Історія становлення та розвитку фізичної культури і спорту на Херсонщині

4. Історія становлення та розвитку фізичної культури і спорту на Херсонщині в сучасний період.

5. Херсонці у Книзі рекордів Гінеса.

6. Херсонці на Олімпійських іграх.

1. Історія спорту Херсонщини – це закономірний результат багаторічної аналітичної пізнавальної діяльності та ряд серйозних узагальнюючих праць з історії спорту. Для того, щоб говорити про історію спорту на Херсонщині, необхідно встановити логічні зв’язки між різними факторами, гіпотезами, ідеями і теоріями, накопленими протягом всієї історії спорту на Україні.

З початком нової епохи отримало розповсюдження дійсно гуманістичне розуміння суспільної значимості фізичної культури і спорту. Розподіл світу на дві системи – соціалістичну і капіталістичну привів до утворення двох корінним чином різних напрямків державного і суспільного розвитку. У світі почали розвиватись дві економіки і дві політики, дві ідеології і дві культури, дві фізичні культури і спорт. Це стало головною особливістю розвитку фізичної культури і спорту в сучасний період.

Перші заходи в поширенні спорту як окремого соціального явища на Херсонщині припадають на початок ХХ століття. Вже з початком віку утворюються скремі осередки і товариства. В обласному державному архіві збереглися документи, які свідчать про перші кроки фізкультурного руху на Херсонщині. Волосні і губернські комісари у військових справах зобов¢язались організувати на місцях гімнастичні, спортивні і стрілецькі товариства. Було покладено початок державному керівництву фізкультурою в республіці, його оборонній спрямованості. У країні було створено систему початкового загального навчання “Всеобуч”, якій було доручено організацію фізичного виховання допризивної молоді і молоді шкільного віку, отож, уже в червні 1920 року, незважаючи на близькість врангелівців, що наступали на Херсон, у місті були здійснені спроби організації пролетарського спортивно-гімнастичного клубу.

Після встановлення Радянської влади всі сили були кинуті на боротьбу з інтервентами та різними бандитами. Йшла громадянська війна. Органи Радянської влади повинні були в найкоротші строки готувати і направляти в Червону Армію поповнення. Створений при військкоматах “Всеобуч” проводив велику навчально-виховну роботу серед допризовників, поруч з військовою і політичною підготовкою чимало уваги приділялось фізичному загартуванню майбутніх червоноармійців. Таким чином, всеобуч став першою організаційною ланкою в розвитку фізкультурного руху на Херсонщині. Для роботи з допризовниками залучились інструктори фізичної культури, яких готували на короткострокових курсах.

Важке повоєнне економічне становище, розруха, голод примушували вжити надзвичайних заходів до забезпечення матеріальної бази організації занять. У листопаді 1920 року Херсонською міліцією видано наказ про конфіскацію спортивного інвентарю у приватних осіб і передачу його у фонд “Всеобучу”. Дніпровським повітовим революційним комітетом (м.Олешки) 8 лютого 1921 року наказувалось всім державним установам, навчальним закладам, а також приватним особам, які займаються спортом, навести дані про наявний спортінвентр, його облік.

Закінчилась громадянська війна. Відроджувалось народне господарство Херсонщини, відновлювались транспорт, заводи, ремонтні майстерні, доки річкового флоту. У цей час широко розгорнулась культурно-освітня робота, зокрема спортивна. 1923 року в Херсоні й Олешках відкрито військово-спортивні клуби, в серпні того ж року в Херсонському Палаці праці створено гімнастичне містечко і спортмайданчик. У місті на той час налічувалось усього 150 спортсменів. З вересня 1923 року на місці теперешньої площі Свободи проводилось перше міське спортивне свято, організоване спільно з штабом 45-го стрілецького полку 15-ї Сивашської стрілецької дивізії, на якому демонстувались досягнені успіхи.

У 1924 році були реорганізовані керівні фізкультурно-спортивні органи, змінена їх підвідомчисть. Окружна рада фізкультури з відома військомату перейшла до Херсонського окрвиконкому, що сприяло розвитку масовості спорту. Були створені 12 районних рад фізкультури і так звані «спортп¢ятірки» для організації спортивної роботи на селі. Успішно вирішувались завдання організації гуртків фізкультури при галузевих профспілках. У 1925-1926 роках їх організовано у профспілках водників, будівельників, поліграфістів, шкіряників, металістів та інших. Міські гуртки фізкультури взяли шефство над сільськими, вели пропаганду на селі.

У 1925-1926 роках проводились «тижні» і «двотижневики» фізкультури, пропагондиський пробіг «Крос», спортивно-показові вечори в робітничих і комсомольських клубах, рухливі ігри, футбольні матчі. Було організовано передплату на центральні журнали і газети «Вестник физкультуры», «Известия физкультуры», «Красный спорт». Усе це сприяло зростанню інтересу до фізкультури і до 1928 року в 13 міських гуртках уже налічувалось 758 спортсменів. Тут працювали шахові, волейбольні, стрілецькі, легкоатлетичні, водні, велосипедні, ігрові та інші секції.

