Лекція № 1

Й семестр

Тема: Слова категорії стану. Модальні слова.

Мета: розглянути поняття про слова категорії стану; лексико-семантичні групи слів категорії стану; модальність та модальні слова.

План:

1.Поняття про слова категорії стану. Історія вивчення станівника.

2.Лексико-семантичні групи слів категорії стану.

3.Поняття про модальність та модальні слова, їх характеристика.

Література:

Вузівські підручники з сучасної української мови, подані у спискові літератури до курсу.

Запитання до лекції:

1.Які існують концепції щодо статусу станівника та модальника? Аргументуйте.

2.Як практично розрізняють прислівники й омонімічні їм форми слів категорії стану?

3.З’ясуйте синтаксичні властивості модальника.

Ключові слова: слова категорії стану (станівник), предикативні прислівники; суб’єктивна та об’єктивна модальність, модальні слова (модальники), вставні слова.

Лекція № 2-5

Тема: Дієслово

Мета: розглянути дієслово як частину мови, типи дієслівних основ; морфологічні класи дієслів; поділ дієслів на дієвідміни; граматичні категорії; словотвір дієслів, його правопис та акцентуацію; акцентувати увагу студентів на вивченні питання у загальноосвітній школі.

План:

1.Поняття про дієслово як частину мови.

2.Неозначена форма дієслова.

3.Типи дієслівних основ: основа інфінітива та презенсна основа (теперішнього часу).

4.Морфологічні класи дієслів: продуктивні та непродуктивні.

5..Поділ дієслів на дієвідміни. Правопис відмінкових закінчень.

6.Граматичні категорії:

- категорія виду (аспектуальності);

-категорія перехідності-неперехідності (транзитивності-нетранзитивності);

-категорія стану;

-категорія особовості/безособовості (особи, часу, способу, роду, числа та відмінка).

7.Словотвір дієслів. Правопис.

8.Акцентуація дієслів.

9.Вивчення теми у загальноосвітній школі.

10.Аналіз дієслова як частини мови.

Література:

1.Вузівські підручники з сучасної української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Додаткова література:

Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988.

Загнітко А.П. Аналітизм у системі дієслівних категорій//Мовознавство. - 1993. - №1. - С.25-33.

Мельник Ю.В.Давноминулий час: проблеми та гіпотези// Мовознавство. - 1996. - №1. – С.30-33.

Русанівський В.М. Структура українського дієслова. - К., 1971.

Русанівський В.М. Дієслово - рух, дія, образ. - К, 1977.

Сигеда П.І., Сердюк М.І. Морфологічна парадигматика і дієслівна парадигматика в сучасній українській літературній мові// Мовознавство. - 1992. - №3. - С.23-27.

Сидоренко В.С. Вивчення способів дієслова// УМЛШ. - 1985. - №3. - С.32-38.

Циганенко І.П. Категорії особи і суб'єктивність дієслова// Мовознавство. - 1994. - №4-5. - С.40-45.

Запитання до лекції:

1.Що є семантичною базою, на якій формується дієслово як частина мови?

2.Чи можна формальний показник інфінітива (-ти, -ть) називати флексією? Обгрунтуйте.

3.Назвіть атематичні дієслова. Від якої основи вони утворюються? Чи можна
визначити дієвідміну атематичного дієслова?

4.Чи всі дієслова об’єднуються у видові пари?

5.Чи є членами видової дієслівної пари граматичні форми одного дієслова чи самостійні дієслова?

6.Чи будь-які спільнокореневі дієслова, що розрізняються за ознакою доконаного/недоконаного виду, утворюють корелятивну пару?

7.Назвіть критерії, за якими розмежовуються грамеми перехідності/неперехідності.

8.З’ясуйте та обґрунтуйте спільні й відмінні риси Виноградівської та сучасної теорії категорії стану.

9.Чи всі дієслова мають категорію особи? Відповідь обгрунтуйте.

10.Яке поняття лежить в основі дієслівної граматичної категорії часу?

11.Категорія способу дієслів - це словозмінна чи словотвірна категорія? Відповідь обґрунтуйте.

Ключові слова: дієслово, неозначена форма дієслова (інфінітив), продуктивні та непродуктивні класи, перша й друга дієвідміни, граматичні категорії: виду (аспектуальності); перехідності-неперехідності (транзитивності-нетранзитивності); стану; особовості/безособовості (особи, часу, способу, роду, числа та відмінка).

Лекція №6

Тема: Дієприкметник

Мета: проаналізувати дієприкметник як дієслівну форму; охарактеризувати ознаки дієприкметника; розглянути активні та пасивні дієприкметники, їх значення, утворення, вживання, правопис; ад'єктивацію та субстантивацію дієприкметників; особливості їх наголошування; акцентувати увагу студентів на вивченні питання у загальноосвітній школі.

План:

1.Поняття про дієприкметник як дієслівну форму.

2.Ознаки дієприкметника:

а) дієслівні,

б) прикметникові,

в) власне дієприкметникові.

3.Активні та пасивні дієприкметники, їх значення, утворення, вживання, правопис.

4.Ад'єктивація та субстантивація дієприкметників.

5.Особливості наголошування дієприкметників.

6.Вивчення теми у загальноосвітній школі.

7.Морфологічний аналіз дієприкметників.

8.Безособові дієслівні форми на -но, -то в українській мові.

