Тема 8: Життєві форми рослин

VI

Непряма трансабіотична взаємодія /

взаємовплив через зміну факторів мікроклімата (послаблення сонячної радіації всередині рослинного покриву, збіднення її фотосинтетично активними променями, через що рослини приґрунтових ярусів мають зовсім інші умови світлового режиму). Одні рослини впливають на інші через зміну температурного режиму повітря, вологості, швидкості вітру.

Тому в рослинних угрупованнях створюється особливий мікроклімат, який називають фітокліматом.

через надгрунтовий шар рослинних залишків - підстилку (утруднює проникнення спор і насіння в грунт, проростання насіння, тому що є механічною перешкодою на шляху паростків до світла - особливо тверді листки дуба, бука; пишна підстилка впливає на тепловий режим зимуючих трав'янистих багаторічників)

через продукти розкладання рослинних залиште, що містяться є підстилці: можуть гальмувати чи стимулювати ріст рослин (витяжка з лісових підстилок негативно діють на ріст багатьох степових трав) через хімічні виділення - алелопатія. Алелопатію трактують і більш вузько - як "вплив прижиттєвих виділень одних рослин на інші", і більш широко, розуміючи під нею вплив не тільки прижиттєвих виділень рослин, але і речовин, що утворюються при розкладанні їхніх відмерлих органів. Рослини виділяють нектар, ефірні олії, смоли, фітонциди (леткі речовини різної хімічної природи, які мають здатність гальмувати розвиток інших організмів), також кореневі виділення, дощем з листків дерев вимиваються йони калію, натрію, магнію та органічні сполуки (амінокислоти, вуглеводи, включаючи різні цукри, органічні кислоти).

У лабораторних дослідах було показано, що вода, яка стікає з листя, може бути використана іншими рослинами як джерело мінерального живлення. Забезпечення моху Ні lосотпіит sрlеndеns азотом і зольними елементами відбувається в основному за рахунок того, що міститься у воді, яка стікає з крон хвойних дерев.

У виділеннях рослин містяться наступні компоненти: 1) баластові метаболіти, від яких рослині необхідно звільнитися; 2) метаболіти, що приваблюють корисних і відлякують шкідливих для рослин тварин (аттрактанти, реппеленти); 3) ті, що забезпечують можливість більш успішного існування рослин в умовах високих температур повітря, недостатнього забезпечення водою й ін.; 4) необхідні рослинам, поглинуті ними з ґрунту чи отримані від симбіонтів, які у даний момент рослина не здатна використати для синтезу більш складних сполук; 5) ті, що утворюються при враженні паразитами і шкідниками.

Кількість і склад речовин, що виділяються, змінюється в залежності від виду рослин, органу, життєвого стану рослини, умов зростання. Кількість речовин, що вимиваються, збільшується з віком листків, а це, можливо, пов'язано з нагромадженням у них баластових метаболітів, від яких рослині необхідно звільнитися.

Вважають, що речовини, які вимиваються з надземних органів, мають більше значення в районах з вологим кліматом, а в аридних і семіаридних областях на перший план виступають леткі метаболіти. Через рухливість повітряного середовища концентрація летких виділень у повітрі не буває значною. Це знижує можливості алелопатичного впливу летких метаболітів одних рослин на інші через їхні надземні органи. Таким чином, вплив одних рослин на інші шляхом виділення метаболітів з надземних органів здійснюється в основному через грунт.

Завдяки фітонцидам рослини мають стійкість до деяких захворювань. Черемха виділяє фітонциди, які токсичні для різних видів найпростіших та відлякують мух. Багато фітонцидів виділяє яловець, сосна, тополя, евкаліпт. Мікроби вкрай рідко пошкоджують листя цих рослин. Фітонциди багна пригнічують проростання насіння журавлини, кореневища пирію затримують проростання насіння культурних злаків. Найбільшу дію мають речовини, що виділяє рослина під час цвітіння та в молодому віці. За допомогою фітонцидів рослини тримають навколо себе незайняту іншими рослинами зону, яка називається фітогенним полем. Рослини виділяють фізіологічно активні речовини і після своєї загибелі. Тому виполоті бур’яни слід прибирати з поля, оскільки вони негативно впливають на врожай.

Рівень впливу рослин на середовище, а отже і на інші рослини, неоднаковий для різних рослин. Рослини, які найбільш активно і глибоко перетворюють середовище і визначають умови існування для інших рослин угруповання називають едифікаторами. До сильних едифікаторів належить ялина, сфагнові мохи, до слабких - рослини трав’янистого покриву лісів.

конкуренція - взаємні або однобічні негативні впливи, які виникають на основі використання енергетичних і кормових ресурсів середовища існування (конкуренція за світло в густих лісах, за грунтову вологу, за поживні речовини на бідних грунтах)

4. Непряма трансбіотична взаємодія

- При поїданні тваринами певних груп рослин усуваються конкурентні відносини. Це сприяє розростанню непошкоджених рослин, посиленню їх впливу на співмешканців.

- Від продуктів життєдіяльності коренів вищої рослини може частково залежати підбір певного складу мікрофлори, що оточує корені, а зміна її чисельності, складу і активності не залишається байдужою для населення сусідніх ризосфер, в результаті чого змінюються умови кореневого живлення для інших рослин.

- механічний захист трав, розташованих усередині заростей колючих рослин, від поїдання їх худобою

Мета: Ознайомитися з класифікацією біоморф К. Раункїєра і виявити їх екологічну специфіку.

Професійна спрямованість: Матеріал даної теми може бути використаний вчителем біології при поясненні теми „Життєві форми організмів”. Загальна біологія. 11клас.

Дата добавления: 2013-12-13