Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Малювання пластиліном





Малювання пальцями та руками.

Симетричне зображення на папері

 

Аркуш паперу згинають вдвоє і від лінії згину наносять контур половини малюнка й розфарбовують його, а потім знову складають аркуш і розгорнувши його, одержують малюнок. Малювати має половину семетричного предмету.

 

 

 

Діти малюють пальцем та руками, вмочуючи його в фарбу бажано на ватмані. Малюнки виконуються на різну тематику.

 

Подряпування (Гратографія)

Техніка подряпування — на папірі виконують кольоровий малюнок , після його висихання наносимо віск на папір (восковою свічкою) утворюючи стеаринову поверхню. Після чого тушшю (чорною) з гуашю (чорною) накладають фон на кольоровий малюнок. Після повного висихання олівцем чи стеком подряпуєм фон орнаментом або візерунком.

 

Перед роботою пластилін слід розім'яти, а після роботи протерти руки серветкою і вимити їх теплою водою з милом.

Для основи роботи використовується щільний картон. Якщо фон покривається частково, то потрібно застосовувати картон з кольоровим покриттям, на якому не з'являються масляні плями від пластиліну.

Для різання пластиліну і нанесення ним на основу застосовується стека - інструмент, у якого один кінець ножеобразний, а інший гострий. Ножиці призначені для вирізання деталей картин. Для розкочування пластиліну можна використовувати качалку але краще руки. Ліпити з пластиліну краще всього на пластині з оргскла, але можна використовувати фанеру, картон або клейонку. Залежно від об'ємності деталей картини можуть мати площинне або барельєфне зображення. У площинних картин поверхня рівна, подібна олійного живопису. У барельєфному зображенні фігури злегка виступають над поверхнею. Поділяються картини в залежності від ступеня заповнення полотна. В одних картинах покрита вся поверхня, а а інших пластиліном заповнена тільки частина, обмежена контуром малюнка. Останній вид називається аплікацією. Формат картин може бути різним: вертикальним, горизонтальним, квадратним, круглим, овальним.



Перевага пластилінових картин полягає в можливості зображення опуклих барельєфним деталей, що створюють особливу зорову реальність виконуваних художніх робіт. Площинне зображення пластиліном подібно живопису олійними фарбами, але наноситься пластичний матеріал стеками або розмазується по картонній основі пальцями рук маленьких кульок пластиліну різного кольору. Ручний спосіб нанесення пластиліну більш ефективний, тому що зігрітий пальцями матеріал рівно під тиском з'єднується з основою.

Рельєфність картин досягається ліпленням деталей з пластиліну, формуванням стеком, різанням ножицями з подальшим підйомом розрізів, дублюванням об'ємних елементів папером, протиранням пластиліну через металеве ситечко, видавлюванням матеріалу через часниковижімалку і т. п.

Нанесення пластиліну на основу слід починати з верхньої частини, щоб виключити торкання долоні з покритими ділянками.

При створенні об'ємних зображень застосовуються два способи ліплення: конструктивний (деталь складається з пластичної маси) і пластичний (форма витягується з пластичної маси).

Деталі круглих і овальних форм формуються скочуванням пластилінових кульок з подальшим розплющування при закріпленні на полотні картини.

Для зображення тонких смуг виконуються валики, які розкочуються долонями на площині. Бажано, щоб ці деталі не були дуже довгими, в іншому випадку їх формування і перенесення буде складнимі. Після розкочування валики необхідно остудити, тому що в теплому стані вони можуть розірватися. Довгі лінії слід складати з кількох коротких елементів.

Рівні і довгі валики з круглим поперечним перерізом можна отримати, продавлюючи пластилін через чесноковижімалку. Ці деталі використовуються для зображення пелюстків і стебел квітів, пасом, завитків і т.п. Ефект пухнастості і пухкості елементів картини досягається тертям або продавлюванням пластиліну через металеве ситечко. Таким способом зображуються хутро тварин, корали, рослинність і т.п.

Рельєфність на поверхні деталей можна отримати продавлюванням тонких борозенок кінчиками ножиць, шилом, стеком, гребінцем.