Література:

1.Вузівські підручники з сучасної української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Додаткова література:

Вітрук О. Дієприкметник / Тести і завдання для учнів 7 класу//Дивослово. – 1996. - №11. – С.35-37.

Вихованець Ї.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - К., 1988. - С. 128-133; 207-211.

Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській мові - К., 1982. -С. 207-211.

Клюзко М.І. Вивчення теми «Дієприкметниковий зворот» // УМЛШ. – 1985. - №8. – С.57-62.

Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови. - К., 1961. -
С. 125-131;

Запитання до лекції:

1. Визначте та обґрунтуйте статус дієприкметника.

2. Охарактеризуйте особливості граматичної категорії часу дієприкметника.

3. Чи існують активні дієприкметники теперішнього часу в українській мові?

4. Назвіть критерії виявлення ад’єктивованих дієприкметників.

Ключові слова: дієприкметник, активні та пасивні дієприкметники, дієприкметниковий зворот, ад’єктивація.

Лекція №7

Тема: Дієприслівник

Мета: проаналізувати дієприслівник як дієслівну форму; розглянути ознаки дієприслівника; утворення дієприслівників доконаного і недоконаного виду та їх правопис; проаналізувати явище адвербіалізації; розглянути особливості наголошування дієприслівників; акцентувати увагу студентів на вивченні питання у загальноосвітній школі.

План:

1.Поняття про дієприслівник як дієслівну форму.

2.Ознаки дієприслівника:

а) прислівникові;

б) дієслівні;

в) власне дієприслівникові.

3.Утворення дієприслівників доконаного і недоконаного виду. Їх правопис.

4.Адвербіалізація дієприслівника.

5.Особливості наголошування дієприслівників.

6.Вивчення теми у загальноосвітній школі.

7.Морфологічний аналіз дієприслівників.

Література:

1.Вузівські підручники з сучасної української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Додаткова література:

Вихованець Ї.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - К., 1988. - С. 128-133; 207-211.

Коць Л.М. Дієприслівник в українській літературній мові. - К., 1964.

Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови. - К., 1961. -
С. 125-131;

Передрій Г.Р. Дієприслівник // Дивослово. - 1994. -№12.-С.36-38.

Запитання до лекції:

1.Визначте та обґрунтуйте статус дієприслівника.

2.Чи може функціонувати дієприслівник як другорядний присудок?

3.За допомогою яких чи якого суфікса утворюються дієприслівники минулого часу? Обґрунтуйте.

Ключові слова: дієприслівник, дієприслівниковий зворот, дієприслівники доконаного/недоконаного виду.

Лекція №8

Тема: Службові слова

Мета: проаналізувати службові слова та історію їх дослідження; визначити їх частиномовний статус; розглянути прийменник, сполучник та частку; акцентувати увагу студентів на вивченні питання у загальноосвітній школі.

План:

1.Поняття про службові слова, історія їх дослідження.

2.Частиномовний статус службових слів.

3.Прийменник (групи за походженням і морфологічним складом; перехід інших частин мови до розряду прийменників).

4.Сполучник (групи за характером граматичного зв’язку, походженням і морфологічним складом; розмежування сполучників і сполучних слів).

5.Частка (функції, групи за значенням).

6.Вивчення теми у загальноосвітній школі.

7.Морфологічний аналіз службових слів.

Література:

1.Вузівські підручники з сучасної української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Додаткова література:

Богдан М.М. Сполучники і сполучні слова як засоби зв’язку частин складнопідрядного речення // УМЛШ. – 1979. - №1.

Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К., 1980. – С.51-68.

Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988. – С.23-30, 34-40.

Медвєдєв Ф.П. Система сполучників в українській мові: Короткий нарис. – Харків, 1962.

Запитання до лекції:

1.З’ясуйте частиномовний статус службових слів.

2.Назвіть спільні фонетичні, морфологічні, семантичні та синтаксичні риси, що об’єднують службові слова в окремий структурно-семантичний тип.

Ключові слова: службові слова (частини мови): прийменник, сполучник, частка.

Лекція №9

Тема: Вигук. Звуконаслідувальні слова

Мета: розглянути проблему статусу вигуку в теоретичному мовознавстві; проаналізувати групи вигуків за походженням та за значенням; з’ясувати питання переходу у вигуки повнозначних слів; розкрити суть поняття «звуконаслідувальні слова»; акцентувати увагу студентів на вивченні питання у загальноосвітній школі.

План:

1.Проблема статусу вигуку в теоретичному мовознавстві.

2.Групи вигуків за походженням: первинні та вторинні.

3.Розряди вигуків за значенням.

4.Перехід у вигуки повнозначних слів (інтер’єктивація).

5.Звуконаслідувальні слова.

6.Вивчення теми у загальноосвітній школі.

7.Морфологічний аналіз вигуків.

Література:

1.Вузівські підручники з сучасної української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Додаткова література:

Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988. – С.23-30, 34-40.

Мацько Л.І. Інтер’єктиви в українській мові. – К., 1980.

Мацько Л.І. Семантика вигуків і звуконаслідувань // УМЛШ. – 1985. - №2. – 56-63.

Запитання до лекції:

1.Чому вигуки не відносять ні до службових, ні до повнозначних частин мови?

2.Визначте спільні та відмінні ознаки вигуків і звуконаслідувань.

Ключові слова: вигук; звуконаслідувальні слова.

Дата добавления: 2013-12-13