Резервний фонд Кабінету Міністрів України

Рис. 1.2. Загальнодержавні фінансові резерви

Рис, 1.2).

Резервні та страхові фонди держави

Державний кредит

Державний кредит - це сукупність кредитних відносин, в яких позичальником виступає дер­жава (в особі Міністерства фінансів, республіканських і місцевих органів влади), а кредиторами - юридичні або фізичні особи.

Державний кредит здійснюється з метою мо­білізації додаткових грошових ресурсів для по­криття бюджетного дефіциту без проведення гро­шової емісії.

Загальнодержавні фінансові резерви -гро­шові ресурси, що резервуються державою для забезпечення непередбачених витрат і спеціаль­них потреб

До загальнодержавних фінансових резервів належать:

- резервний фонд Кабінету Міністрів України;

- фонди непередбачених витрат у бюджеті Ав­тономної Республіки Крим, обласних бюджетах та
бюджетах міст республіканського підпорядкування;

- Державний фонд дорогоцінних металів і до­рогоцінного каміння;

- Державний матеріальний резерв.

утворено для фінансування невідкладних ви­трат у народному господарстві, соціально-культур­них та інших заходів, не передбачених і які не могли бути передбачені під час затвердження Державного бюджету України.

Обсяг цього фонду залежить від обсягу видат­ків Державного бюджету України та розміру від­рахувань від нього.

Фінансування видатків з резервного фонду здійс­нюється за постановою Кабінету Міністрів України на основі подання міністерств та відомств, інших органів державної виконавчої влади та висновку Міністерства фінансів України і Міністерства еконо­міки щодо економічної доцільності та ефективності фінансування видатків за рахунок цього фонду.

Державний фонд дорогоцінних металів і доро­гоцінного каміння України складається з:

> Державного запасу дорогоцінних металів;

> Державного запасу дорогоцінного каміння;

> Оперативного запасу золота;

> Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Для зберігання зазначених цінностей у системі Міністерства фінансів України функціонує Дер­жавне сховище дорогоцінних металів і дорого­цінного каміння.

Для забезпечення потреб України в особли­вий період, надання державної підтримки окре­мим галузям народного господарства, стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнен­ня диспропорцій між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку, надання гуманітарної допо­моги, забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій дер­жава утворює відповідний державний матеріаль­ний резерв переважно за рахунок коштів Держав­ного бюджету України.

До складу державного резерву входять:

> мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції;

> запаси сировини, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення страте­гічних потреб держави;

> запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання інших заходів, передбачених законодавством.

Контрольні функції щодо створення, відпуску та використання державного резерву Кабінетом Мі­ністрів України виконує Верховна Рада України.

Державне особисте і майнове страхування є одним з методів створення страхових фондів для відшкодування збитків громадянам і господар­ським структурам у разі настання страхового ви­падку.

Страхові фонди в своїй доходній частині станов­лять страхові платежі (внески та страхові премії), які незалежно від добровільної чи обов'язкової форми страхування страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно із договором страхування.

Держава виступає страховиком і розпорядни­ком державних страхових фондів.

Дата добавления: 2013-12-13