Для створення різьбленого краю зріз пластилінової платівки надрізають ножицями, скальпелем або придавлюється склом під кутом до оформлюваної лінії. Цей метод застосовується при зображенні листя, крони дерев.

Деталі складної конфігурації можна виконати розплющеними плямою, від якої стеком або скальпелем відсікаються надлишки.



Якщо необхідні фігури, які важко виліпити, то з продубльований тонким, шаром пластиліну папери ножицями потрібно вирізати деталь і приєднати її до основи пластиліновими валиками.

Для створення прозорості або об'ємності елементів пластилін розтирається пальцями і наноситься на деталь тонким шаром. Надлишки верхнього шару зіскоблюють стеком до отримання необхідного зорового ефекту. Якщо пластилінова аплікація з частковим заповненням тла виконана на м'якій папері, то навколо деталей можуть утворитися масляні ореоли. У цьому випадку необхідно вирізати елементи ножицями і відповідно композиції наклеїти їх на картон з водовідштовхувальним покриттям. Дефекти можна акуратно зрізати стека і на цій ділянці виконати виправлення.

Змішанням пластиліну різних кольорів досягається різноманітність колориту. Білий пластилін додається для освітлення фарб, а домішка чорного, синього, коричневого надає темний відтінок. Часто використовується колір охри, який виходить шляхом змішування коричневого і жовтого кольорів.

 

Щоб добитися ефекту "мармуровість", тобто зображення з різнокольоровими хаотичними розводами, пластилінові валики різних кольорів скручуються джгутом злегка перемішуються, але не допускається повне поглинання фарб. Колорит комбіновані фарб при нанесенні на полотно повинен проглядатися різнокольоровими розводами. Видимість об'ємності пластилінових деталей можна додати напиленням порошку пастелі або тінями для вік. Для зображення білих елементів на білому картоні можна використовувати трафарети, якими закривають певні ділянки, а навколо забарвлюють фон. Картини з пластиліну бажано оформити в рамках під склом. Якщо зображення рельєфне, то між склом і площиною картини необхідно прокласти вздовж рамки прокладку на висоту опуклості малюнка. Площинні картини можна зберігати під прозорими плівками.

Пластилінові зображення не слід піддавати деформації, нагрівання, не допускати попадання сонячного світла.

Починати освоювати технологію роботи з пластиліном краще за все з невеликих картин, на яких зображені прості предмети. Тільки після того, як з'явиться впевненість у роботі з пластиліном, слід розробити власну манеру.

Малюнок вийде ніжним, загадковим. Дітям дуже подобається, що пластилін знаходить іще одне своє застосування.

 

Паперопластика ( Орігамі )

Паперопластика - це конструювання об'ємних та напівоб'ємних форм з паперу шляхом його механічної обробки та трансформації. А саме: складання, скручування, згинання, вирізування, прорізування, гофрування, склеювання тощо.

Оригамі — мистецтво складання паперу. Метою цього мистецтва є створення витворів шляхом використання схеми геометричних згинів і складок. Термін оригамі відноситься до всіх типів складання паперу, а не тільки японських зразків.

 

В оригамі використовуються небагато різних згинів, але вони можуть бути скомбіновані багатьма засобами й утворювати дуже складні фігури. Зазвичай фігури оригамі складають без розрізів з квадратного аркушу паперу, сторони якого можуть бути різних кольорів. Всупереч найпоширенішій версії у традиційному японському оригамі що сягає ери Едо (1603-1867), цих правил суворо не дотримувались і в багатьох випадках аркуші розрізались або фігури складали не з квадратного аркушу, а з прямокутного, круглого, трикутного чи з інших неквадратних аркушів паперу.

 

Хоча, щодо походження оригамі існують деякі розбіжності, але напевно можна сказати, що розвинулось оригамі саме в Японії. Спочатку це була забавка переважно для дітей, доки Йосідзава Акіра не надав цій забавці другого дихання додавши їй нові технології, такі як мокре складання та систему зображення отримання фігур, що отримала назву система Йосідзави-Рендлета. З 1960-х мистецтво оригамі почало активно поширюватись по всьому світу, з’явились такі напрями як модульне оригамі, Кірікомі, чисте оригамі.

 





Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 1191; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.012 сек.