Класифікація земель України за цільовим призначенням

Згідно Земельного кодексу України (ст. 19) всі землі України за основним цільовим призначенням поділяються на дев’ять категорій.

Перша категоріяземель – землі сільськогосподарського призначення.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, або призначені для цих цілей.

До цих земель належать:

- сільськогосподарські угіддя (рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища);

- несільськогосподарські угіддя (землі під господарськими шляхами і прогонами, господарськими будівлями і дворами, захисними лісосмугами та іншими насадженнями тощо).

Друга категорія земель – землі житлової та громадської забудови.

До земель житлової та громадської забудови відносяться земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування.

Третя категорія земель – землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Землі природно-заповідного фонду – це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду відносяться:

- природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища);

- штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва).

До земель іншого природоохоронного призначення відносяться:

- земельні ділянки водно-болотних угідь, не віднесених до лісового та водного фондів;

- земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу цінність.

Четверта категорія земель – землі оздоровчого призначення.

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей.

П’ята категорія земель – землі рекреаційного призначення.

Землі рекреаційного призначення – це землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Сюди відносяться:

- зелені зони і зелені насадження населених пунктів;

- туристські та екологічні стежки і марковані траси;

- земельні ділянки територій будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізкультури і спорту, турбаз, кемпінгів, оздоровчих, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об’єктів;

- земельні ділянки, надані для дачного будівництва.

Шоста категорія земель – землі історико-культурного призначення.

До земель історико-культурного призначення належать землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, архітектурних і археологічних пам’яток та архітектурно-ландшафтних комплексів.

Сьома категорія земель – землі лісового фонду.

До земель лісового фонду відносяться землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Не належать до земель лісового фонду землі, зайняті

- зеленими насадженнями в межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

- захисними лісосмугами (полезахисними, вздовж залізниць, автодоріг, каналів, гідротехнічних споруд, водних об’єктів);

- окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних, садових ділянках.

Восьма категорія земель – землі водного фонду.

До земель водного фонду належать землі, зайняті

- водними об’єктами (як природними, так і штучними), болотами, островами;

- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

- береговими смугами водних шляхів.

Дев’ята категорія земель – землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

До земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення відносяться земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Землями промисловості визнаються землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту.

До земель зв’язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв’язку.

Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об’єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об’єкти транспортування електроенергії до користувача.

Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Дата добавления: 2013-12-13