здійснювати, то скільки продукції виробляти і продавати.

1) Фірма буде здійснювати виробництво, якщо ринкова ціна буде більше ціни, що відповідає точці закриття фірми (коли Р£ min AVC). З моменту, коли ринкова ціна перевищить цю ціну, фірма готова прийняти рішення щодо здійснення виробничої діяльності.

2) Фірма буде розширювати випуск продукції до точки, в якій її граничні витрати (МС) будуть дорівнювати граничному доходу (MR). Якщо граничні витрати (МС) менші, ніж ціна (Р), продаж додаткової одиниці товару збільшує дохід. Тому прибуток збільшується (або збитки зменшуються) з розширенням виробництва товару до того моменту, поки граничний дохід (MR) не стане дорівнювати граничним витратами (МС) MR=MC.

Для конкурентної фірми стан, в якому кількість товарів та послуг, що нею виробляється, визначається рівнем Р=МС=MR, називається рівноважним. Саме в цій точці конкурентна фірма досягає стану короткострокової рівноваги.

В короткостроковому періоді фірма не може змінити свої виробничі потужності і може опинитися в наступних ситуаціях:

- максимізація прибутку;

- мінімізація збитків;

- отримання нормального прибутку;

- закриття фірми.

Крива пропозиції конкурентної фірми показує, який обсяг випуску продукції буде виробляти та пропонувати фірма, щоб максимізувати прибуток. Вона буде співпадати з тією частиною кривої граничних витрат фірми, яка розташована вище кривої її середніх змінних витрат.

Крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді - це частина кривої її граничних витрат МС, що розташована вище кривої AVC (рис.4.10).

Там, де МС=АТС, визначається точка окупності (точка В).

Там, де МС=AVC, визначається точка закриття фірми (точка С).

Для визначення обсягу випуску при будь якій ціні (Р₁, Р₂), вищій за мінімальні середні змінні витрати (AVC), проводиться горизонтальна лінія до кривої граничних витрат (МС). Якщо із точки її перетину з кривою граничних витрат (МС) провести вертикальну лінію до осі абсцис, отримаємо точку, яка визначить той обсяг випуску продукції (q_1,q₂), який фірма по відповідній ціні пропонує до продажу.

Рис. 4.10. Крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді.

Рис. 4.11. Довгострокова рівновага фірми на ринку досконалої конкуренції

Рівновага галузі у довгостроковому періоді - це ситуація, коли конкурентні фірми не прагнуть ані вступати в галузь, ані покинути її, а також не намагаються збільшити чи скоротити масштаби виробництва.

Це відбувається, коли всі фірми в галузі мають середні витрати (АС), що дорівнюють ціні (Р), тобто кожна фірма покриває свої витрати. У цьому випадку економічний прибуток фірм дорівнює нулю і вони отримують тільки нормальний прибуток, а це означає, що відсутні мотиви, які б спонукали фірми виходити з галузі чи входити до неї.

У довгостроковому періоді досконало конкурентна фірма виробляє продукцію тільки у тому випадку, коли ціна Р буде не нижчою, ніж довгострокові середні витрати (LAC) (рис. 4.11 – 4.12).

P = LAC

В довгостроковому періоді всі витрати є змінними. В цьому періоді фірми можуть як збільшувати, так і зменшувати масштаби виробництва; в галузь можуть увійти нові фірми, частина фірм може покинути галузь.

Рис. 4.12. Встановлення довгострокової рівноваги конкурентної фірми

У довгостроковому періоді за умов конкурентної рівноваги економічний прибуток дорівнює нулю. Ця ситуація називається парадоксом прибутку.

Мотиви, що приводять до парадоксу прибутку:

- позитивний економічний прибуток заохочує нові фірми вступати в галузь досконалої конкуренції. Це збільшує пропозицію і знижує ціну на продукцію до тих пір, поки економічний прибуток у галузі не стане дорівнювати нулю, і фірми будуть отримувати тільки нормальний прибуток.

- Від’ємний економічний прибуток примушує фірми виходити з галузі. Внаслідок цього пропозиція зменшується, і економічний прибуток знову стає нульовим.

Довгострокова рівновага галузі відповідає вимозі рівності ціни (Р) довгостроковим граничним витратам (LMC) в точці мінімального рівня довгострокових середніх витрат (LAC) Р = LMC = min LAC

За таких умов досягається довгостроковий стан беззбитковості галузі.

Коли це відбувається, фірми в галузі отримують нормальний прибуток. Якщо кожна фірма в галузі отримує нормальний прибуток, вона задовольняється існуючим рівнем випуску і не виявляє ініціативи ані його змінити, ані залишити галузь. Жодна фірма поза галуззю не виявляє ініціативи щодо входження до цієї галузі.

Крива пропозиції конкурентної фірми в довгостроковому періоді - це крива, що показує обсяг випуску продукції, який фірма буде виробляти при кожному значенні ціни, щоб досягти максимізації прибутку на довгостроковому інтервалі.

Крива пропозиції фірми в довгостроковому періоді визначається частиною кривої довгострокових граничних витрат фірми (LMC), яка розташована вище кривої довгострокових середніх витрат (LAC), що відповідає ціні беззбитковості на довгостроковому інтервалі, включаючи точку мінімуму LAC.

Рис. 4.13. Крива пропозиції конкурентної фірми в довгостроковому періоді

Довгострокова ціна беззбитковості - це найменша ціна, за якої фірма може лише покрити свої витрати в довгостроковому періоді. Вона відповідає мінімальному рівню довгострокових середніх витрат фірми. При цьому фірма отримує лише нормальний прибуток.

Ринкова пропозиція (пропозиція галузі) складається з обсягів пропозиції всіх фірм, що пропонують свою продукцію на ринку по будь-якій можливій ціні.

Довгострокова крива ринкової пропозиції залежить від зміни на довгостроковому інтервалі рівня витрат галузі по мірі розширення обсягів випуску продукції. В залежності від цього вона може мати додатний (позитивний) або від’ємний нахил.

Рис. 4.14. Довгострокова крива ринкової пропозиції для галузей з різною динамікою витрат

6. Досконала конкуренція та ефективність.

Чисто конкурентна економіка призводить до найефективнішого використання обмежених ресурсів суспільства. Економіка конкурентних цін використовуватиме обмежену кількість наявних у суспільстві ресурсів так, що максимізуватиме задоволення потреб споживачів.

Ефективне використання обмежених ресурсів передбачає виконання двох умов:

Дата добавления: 2013-12-13