Діагностичний потенціал техніки «Сімейний малюнок»

Подані приклади додають ілюструють можливості діагностичного потенціалу техніки. Малюнки зроблені під час майстерень, що відбувалися на Сьомій Міжнародній конференції молодих науковців «Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (жовтень 2004 р.) та Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика допомоги особистості в психологічному консультуванні і психотерапії» (травень 2005 р.). Учасникам майстерень запропонували поділитися на групи (3—5 учасників). У межах групи вони грали різні сімейні ролі, потім члени кожної родини взаємодіяли на аркуші за допомогою фарб.

На малюнку 3 можна зауважити чіткі межі родини (зафарбовані у різні кольори, виділені товстими лініями). «Межі» аркушу намальовані людиною, що грала роль батька (чоловік є захисником родини). Це може також свідчити про відчуття незахищеності, потребу в додатковому захисті, про відчуття небезпечності навколишнього середовища (наприклад, під час переживання родиною кризи або в ситуації спільного проживання зі старшими поколіннями).

У цілому малюнок сприймався учасниками як гармонійний, викликав позитивні емоції, гарні почуття. «Члени родини» використовували різні кольори. Про нестачу чоловічих «енергій» свідчить використання переважно плавних, «м'яких» ліній та форм, образів квітки тощо. У кожного учасника є свій «куток», своє місце в родині, що відображено на малюнку (можна побачити «пензлик» кожного члена сім'ї"). Але ми бачимо й взаємодію: в центрі малюнка кольори та лінії різних членів родини перетинаються та змішуються, тобто, вони мають місце для взаємодії, не відгороджені один від одного, можуть отримати взаємопідтримку та теплий емоційний контакт у родині, спостерігаються м'які внутрішні та ригідні зовнішні межі.

Може викликати занепокоєння дуже маленьке місце (квадрат у лівому верхньому куті) молодшого^малюка, але за ідеєю учасників йому З—4 роки.

Малюнок 4 на с. 92 викликає враження, що його малювала одна людина, але це — спільна творчість чотирьох людей, що були в ролях батьків, дитини та бабусі, матері мами. Малюнок гармонійний, світлий. Проте постає питання: чи є у членів родини будь-яка автономія, власні границі? Чи можуть вони побути наодинці, відчути свої власні почуття й потреби? Чи вони живуть, як одна людина, однаково думають, відчувають? Хто є головою родини?

Малюнок 5 викликав негативні почуття групи. Його малювала симультанна родина з чотирьох осіб: дві дорослі жінки — сестри, дочка однієї із сестер та далека родичка-підліток (одного віку з дочкою). Авторки малюнку наполягали, що їхня сім'я є гармонійною, андрогенною, функції чоловіка та жінки з успіхом виконують сестри — дорослі жінки. Однак у малюнку присутні зображення очей (в середині та внизу), що свідчить про постійне спостерігання один за одним у родині, тотальний взаємоконтроль.

І що найважливіше на наш погляд, у малюнку зовсім відсутні відтінки зеленого, лише помаранчевий, червоний, жовтий, рожевий, ліловий, білий та трохи синього (птахи ліворуч та деякі плавні короткі лінії у середині малюнка). Ми можемо спостерігати чотири сонця зверху малюнку, що свідчить про конкурентні стосунки як між дорослими, так і між дітьми, та про розвинутий нарцисичний радикал у членів родини. Хоча позитивним моментом є те, що малюнок має одну орієнтацію, що можна інтерпретувати як спільну основу в родині традиції, опора.

Малюнок 6 на є результатом спільної творчості симультанної родини із чотирьох осіб: матері, дитини, дідуся та бабусі. Дідусь відіграє провідну роль у родинній взаємодії, він колишній капітан далекого плавання, дуже авторитарний, жорсткий, любить родину, але хоче все контролювати. Ми можемо побачити його внесок у лівому верхньому куті та середині малюнка — червоні, сині, зелені гострі штрихи, лінії та стрілки, що спрямовані в центр та на протилежний кут, в якому знаходилася його донька — мати дитини. Вона намагалася взаємодіяти із батьком, зобразила квітки—жовту та червону та тоненькими плавними зеленими мазками та лініями налагодила стосунки з дочкою (яка намалювала у верхньому правому куті маленьку гілочку) та матір'ю (зображення осіннього листочка в жовтих тонах у нижньому лівому куті малюнка).

Отже, метод «спільний малюнок сім'ї» дозволяє діагностувати різні патерни та моделі взаємодії членів родини. Аналізують:

результат спільної творчості членів сім 'ї (кольори, форми, що використали члени родини, наявність меж аркушу (межі сім'ї) та меж між малюнками членів родини, обсяг простору, що займає на аркуші кожен член родини тощо);

процес спільної творчості;

невербальну взаємодію членів сім'ї в процесі спільної творчості.

Необхідно наголосити, що в арт-терапевтичній роботі діагностика відбувається одночасно з терапією, ці процеси неможливо відокремити один від одного. Арт-терапевтичний метод спільної взаємодії з використання кольорів та форм на аркуші адекватний у сімейній терапії для розв'язання завдань підвищення комунікативної компетентності та розвитку внутрішньосімейної взаємодії. Арт-терапевтичні технології можуть використовуватися в психологічній роботі з подружніми парами. Завдяки арт-терапевтичній роботі створюються довірливі стосунки, з'являється можливість самовираження всіх членів родини, відреаговуються накопичені негативні емоції, розвиваються сімейні рольові моделі, вибудовується порушена ієрархія. Активізація творчого потенціалу кожного члена родини сприяє виробленню нових патернів поведінки й шляхів вирішення конфліктів. Можливості арт-терапії дають багато діагностичного матеріалу для подальшої роботи, а також роблять метод «сімейний малюнок» ефективним методом як вирішення внутрішньоособистісних конфліктів членів сім'ї, так і психотерапевтичної роботи із сімейними проблемами.

Дата добавления: 2013-12-13