Перший спортивний клуб містився у впорядкованому світлому будинку на вулиці Суворова. Там були: гімнастичний зал, роздягальні, кімнати для гурткової роботи. Працювали в клубі інструктори з спортинг - клубу, який існував ще в дореволюційні часи: М.Родзинський та М. Салкіндер.Повітовий військкомат організував заняття з допризовною молоддю і в районах, де створювались військово-спортивні клуби. Ця робота проводилась разом з створеними в 1925 році радами фізкультури.

З доповіді на загальноміській нараді культкомісій профспілок, яка проходила 29 жовтня 1925 року, видно, що гуртки фізичної культури при профспілках почали працювати з лютого цього року. А вже в 1927 році вони існували не тільки в м.Херсоні, а й в районах. У кожному гуртку були створенні секції. Першою була створена секція ігор, де проводились заняття з волейболу, гандболу, футболу та баскетболу. У 1927-1928 р.р. спортивні ігри були провідними по масовості. Згідно з архівними документами в Херсоні на І березня 1928 року існувало 27 волейбольних, 11 футбольних, 6 гандбольних та 2 баскетбольні команди, які систематично тренувались, брали участь у міських змаганнях, а з футболу часто проводились міжміські зустрічі. Були створенні збірні команди з спортивних ігор, велась підготовка до першої Всеукраїнської спартакіади.

В той час спортивні бази були примітивними. Існував будинок фізкультури по вул. Леніна 5, в якому в зимовий час тренувались ігрові команди, в основному волейболісти. Великі труднощі відчували гуртки фізкультури в спорт-інвентарі, важко було дістати волейбольний або футбольний м'яч, не було сіток.

Однак фізкультурна робота в ці роки була жвавою. В районах проводились спартакіади, місячники фізкультури, фізкультурні вечори. Згодом були створені секції з плавання, велоспорту, шашок та веслування.

Архівні матеріали і спогади перших організаторів фізкультурного руху в м. Херсоні свідчать про те, що молодь з великим бажанням записувалась в гуртки фізкультури і брала в них активну участь. Тут вся робота велась на громадських засадах. Створювались бюро гуртків фізкультури, в них обирали найкращих. В 1927-1928 р. р. організаційним центром всієї фізкультурної роботи стала секція при клубі “Металіст”, головою якої був О.К.Ладичук.

Переглядаючи документи тих часів захоплюєшся чіткістю занять та дисципліною в гуртках, пристрастю, безкорисливою діяльністю та вмінням організовувати роботу цікаво.

В історію радянського спорту 1928 рік увійшов як рік першої спартакіади народів СРСР. Він поклав початок масовому фізкультурному рухові.

14-16 липня у Миколаєві відбулися всеукраїнські змагання з веслування. Мета змагань – виявити найкращий колектив для подорожі в Ленінград.

“Всесоюзна спартакіада” відкривається змаганнями з народного веслування та вітрильного спорту. До складу всеукраїнського колективу входить херсонська четвірка, яка виборола перший приз на республіканській водній спартакіаді в м.Миколаєві. Склад четвірки: Губкін, Павлов, Броун, Скобло. Хлопці не посоромили честі сонячної республіки, на фініш прийшли другими, поступились першістю спортсменам з Волги.

18-19 лютого 1930 року в Херсоні відбулась перша окружна міжспілкова конференція фізкультурників. Було підбито підсумки роботи фізкультурних організацій, визначено завдання подальшого розвитку фізичної культури і спорту в окрузі, основними з яких були: піднесення матеріальної бази організацій на місцях і будівництво стадіону в Херсоні, перебудова фізкультурної роботи на селі. Після конференції розгорнулась підготовка до Всесоюзної конференції фізкультури.

Фізкультурний комплекс ГПО був вперше введений в серпні 1931 року. Готувались до здачі нормативів тисячі юнаків і дівчат. Серед перших херсонців отримали значок М.А.Сотниченко і Н.Д.Мельникова. Ніна Дмитрівна Мельникова все своє життя віддала фізичній культурі та спорту. Працювала викладаем фізичної культури у кооперативному технікумі. Михайло Сотниченко – вчитель фізичної культури Херсонської СШ №14, перший тренер Лариси Латиніної – багаторазової чемпіонки Олімпійських ігор та світових першостей.

Багато херсонців організаторів фізичної культури і фізкультурників 1920-1930-х років загинули в роки війни, серед них: Василь Стоянов, Олександр Мешко, Гарик Дергачьов, Михайло Мельниченко, Борис Терещенко, Євген Михальченко, Давид Бутман, Олександр Ладичук та ін.

