Особливості динаміки товарної структури МТ

За оцінками експертів ООН у даний час у світовому експорті:

75% складає продукція обробної промисловості, причому половина цього показника припадає на технічно складні товари і машини;

8% складають продовольчі товари (у тому числі напої і тютюн);

12% складає мінеральна сировина і паливо.

В останні роки на світовому ринку відзначається тенденція до зростання частки у світовому експорті текстильної продукції і готової продукції обробної промисловості (до 77%).

Основною тенденцією сучасного етапу розвитку МТТ є збільшення питомої ваги продукції обробної промисловості (3/4 світового експорту) і скорочення частки сировинних товарів. Крім того, динаміка МТТ має наступні особливості:

1. Майже 40% вартості світового експорту припадає на технічно складну, диференційовану продукцію – машини і транспортне устаткування. Збільшення експорту продукції машинобудування супроводжується одночасним зростанням торгівлі компонентами, вузлами, деталями, напівфабрикатами.

2. Збільшилася роль хімічної промисловості.

3. Загальне зростання експорту машин та устаткування і хімічної продукції збільшилося за першу половину 90-х рр. у 1,6 разів, а загальний обсяг світового експорту – у 1,4 рази. У результаті зміцнюється тенденція до підвищення в МТТ наукомістких, технічно складних виробів.

4. Обсяг експорту мінерального палива за останні 10 років скоротився більш ніж у 2,5 рази, що багато в чому зумовлюється політичною нестабільністю в регіоні його основного видобутку (Близький Схід) і значним коливаннями світових цін.

5. Незначно, але стійко скорочується частка продовольчих товарів у світовому експорті, що свідчить про прагнення країн до продовольчої самозабезпеченості.

6. Структурні кризи післявоєнного часу в текстильній, взуттєвій, швейній промисловостях привели до послаблення цих позицій у світовому експорті, але з початку 90-х рр. спостерігається тенденція до стабілізації їхньої частки.

Основний обсяг торгівлі готовими виробами припадає на ПРК, їхня питома вага в експорті машин і транспортного устаткування складає майже 77%, в імпорті – 66%.Провідні позиції займає Німеччина – 14,2%, США – 13% і Японія – 12,9%. На частку КР припадає 21,8% світового експорту машин і транспортного устаткування і 30,9% світового імпорту (у тому числі 9% експорту забезпеч НІК ПСА першої хвилі). Частка КПЕ – 1,4% і 3,1% відповідно. Таким чином, найбільш наукомістка і високо технологічна продукція звертається між ПРК, але на сучасному етапі КР складають серйозну конкуренцію ПРК.

У світовому експорті хімічної продукції провідні позиції займають також ПРК – 80,5%. На частку КР припадає 15,9%, КПЕ – 3,6%. Одночасно ПРК є й основними імпортерами хімічних товарів – 64,6%. КР імпортують 30,5%,

На світовому ринку сировини і мінерального палива ситуація складається під впливом двох тенденцій:

1. В міру прогресу в розвитку продуктивних сил знижується роль сировинних товарів у матеріальному виробництві (наприклад, вартість автомобіля 20-х рр. складалася на 60% з вартості сировини й енергії, вартість сучасного напівпровідникового мікрочипа – менш ніж на 2%).

2. Обмеженість, непоновлюваність природних ресурсів.

У результаті відбувається скорочення питомої ваги цих позицій у МТ. На частку ПРК припадає 60,5% вартості світового експорту сировини, на КР – 33,4%, на КПЕ – 6,1%. В імпорті сировини на ПРК припадає 60,5%, на КР – 32,1%, на КПЕ – 5,1%.

Питома вага ПРК в експорті мінерального палива складає 32,1%, КР – 5,3%, КПЕ – 11,6%. Характерно, що з початку 90-х рр. частка ПРК як експортерів палива збільшилася за рахунок перетворення Великобританії, Нідерландів, Норвегії і Канади в найбільших експортерів нафти. В
імпорті ПРК споживають 61,7% палива, КР – 25,5%, КПЕ – 12,8%. В основному, вироблене в ПРК паливо поставляється в інші ПРК. Але не менш висока їхня залежність і від постачань із КР (53%).

Серед найважливіших структурних зрушень у МТТ слід зазначити також зниження питомої ваги продовольства, що пов'язано з відносно повільним зростанням сільськогосподарського виробництва в порівнянні з промисловим і падінням частки аграрного сектору у ВВП у всіх групах країн. Але абсолютні показники зростання товарообігу на цьому ринку досить високі (світовий експорт за першу половину 90-х рр. за вартістю зріс у 1,4 рази). Характерною рисою торгівлі продовольством є зміцнення позицій ПРК і зростання продовольчої залежності КР від провідних центрів світового господарства. Унаслідок збільшення самозабезпеченості продовольством скорочується питома вага ПРК у його імпорті (з 78,1% у 1960 р. до 68,8% у 1995 р.). Причому найбільше скорочення спостерігається в країнах ЄС. На частку КР припадає в експорті продовольства 29,6%, в імпорті – 24,8%, на частку КПЕ відповідно 3,1% і 5,1%. За напрями торгівлі продовольством переважає обмін між ПРК – 74,1% експорту, із КР у ПРК надходить 59,1%. Відповідно з ПРК у КР експортується 20% вартісного обсягу продовольства, між КР – 36,6%. Така закономірність обумовлена в основному більш високою купівельною спроможністю населення ПРК.

Досить нерівномірно розвивається МТ текстилем і одягом. На цьому ринку розвивається тенденція до зближення позицій ПРК і КР (питома вага ПРК – 49,3%, КР – 48,3%). Особливістю ринку текстилю є його регіоналізація: 69,2% його експорту з ПРК було спрямовано в інші ПРК, а також 68,8% експорту КР припадало на інші КР. На світовому ринку одягу провіді позиції займають КР, що здійснюють 60% світового експорту, на ПРК припадає 35,4%, на КПЕ – 4,6%. У світовому імпорті одягу переважають ПРК – 79%, на КР припадає 16,8%, на КПЕ – 4,2%. Причому товаропотоки на світовому ринку одягу формуються таким чином, що в ПРК надходить 80,2% одягу, експортованого з ПРК, і 78% – вивози з КР.

Таким чином, світовий ринок товарів на сучасному етапі значно диверсифікований, а товарний асортимент зовнішньоторговельного обороту надзвичайно широкий, що пов'язано з поглибленням МПП і величезною розмаїтістю потреб у товарах виробничого і споживчого призначення.

На підставі вищевикладеного можна виділити тенденції, характерні для розвитку МТТ і МТП на сучасному етапі. Нові тенденції пов'язані насамперед із НТП, зі зміною об'єкта торгівлі, суб'єктів товарного обороту і його організаційно-економічних форм. Серед них:

швидке відновлення товарної номенклатури МТ, що відбивається на появі на світових ринках великого числа принципово нових товарів, переважно продукції нових галузей, сфери високих технологій;

зростання обміну вузлами, деталями, компонентами;

відносне падіння значення торгівлі сировиною і паливом;

пріоритетна присутність ТНК, для яких внутріфірмова передача устаткування, комплектуючих, а також інформації, технології, фінансів виступає у формі міжнародного продажу товарів і послуг;

відмовлення від особистого контакту продавця і покупця в сфері послуг за рахунок появи нових форм і засобів супутникового зв'язку і

відеотехніки;

збільшення ступеня мобільності виробників і споживачів послуг за рахунок зниження частки транспортних витрат.

Дата добавления: 2013-12-13