Види інноваційних стратегій та їх співвідношення

Стратегічне управління інноваціями орієнтується на досягнення майбутніх результатів безпосередньо через інноваційний процес. Будь-які стратегічні кроки організації мають інноваційний характер, оскільки вони так чи інакше ґрунтуються на нововведеннях в економічній, виробничій, збутовій чи управлінській сферах. Саме інноваційні стратегії є основою сучасного інноваційного менеджменту в умовах постійних змін навколишнього середовища.

Стратегія також означає детальний усебічний комплексний план досягнення поставлених цілей. З вибором стратегії пов'язана розробка планів проведення досліджень і розробок і інших форм Інноваційної діяльності.

Стратегічне планування ґрунтується на проведенні численних досліджень, зборі й аналізі даних, що дозволяє мати підприємству постійний контроль за ринком.

Внаслідок того, що в сучасних умовах обстановка стрімко змінюється, стратегія повинна бути розроблена так, щоб при необхідності її можна було замінити інший.

Загальні завдання інноваційної політики полягають у тому, щоб відповісти на питання:

1. Якими продуктами і на яких ринках повинно розвивати свою активність підприємство в перспективі? З огляду на обмеження з боку зовнішнього середовища.

2. За допомогою яких нововведень, якими методами (проекти, програми) будуть досягнуті стратегічні цілі?

3. У яких масштабах і з яких джерел відбудеться виділення ресурсів під стратегічні цілі?

4. У рамках яких організаційних форм (традиційна лінійно-штабна, матрична або проектна) здійснюється інноваційний процес на підприємстві?

5. За допомогою якого стилю управління, з яким складом співробітників і за допомогою якого інструментарію буде досягнута мета?

Розроблення інноваційних стратегій на підприємстві базується на вирішенні такого комплексу завдань:

• розроблення стратегічних цілей;

• оцінювання можливостей і ресурсів підприємства для їхньої реалізації;

• аналіз тенденцій у маркетинговій діяльності й у науково-технічній сфері;

• визначення інноваційних стратегій з вибором альтернатив;

• підготовка детальних оперативних планів, програм, проектів і бюджетів;

• оцінювання діяльності підприємства з урахуванням установлених цілей і планів.

Проблематика стратегічного управління інноваціями не обмежується винятково завданнями досягнення нових економічних і науково-технічних висот. Підприємство — живий організм, що постійно рухається, це первинна клітина, що зароджується, розвивається, структурується, переживає крах і зникає, проходячи свій органічно властивий йому життєвий цикл.

На стадіях життєдіяльності фірми можливі «кризові ситуації». Поняття «криза» тісно пов'язане з поняттям «погроза існуванню». Воно відбиває зміст негативних впливів внутрішнього і зовнішнього порядку, що призводять до припинення існування фірми,

Причини і мотиви кризових явищ можуть бути різноманітної природи:

1. фінансування (занадто висока частка позичкового капіталу), постачання (втрата постачальників);

2. виробництво (відсутність власних патентів, залежність від ліцензій);

3. процес управління (негнучкий менеджмент);

4. організація (застигла ієрархічна структура, бюрократія);

Дата добавления: 2013-12-13