В роки війни фізкультурні організації Херсона займались військово-фізичною підготовкою допризовників. Готувались мотоциклісти, снайпери, велосипедисти. Велика робота проводилась по реабілітації поранених. В госпіталях використовувалась лікувальна фізкультура. Крім гімнастичних вправ застосовували: масаж, ходьбу, плавання, ігри, загартування. Працювали в цій галузі: М.К.Салкіндер, М.С.Родзинський, С.Т.Громов та ін. Дякуючи уміло підібраним вправам їм вдалося повернути здоров’я багатьом солдатам. Війна з особливою силою підтвердила величезне значення всебічної фізичної підготовки для посилення бойових якостей армії. Загартування, витривалість, спритність, дисциплінованість, високі морально-вольові якості – це і є саме ті якості, які розвиває фізкультурний рух.У 1944 році Херсонський міськом приймає рішення про відкриття дитячо-юнацької спортивної школи №1. Ця школа стала першим спортивним навчальним закладом для дітей та юнацтва.

12 березня 1945 року з’являються перші відомості про те, що розпочали свою роботу 5 товариств в Херсоні і відновились колективи фізкультури.

Вже через рік після закінчення Великої Вітчизняної війни в Херсоні і районах області налічувалось 511 фізкультурних комплексів, в тому числі 160 колективів фізкультури в колгоспах, радгоспах і МТС. Відроджена робота 7 добровільних спортивних товариств які об'єднували 70 фізкультурних колективів. 28500 чоловік займались фізкультурою і спортом. Протягом першого півріччя 1946 року було проведено понад 230 спортивних змагань, в яких взяло участь 143000 осіб. За цей час підготовлено 419 фізкультурників-розрядників з різних видів спорту, склали норми на значки ГПО і БГПО біля 10000 чоловік. Одночасно з відродженням і ростом фізкультурних організацій в Херсоні і районах області відбудовувались спортивні споруди. На той час існувало 13 стадіонів, 335 спортивних майданчиків, 80 футбольних полів, до 400 волейбольних, баскетбольних майданчиків та гімнастичних містечок, в цьому ж році планувалось обладнати 2 будинки фізичної культури. У передових добровільних спортивних товариствах регулярно проводились заняття в спортивних секціях. До числа таких товариств потрібно віднести товариство "Спартак", "Трудові резерви", "Динамо".

За час, що минув від Всесоюзного дня фізкультурника 1945 року було встановлено 80 нових обласних спортивних рекордів. В лавах фізкультурників Херсонщини 63 чемпіони області з різних видів спорту. З фізкультурниками проводили роботу 55 викладачів та 78 фізкультурних керівників. В цьому ж році 18 спортсменів Херсонщини вперше брали участь у Всесоюзному параді фізкультурників на Червоній площі та Всесоюзному профспілковому комсомольському кросі в Москві.

В 1949 році успішно виступила Херсонська футбольна команда "Спартак". В розіграші кубка СРСР вона вийшла до чвертьфіналу, але в боротьбі за вихід у наступний етап потерпіла поразку від столичних одноклубників. В різний час за херсонську команду грали футболісти які входили в склад 33 кращих футболістів республіки, це Віктор Чокас, Георгій Гончаров, Сергій Звенигородський, Іван Здор.

Фізкультурним центром в 40-60 роки був комітет у справах фізичної культури і спорту при Херсонському обкомі. Пізніше була створена Спілка спортивних товариств і організацій.

В 50-ті роки в навчальних закладах міста і області відкривались спортивні секції зі спортивної гімнастики, боротьби, важкої атлетики.

В 1953 році про себе заявив баскетбол. Тренерами були Шульгін Анатолій Федорович і Полюх Владислав Станіславович. З'явилась група ентузіастів, створились перші команди.

Успіхи баскетболу пов'язані з окремими гравцями які грали в різних командах. Провідне місце належить Гоборову Валерію – чемпіону Олімпійських ігор 1988 року в Сеулі. Він грав за Київське СКА, ЦСКА. Херсонщина дала баскетболу Сашу Сазоненко, Мельниченко Галину.

У баскетболі завжди були проблеми з тренерами, які в основному були викладачами ВНЗів.

В багатьох країнах знають трьохмачтовий вітрильник "Товариш", - володаря золотого кубка Атлантики (1974 р.) в регаті "Операція Парус-74", яку проводила Польська народна республіка. Судно вийшло переможцем в міжнародній трансатлантичній регаті "Операція Парус-76". За досягнуті успіхи в розвитку вітрильного спорту капітану Товариша" О.П. Ванденко присвоєно звання майстра спорту міжнародного класу і звання заслуженого тренера СРСР.

Протягом 60-80х років в Херсонській області кожного року проводились фізкультурно-масові заходи, в яких брало участь від 30 до 40 тисяч осіб.

Дата добавления: 2013-12-13