Таблиця 1.2. Система фінансових показників

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ: СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА

ЗВЕДЕНИЙ ФІНАНСОВИЙ БАЛАНС ДЕРЖАВИ

Зведений фінансовий баланс держави -це си­стема фінансових планів, яка включає:

> фінансові плани підприємств (баланс дохо­дів та видатків) усіх форм власності;

> кошториси господарських організацій, які повністю фінансуються за рахунок Державного бюджету;

> єдиний кошторис доходів та витрат невиробничої сфери (освіта, охорона здоров’я та інше);

> фінансові плани організацій, які займаються страхуванням;

> Державний і місцеві бюджети.
Структура зведеного фінансового балансу:

> фінансові ресурси всіх секторів економіки не залежно від форм власності;

> обов'язкові та добровільні платежі населення;

> довгострокові кредити банків;

> доходи від зовнішньоекономічної діяльності.

Фінансовий механізм — це сукупність економіко-організаційних та правових форм і методів управління фінансовою діяльністю держави в процесі створення і використання фондів фінан­сових ресурсів з метою забезпечення різноманіт­них потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення.

Фінансові показники — це абсолютні ве­личини, які характеризують формування чи використання фінансових ресурсів держави, ре­зультати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, рух ВВП, опосередкований фінансовими відно­синами.

Фінансові методи: фінансове планування; опе­ративне управління; фінансовий контроль; фінан­сове забезпечення; фінансове регулювання.

Фінансове планування ~ це діяльність по ви­значенню обсягів та джерел формування та на­прямів використання цільових централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів суспільства.

Оперативне управління - діяльність, пов'я­зана з необхідністю втручання в розподільчі про­цеси з метою досягнення запланованих результа­тів, своєчасного перерозподілу коштів та усунен­ня диспропорцій.

Оперативне управління фінансами здійснюєть­ся через фінансовий апарат, склад і структура якого визначається відповідно до державного уст­рою країни.

Фінансовий контроль - діяльність, спрямована на перевірку правильності вартісного розподілу та перерозподілу ВВП і НД через відповідні фон­ди грошових коштів та їх використання відпо­відно до цільового призначення.

До методів фінансового забезпечення суб'єктів господарювання відносяться:

> бюджетне фінансування - надання коштів з бюджетів усіх рівнів економічним суб'єктам на безповоротній основі;

> бюджетне кредитування - надання коштів на принципах платності, строковості, поворот­ кості та забезпеченості;

> самофінансування — процес відшкодування витрат суб'єктів господарювання, а також їх розвиток за рахунок власних джерел фінансових

ресурсів;

> оренда - строковий договір про надання май­на у тимчасове користування за певну плату;

> інвестування - процес вкладення грошей в об'єкти підприємницької діяльності з метою збільшення їхньої вартості, а також отримання

прибутку.

> Фінансове регулювання ~ це законодавче визначена система впливу держави на фінансові процеси в суспільстві.

Фінансові важелі, стимули та санкції Фінансові важелі — це конкретні форми здійс­нення процесів розподілу і перерозподілу валово­го внутрішнього продукту та національного до­ходу, а саме:

> податки;

> збори;

> обов'язкові платежі;

> проценти за кредит;

> дотації, субсидії, субвенції;

> штрафи тощо.

Фінансові стимули — це фінансові важелі, за допомогою яких можна впливати на інтереси суб'єктів господарювання з метою підвищення заінтересованості в досягненні певних результа­тів. До них належать:

> фонди стимулювання, які утворюються з прибутку;

> бюджетне фінансування певних об'єктів на­родного господарства або напрямків розвитку (дотації, субсидії);

> фінансові пільги (податкові пільги, приско­рена амортизація тощо).

Фінансові санкції - форма організації фінан­сових відносин покликана посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання за ви­конання взятих зобов'язань (штрафи, пеня).

Штраф - фіксована грошова сума, яка накла­дається на порушника угоди, законодавства або

чинних правил.

Пеня ~ сума грошей, яку сплачує порушник грошових зобов'язань в розмірі певного процен­ту від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нормативно-правове забезпечення фінансової системи: Конституція України; Закони України; Постанови ВРУ; декрети КМУ; укази Президента України; нормативні акти міністерств та інших органів; нормативні акти місцевих Рад.

Дата добавления: 2013-12-13