Система органів правосуддя України

Відповідно до ст. 124-125 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на усі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється судами загальної юрисдикції та Конституційним Судом України. Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності та спеціалізації. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до Закону «Про судоустрій України» Систему судів складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) Апеляційний суд України;

4) Касаційний суд України;

5) вищі спеціалізовані суди;

6) Верховний Суд України.

Апеляційні та місцеві суди поділяються на загальні та спеціалізовані.

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.

Апеляційними загальними судами є:

1) апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя, Автономної Республіки Крим,

2) військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України,

3) Апеляційний суд України.

У складі загального апеляційного суду утворюються

судова палата у цивільних справах та

судова палата у кримінальних справах.

Апеляційний суд України (розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального закону) та діє у складі:

судової палати у кримінальних справах;

військової судової палати.

Касаційний суд України (розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, здійснює інші повноваження, передбачені законом) та діє у складі:

судової палати у цивільних справах;

судової палати у кримінальних справах;

військової судової палата.

До спеціалізованих судів відносяться: господарський і адміністративний суди.

Президентом України також можуть створюватись інші спеціалізовані суди.

Ситему господарських судів становлять:

місцеві господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

апеляційні господарські суди в апеляційних округах (охоплюють територію ряду регіонів) відповідно до указу Президента України;

вищий господарський суд України

Ситему адміністративних судів (почали формуватися у 2004 році, розглядають цивільні і адміністративні справи) становлять:

місцеві адміністративні суди – це окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указів Президента України.

апеляційні адміністративні суди (утворюються в апеляційних округах);

вищий адміністративний суд України.

Для виконання покладених функцій у вищому спеціалізованому суді діють:

судові палати (з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією);

президія суду;

Пленум вищого спеціалізованого суду.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

У складі Верховного Суду України діють:

Судова палата у цивільних справах;

Судова палата у кримінальних справах;

Судова палата у господарських справах;

Судова палата в адміністративних справах.

Військова судова колегія.

Конституційний Суд України є окремим, незалежним від судів загальної юрисдикції, єдиним в Україні органом конституційної юрисдикції.

Він вирішує питання відповідності законів та інших правових актів Конституції України, а також дає офіційне тлумачення Конституції і законів України.

Конституційний Суд діє на основі Конституції, Закону «Про Конституційний Суд України» та затвердженого ним регламенту.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів, які призначаються у рівній кількості (по шість) відповідно Президентом України, Верховною Радою та з’їздом суддів України терміном на 9 років без права бути призначеними на повторний термін.

Голова Конституційного Суду обирається самими суддями зі свого складу шляхом таємного голосування на трирічний термін без права переобрання.

Суб’єктами звернень до Конституційного Суду можуть бути Президент України, не менше як 45 народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Окремі громадяни можуть звертатися до Конституційного Суду через уповноваженого Верховної Ради з прав людини, на якого покладено здійснення парламентського контролю за додержання конституційних прав та свобод людини і громадянина.

З діяльністю системи судових органів безпосередньо пов’язано функціонування інституту адвокатури та органів прокуратури України.

Адвокатура – це добровільне професійне громадське об’єднання, незалежне від органів держави, діяльність якого спрямована на сприяння захисту прав і свобод, представлення законних інтересів фізичних та юридичних осіб, надання їм іншої юридичної допомоги.

Закон України «Про адвокатуру» виокремлює різні організаційні форми і види діяльності адвокатури. Зокрема, адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкривати своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання.

Основні положення організації і функціонування прокурорської системи регламентовані в Конституції та в Законі Україні «Про прокуратуру».

До основних завдань прокуратури віднесено:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

5) т.зв. „загальний нагляд” – нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Система органів прокуратури складається з:

– Генеральної прокуратури України;

– прокуратури Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міських, районних, міжрайонних прокуратур;

– спеціалізованих прокуратур (воєнні, транспортні, природоохоронні прокуратури, прокуратури, на які покладено нагляд за дотриманням кримінально–виконавчого законодавства).

Очолює систему прокуратури Генеральний прокурор України, який згідно зі ст.122 Конституції України призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада може висловити недовіру Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з посади.

Згідно з вимогами Конституції України та рекомендаціями міжнародних організацій, членами яких є України актуальним залишається питання реформування органів прокуратури.

Зокрема, пунктом 9 Перехідних положень Конституції України передбачено, що прокуратура продовжує нагляд за додержанням і застосуванням законів та функцією попереднього слідства до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства.

Питання щодо повноважень прокуратури, насамперед т.зв. «загального нагляду» (був характерним для радянського періоду) не відповідає стандартам країн Європейського Союзу.

Парламентською асамблеєю Ради Європи (рекомендація № 1722(2005) про виконання обов’язків та зобов’язань, взятих на себе Україною) і Венеціанською комісією рекомендовано забезпечити реалізацію Перехідних положень Конституції України щодо скорочення функцій органів прокуратури. Зазначене також передбачено Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженою в квітні 2008 року Указом Президента України.

[1] Двопалатні парламенти є в таких унітарних державах: Великобританія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Франція, Ірландія, Туреччина, Японія та ін. Однопалатні парламенти діють у таких унітарних державах: Данія, Греція, Люксембург, Португалія, Болгарія, Угорщина, Словаччина, Молдова, Узбекистан та ін.

[2] Визначено Указом Президента України від 15 грудня 1999 року N 1573/99 (зі змінами і доповненнями)

Дата добавления: 2013-12-13