Переваги та недоліки адаптивних організаційних структур управління

Переваги та недоліки матричної структури управління

Інші адаптивні (органічні) організаційні структури управління (проектні, програмно-цільові, координаційні) створюються тимча­сово для розв'язання конкретного завдання або як доповнення до основної організаційної структури для налагодження координації діяльності підприємства.

Саме створення таких підрозділів в організаційних структурах управління дає змогу вирішувати часто унікальні та важкопередбачувані завдання. Проте, якщо використовувати цю організаційну структуру в умовах високого рівня економічного ризику, то необхідно здійснити серйозну підготовчу роботу на підприємстві. Вона полягає у реалізації заходів щодо залучення працівників до вирішення проблем ризик-менеджменту, ліквідації функціональної відокремленості, створенні ефективної інформаційної системи, реорганізації зв'язків із зовнішнім середовищем тощо. Переваги та недоліки використання цієї організаційної структури управління підприємствами з урахуванням фактора ризику наведені в таблиці 23.

Таблиця 23

Конгломератні структури управління використовують підпри­ємства, які прагнуть пристосуватись до динамічного зовнішнього середовища. Підприємства використовують цей тип структури на базі високого ступеня концентрації та спеціалізації виробничо-господарських процесів. Використання такої структури є певним відхиленням від традиційної практики, яка передбачає лише одну постійну структуру управління. У цьому разі організація формується відповідно до конкретної ситуації. Стратегічним плануванням, конт­ролем та координацією діяльності займається вища ланка управління підприємства. Довкола неї скоординовані інші підрозділи підпри­ємства, як правило, юридично самостійні. Кожна з організацій, які входять до складу конгломерату, враховуючи зовнішні та внутрішні фактори, обирає найприйнятнішу структуру управління. Вони підзвітні вони центральному керівництву фінансово, всі ж оперативні рішення приймають самостійно.

Така структура характеризується відмінною гнучкістю та мобільністю, що виявляється в можливості згорнути діяльність будь-якого підрозділу без особливих наслідків для усього підприємства та розгорнути діяльність підрозділів на інших полях бізнесу. Переваги та недоліки конгломератної структури наведені в табл. 24.

Останнім часом, завдяки досягненням у сфері інформаційних технологій, з'являються нові організаційні структури управління: організації, побудовані за принципом трилисника; спільнота з багатьма учасниками; організації, побудовані за принципом зірки; безмежні організації; амебоподібні організації; віртуальні органі­зації. Такі організаційні структури управління дають змогу значно прискорити прийняття управлінських рішень, а отже, своєчасно реагувати на зміни, тим самим знижуючи ймовірність негативних наслідків у діяльності підприємства. Проте для застосування за умов українського ринку вони, на жаль, на сьогодні не придатні через слабкий розвиток інформаційних технологій, відсутність культури підприємництва, прогалини в нормативно-законодавчих актах тощо. Також існує думка, що сучасна економіка вступає у такий етап, коли особливої важливості набувають самоорганізації. Однак для вітчиз­няної економіки, на нашу думку, завдання пошуку ефективних традиційних організаційних структур управління є актуальним.

Таблиця 24

Дата добавления: 2013-12-13