Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Кількість товару


Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Поняття та зміст договору купівлі-продажу

Тема23: Загальне положення про купівлю і продаж

Одним з найбільш розповсюджених договорів, що укладається як громадянами, так і юридичними особами, є договір щодо відчу­ження майна — договір купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу — це угода, за якою одна сторона (прода­вець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правове регулювання договору купівлі-продажу майна встанов­люється главою 54 ЦК України та іншими нормативними актами. Так, порядок продажу майна у процесі приватизації державного і комунального майна регулюється законами України «Про привати­зацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих держав­них підприємств (малу приватизацію)». Особливості проведення аукціонів з продажу заставленого майна регулюються Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448.

ЦК України виділяє такі види договорів купівлі-продажу: звичай­ний договір купівлі-продажу, договір купівлі-продажу у роздрібній тор­гівлі, поставку, контрактацію сільськогосподарської продукції, поста­чання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім і консенсу-альним. Сторонами (суб'єктами) договору купівлі-продажу є прода­вець і покупець.

Суттєвими умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна. Відповідно до ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-про­дажу можуть бути: товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у май­бутньому, майнові права та право вимоги, якщо вимога не має осо­бистого характеру.

Предметом договору купівлі-продажу може бути окрема інди­відуально визначена річ (квартира, будинок, земля, меблі тощо), а також певна сукупність прав і обов'язків (частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, підприємство, цілісний майновий комплекс державних підприємств, знак для то­варів і послуг тощо). Тобто предметами договору купівлі-продажу можуть бути ті об'єкти права власності, що відповідно до Закону України «Про власність» можуть належати юридичним або фізич­ним особам на праві власності.



До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Так, відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» упов­новажені банки зобов'язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок ре­зидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів, що випливають з таких зобов'язань:

— платежів в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерези­дентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сер­тифікатами) страхування життя;

— платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді від­сотків за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

— вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, у разі припинення інвестиційної діяльності.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» відчуження військового майна здійснюєть­ся Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за ре­зультатами тендеру після його списання, за винятком майна, що є придатним для подальшого використання, але не дістало застосу­вання у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а та­кож цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна. Рішення приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністер­ства оборони України.

Важливим при визначенні предмета договору є не лише вид май­на, а й інші характеристики, такі як кількість, асортимент, якість тощо.

Перш за все удоговорі купівлі-продажу визначається кількість товару.Відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що про­дається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні, а умова щодо кількості товару може бути погоджена встановленням у договорі купівлі-про­дажу порядку визначення цієї кількості.

Кількість товару може визначатися у кілограмах, метрах та ін­ших мірах виміру. Умова визначення кількості товару у договорі купівлі-продажу є суттєвою.

ЦК України надає можливість встановлювати у договорі не кіль­кість товару, а порядок його визначення. Так, у Типовому договорі про користування електричною енергією, затвердженому постано­вою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для на­селення», на підставі якого здійснюється поставка електроенергії громадянам, оплата за неї здійснюється на підставі показань прила­ду обліку. Тому в договорі не зазначається кількість електроенергії, яку поставляє енергопостачальник.

Стаття 670 ЦК України передбачає відповідальність продавця у випадку неналежного виконання ним умов договору щодо кількості товару:

— при передачі покупцеві меншої кількості товару, ніж це пе­редбачено договором;

— при передачі покупцеві більшої кількості товару, ніж це перед­бачено договором.

У разі, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість това­ру, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він опла­чений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Тобто ЦК України не надає покупцю можливості розірвати дого­вір купівлі-продажу або відмовитися від нього.

Інші правові наслідки передбачені ЦК України за передачу по­купцеві більшої кількості товару, ніж це встановлено договором ку­півлі-продажу. У такому разі покупець зобов'язаний повідомити про це продавця, якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Прийняття товару покупцем є не обов'язком його, а правом. Тому навіть у разі, коли продавець не розпорядиться таким товаром, по­купець не зобов'язаний його приймати та оплачувати.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це вста­новлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити до­датково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Предмет договору купівлі-продажу може визначатися визначен­ням його асортименту.Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або ін­шими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати по­купцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

У статті подано лише примірний перелік характеристик, за допо­могою яких можна визначати асортимент товарів. Погодження асортименту товарів може бути проведено як у самому тексті дого­вору купівлі - продажу, так і в специфікаціях чи інших документах, що є невід'ємними частинами договору купівлі-продажу.

У разі, коли договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встанов­леному договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар під­лягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або від­мовитися від договору.

ЦК України передбачає правові наслідки порушення умови до­говору щодо асортименту товару. Стаття 672 ЦК України передба­чає різні випадки порушення продавцем умов договору про асор­тимент і визначає правові наслідки для кожного з можливих по­рушень.

При передачі продавцем товару не в тому асортименті, що був обумовлений договором купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо товар уже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

При передачі покупцеві частини товару, асортимент якого відпо­відає умовам договору купівлі-продажу, і частини товару з пору­шенням асортименту покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

2) відмовитися від усього товару;

3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортимен­ту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

4) прийняти весь товар.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цьо­го товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він уже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми, але покупець не має права відмовитися чи ро­зірвати договір купівлі-продажу.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний опла­тити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на мо­мент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Спосіб виконання | Якість товару

Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 1116; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.028 сек.