Групи рослин за вимогами до світла

ІІ

Значення світла в житті рослин

І

Значення світла для рослин полягає перш за все в тому, що воно є джерелом променевої енергії, необхідної для фотосинтезу. Процес поглинання та засвоєння світла зеленим листям вперше глибоко був вивчений К. А. Тімірязєвим та його послідовниками. Тімірязєв вважав, що основними поглиначами сонячної енергії є хлорофіл та інші пігменти.

Пігменти хлоропластів поглинають промені з довжиною хвиль 380-740 нм. Цей діапазон випромінення називається фотосинтетично активною радіацією.

Все життя на землі підтримується завдяки енергії, яка випромінюється Сонцем і досягає біосфери. Для створення біомаси та життєдіяльності всіх організмів, що беруть участь у харчовому ланцюзі, достатньо тієї порівняно невеликої кількості сонячної енергії, яка вловлюється в процесі фотосинтезу. Пігменти хлоропластів поглинають промені з довжиною хвилі 380-740 нм. Випромінення з такою довжиною хвиль називають фотосинтетично активною радіацією.

Сумарна формула фотосинтезу:

6СО₂ + 6Н₂О + промениста енергія = С₆Н₁₂О₆ + 6О₂

Світло впливає на форму рослини, її спрямування, внутрішню структуру тканин листка, розмір хлоропластів та їх розміщення у клітинах. Від світла залежить розподіл всередині угрупування, положення того чи іншого виду, яке визначається його конкурентною спроможністю у боротьбі за світло. Для продуктивності фотосинтезу та повноцінного перебігу багатьох інших процесів у рослинах, велике значення має характер освітлюваності, інтенсивності світла в даному місцезростанні. Типову для виду освітленість називають світловим забезпеченням. Звичайно воно визначається у відсотках від повної освітленості. Як і інші екологічні фактори світлове забезпечення має свої кардинальні межі. (Z_min, Z_opt,Z_max)

За вимогами до світла рослини поділяють на три групи:

Світлолюбні або геліофіти Z_opt =100%, тобто вони краще ростуть і розвиваються на відкритих місцях, тобто при повному освітленні. Прикладом таких рослин є лугові трав’янисті рослини, рослини степів і пустель. З лісових рослин до них можна віднести високі дерева першого ярусу та трави ефемероїди (Аменона жовтецева, зірочки жовті, різні види рясту)

Тіньовитривалі види можуть рости при повному освітленні, але краще розвиваються при деякому затіненні. Z_max таких видів дорівнює 100%, а Z_opt менше 100%, і вони заходять у більш глибоку тінь, порівняно з тіневитривалими видами. Наприклад, сюди відносять травянисті рослини нижніх ярусів темнохвойних та широколистяних лісів.

Геліофіти і сціофіти мають багато своєрідних рис і значною мірою різняться морфологічно і анатомічно.

Геліофіти і сціофіти відрізняються також фізіологічними властивостями. Листки геліофітів починають фотосинтез при меншій концентрації хлорофілу, ніж листки сціофітів і взагалі останні містять більше хлорофілу в порівняні з листками геліофітів. Якщо,, кількість хлорофілу в 1г листків бука прийняти за 100%, то в листках ті невитривалої липи його буде 82%, а у світлолюбної берези повислої і робіній відповідно 62% і 52%. Кількість хлорофілу залежить також від характеру, інтенсивності освітлення, в ясні дні кількість хлорофілу менша, в похмурі більша.

Дата добавления: 2013-12-13