Застосування цивільного законодавства за аналогією. Прогалини у чинному цивільному законодавстві можуть мати міс­це з різних причин, але їх наявність не може бути підставою для від­мови у вирішенні питань

Прогалини у чинному цивільному законодавстві можуть мати міс­це з різних причин, але їх наявність не може бути підставою для від­мови у вирішенні питань, що виникли, правозастосовчими органами, у тому числі судами. Саме це викликає необхідність відповідних за­собів для заповнення прогалин у цивільному законодавстві. Безумов­но, найкращим засобом заповнення цих прогалин є нормотворча дія­льність, тобто діяльність відповідних органів, спрямована на розроб­лення та прийняття законодавчих актів. Є й інший засіб тимчасового заповнення прогалин у цивільному законодавстві. Йдеться про використання правозастосовчими органами при вирішенні цивільно-пра­вових питань аналогії закону та аналогії права.

Якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (ч. 1 ст. 8 ЦК України). Сутність аналогії закону полягає в тому, що до відповідного відношення застосовуються нор­ми цивільного законодавства, які регулюють аналогічні відносини. Що ж до випадків застосування аналогії закону судом, то її сутність викладено у ст. 11 ЦПК України, згідно з якою у разі відсутності за­кону, що регулює спірні відносини, суд застосовує закон, який регу­лює подібні відносини.

Для застосування аналогії закону відповідний орган мусить бу­ти, по-перше, впевненим у тому, що існує прогалина в чинному за­конодавстві, тобто за своєю сутністю відносини підлягають право­вому нормуванню, але немає чинного закону, яким би ці відносини регулювалися. По-друге, правозастосовчий орган мусить відшука­ти норму чинного закону, яка регулювала б аналогічні (схожі) від­носини.

При застосуванні аналогії закону правозастосовчий орган у від­повідному документі (наприклад, судовому рішенні) зобов'язаний вказати, що він застосовує аналогію закону, і зробити посилання на конкретну норму (норми) чинного закону.

У разі неможливості використати аналогію закону для регулю­вання цивільних відносин, вони регулюються відповідно до загаль­них засад цивільного законодавства (аналогія права) (ч. 2 ст. 8 ЦК України). Сутність аналогії права полягає в тому, що відповідний правозастосовчий орган при вирішенні питання повинен виходити із загальних засад, принципів і змісту законодавства України, ви­мог справедливості, добросовісності та розумності.

Дата добавления: 2013-12-13