Сутність і завдання глобальної логістики

Тенденція глобалізації логістичних процесів відображає, з одного боку, глобалізацію ринків збуту готової продукції, виробництва, постачання матеріальних ресурсів, робочої сили, капіталу, що характерні для великих транснаціональних корпорацій, з другого боку – створення і розвиток глобальних міждержавних макрологістичних систем.

Під терміном "глобальна логістика" розуміють стратегію і тактику створення зазвичай сталих макрологістичних систем, що пов'язують бізнес-структури різних регіонів і країн світу на основі поділу праці, партнерства та кооперування у формі угод, договорів, загальних планів, які підтримуються на міждержавному рівні.

Потенціал глобальної логістики має бути спрямований на виконання стратегічних цілей суб'єктів господарювання. Ці цілі конкретизуються в завданнях глобальної логістики:

– оптимізація функціонального циклу глобальної логістики (скорочення його тривалості за рахунок прискорення міжнародних перевезень, зменшення кількості посередницьких структур);

– розвиток логістичної інфраструктури в зовнішньоекономічному просторі;

– розвиток інформаційного забезпечення глобальних логістичних процесів;

– створення глобальних логістичних виробничих маркетингових союзів.

Основними рушійними силами глобалізації у галузі логістичного менеджменту є:

– триваюче зростання світової економіки;

– експансія найновіших технологій;

– розвиток та інтеграція макрорегіональних господарських структур;

– нові можливості для формування глобальних логістичних ланцюгів;

– реалізація процедур дерегулювання.

Глобальна логістика підкоряється тим законам, що і внутрішньо-національна, але світовий ринок диктує особливості глобальної логістики:

По-перше, функціональний цикл глобальної логістики більш тривалий через більш далекі відстані, які потрібно перетинати, більшу кількість посередників і необхідність використовувати для багатьох вантажоперевезень повільний океанський транспорт.

По-друге, самі логістичні операції на світовому ринку складніші внаслідок більшої розмаїтості одиниць збереження і запасів у цілому, з якими приходиться мати справу, більшої кількості документації, більшого числа необхідних складських потужностей і щодо менш розвинутої системи логістичних послуг (зокрема, транспортних і складських).

По-третє, на глобальному рівні підвищуються вимоги до інформаційних систем, оскільки зростає потреба у протяжних каналах зв'язку, використанні різних мов і підтримці гнучкості логістичних процесів.

По-четверте, на світовому ринку не обійтися без глобальних виробничих, логістичних і маркетингових союзів, створення і розвиток яких теж становить непросту задачу.

Щодо міжнародних союзів і організацій, то їх можна поділити за напрямами діяльності на дві групи:

1) міжнародні організації, що мають опосередкований вплив на регіоналізацію та глобалізацію логістичних процесів:

а) організації, призначені для рішення комплексних політичних, економічних, соціальних і екологічних проблем (організації системи ООН, ОЕСР, Рада Європи й ін.);

б) організації, які регулюють світові фінансові ринки і міжнародні валютно-фінансові відносини (МВФ, група Світового банку та ін.);

в) організації, що регулюють товарні ринки і міжнародні торговельні відносини (СОТ, ОПЕК та ін.);

2) міжнародні організації, що мають безпосередній вплив на регіоналізацію та глобалізацію логістичних процесів:

а) Європейська асоціація логістики, що зареєстрована у 1984 р. у Берні (Швейцарія) і нараховує більше 20 країн;

б) регіональні міжнародні організації:

– НАФТА – це Південно-американська зона вільної торгівлі, що була створена в 1994 р. і об'єднала три країни – СІЛА, Мексику і Канаду;

– СНД – це Союз незалежних держав;

– ЄАВТ – Європейська асоціація вільної торгівлі, що функціонує на Євроазіатському просторі;

– АТЕС – Організація Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва;

– торговий пакт "Меркосур", що укладений Аргентиною, Бразилією, Уругваєм та Парагваєм з метою утворення митного союзу та "зони вільної торгівлі";

– АСЕАН – Асоціація країн Південно-Східної Азії;

– ЄС – найбільший торговий блок у світі, що носить назву Європейський Союз і був створений у 1991 р.

Отже, глобальна логістика відображає таку тенденцію, яка характеризується рухом підприємницької діяльності від її спеціалізації в окремих країнах і регіонах до мультиорганізованого світового ринкового господарства.

Процес подальшої глобалізації логістики потребує:

– зниження логістичних витрат та покращення логістичного сервісу;

– появи міжнародних логістичних посередників із розвинутою глобальною інфраструктурою;

– подальшого розвитку міжнародної торгівлі;

– розвитку міжнародних транспортних перевезень;

– упровадження інновацій в інфраструктури глобальних логістичних мереж.

Дата добавления: 2013-12-13