Тема 3. Ринок праці

РІвновага на окремих ринках

Змістовий модуль 2

Співвідношення основних макроекономічних показників

ВВП за доходами

ВВП за витратами

С Т Р У К Т У Р А

С Т Р У К Т У Р А

Валовий внутрішній продукт (ВВП), у тому числі
Чистий внутрішній продукт (ЧВП), у томучислі	Амортизація (Аm)
Національний дохід (НД)	Непрямі податки (ІТ)
Заробітна плата (W)	Рента (R)	Прибуток (p)	Відсоток (i)

1. Ринок праці та механізм його функціонування.

2. Безробіття та його природний рівень.

3. Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена.

4. Нерівність розподілу доходів у ринковій економіці.

1. Ринок праці та механізм його функціонування

Ринок праці посідає центральне місце серед інших ринків. Він перебуває під впливом багатьох факторів, більшість з яких залежить від товарного ринку.

Цей ринок має важливе значення перш за все для визначення рівня заробітної плати та рівня занятості.

Ринок праці — це механізм, який забезпечує поєднан­ня попиту та пропозиції праці в економіці, розподіл трудових ресурсів та визначення цін на різні види трудової діяльності. В результаті взаємодії попиту та пропозиції на ринку труда визначається рівень зайнятості та можливий обсяг пропозиції товарів та послуг в короткостроковому пе­ріоді, так як при певному обсязі капіталу та існуючих тех­нологіях обсяг виробництва стає функцією від однієї змінної — кількості зайнятих.

Попит на працю — обсяг попиту в економіці на ресурси праці, він дорівнює кількості робочих місць, які створені в економіці. Представниками попиту є фірми (підприємці), держава.

Пропозиція праці — це загальна чисельність робітників, які можуть та бажають працювати за даних умов.

Рівновага на ринку праці визначає повну зайнятість, а нерівновага – або неповну зайнятість (безробіття), або надлишкову зайнятість.

Основними функціями ринку праці є:

- економічна, яка полягає в забезпеченні процесів виробництва, розподілі та перерозподілі трудових ресурсів між фірмами, галузями, регіонами економіки;

- соціальна, що полягає у створенні матеріальної ос­нови відтворення робочої сили, реалізації та суспільного призначення знань, навичок, здібностей робітників.

Фактори попиту на працю:

— рівень цін на трудові ресурси (рівень заробітної плати);

— попит на товари та послуги;

— ціни та обсяги ресурсів — заміщувачів праці;

— технології;

— бюджетно-податкова політика.

Фактори пропозиції праці:

— чисельність працездатного населення у працездат­ному віці;

— рівень цін на трудові ресурси (рівень заробітної плати);

— міграція та природний приріст населення;

— наявність інших джерел отримання доходів;

— бюджетно-податкова політика;

— освітній та культурний рівень, існуючі традиції.

Неокласична та кейнсіанські концепції містять різне інтерпретування механізму функціонування ринку праці. Виходячи з передумови існування досконалої конку­ренції на ринку благ та праці, прихильники неокласичної теорії визначають залежність попиту на працю (N^D) від реальної ставки заробітної плати (w/р). При цьому крива по­питу на працю збігається з кривою граничної продуктивності праці, оскільки рівність між ставкою реальної заробітної плати та граничним продуктом праці є умовою максимізації прибутку згідно з мікроекономічною теорією.

МРL = w /р, (3.1)

де МРL — граничний продукт праці;

w /р — ставка реаль­ної заробітної плати.

У короткостроковому періоді за незмінних інших умов зниження ставки заробітної плати веде до підвищення по­питу на працю, вірним є й зворотне твердження. У довгос­троковому періоді попит на працю буде змінюватися внаслі­док науково-технічного прогресу та зміни обсягів капіталу.

Пропозиція праці (N^S) в неокласичній теорії є зроста­ючою функцією, залежною і від ставки реальної заробіт­ної плати, і від ставки відсотка. Збільшення будь-якої з цих ставок стимулює господарську активність домогосподарств, цільова функція яких — збільшення корисності, і вони заміщують вільний час, що стає більш дорогим, на робочий. Модель рівноваги ринку праці відбиває залежність попиту та пропозиції праці від ставки реальної заробітної плати. Характер залежності попиту та пропозиції на ринку праці від ставки заробітної плати, визначений в неокласичній теорії, поряд із гнучкістю цін та зарплати, забезпечує на ринку праці стійку рівновагу при повній та ефективній зайнятості. Повна зайнятість означає, що кожний з бажа­ючих продати певну кількість своєї праці при існуючій ставці заробітної плати може зробити це.

Таким чином, згідно з висновками неокласичної теорії, ринок праці забезпечує при гнучкості цін і заробітної пла­ти в умовах досконалої конкуренції повну, коли кожний бажаючий продати певну кількість праці за існуючою ціною може зробити це, та ефективну зайнятість. Безробіття — явище, коли пропозиція перевищує попит на робочу силу, не є стійким і вимушеним.

Відповідно до кейнсіанської концепції обсяг попиту на працю визначається величиною ефективного попиту на ринку товарів та послуг, а пропозиція праці — грошовою ставкою заробітної плати (w). При цьому в економіці, що функціонує в умовах спаду та не досягла повної зайнятості, пропозиція праці може бути абсолютно еластичною стосовно грошової ставки заробітної плати, оскільки безробітні будуть про­понувати свій труд за ціною, що вже склалася. Положення про те, що при прийнятті рішень про пропо­зицію праці домогосподарства орієнтуються не на реальну, а на номінальну ставку зарплати, було обґрунтоване по­боюванням людей втратити роботу при наявності безробіття та довгостроковим характером трудових договорів. Також вважалося, що номінальна ставка заробітної плати змі­нюється тільки в один бік — угору, так як «спроби під­приємців зменшити грошову заробітну плату шляхом пе­регляду угод з найманими працівниками викличуть значно сильніший опір, ніж поступове та автоматичне зниження реальної заробітної плати в результаті зростання цін».

У сучасній ринковій економіці складовими механізму функціонування ринку праці стали трудове законодавство, профспілки, біржі труда, центри зайнятості, кадрові агент­ства та інші інститути.

Дата добавления: 2013-12-13