Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ПIЗНАВАЛЬНI ПРОЦЕСИ. МИСЛЕННЯ ТА МОВА




ТРИВАЛIСТЬ ЗАНЯТТЯ - 2 академiчнi години.

МЕТА ЗАНЯТТЯ - ознайомити студентiв із структурою мислення в нормi, основними варiантами мислення, їх вiковими особливостями, операцiями мислення, видами мови, основними розладами мислення та методиками його дослідження.

МIСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: навчальна кiмната, комп’ютерний клас, стацiонар психiатричного вiддiлення.

ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТТЯ: таблицi структури i класифiкацiї мислення. Атлас експериментально-психологiчних дослiджень. Записи на аудiокасетi. Диагностичнi завдання. Тематичнi хворi.

 

Мислення - процес опосередкованого узагальненого пiзнання предметiв та явищ матерiального свiту, їх найбiльш суттєвих властивостей та вiдносин. Це - друга і вища ступiнь пiзнання і засiб перетворення дiйсностi.

Мислення вiдображає дiйснiсть опосередковано, тому що:

а) фiзiологiчно грунтується на дiяльностi кори головного мозку, яка в свою чергу здiйснюється шляхом взаємодiї 1-ї та 2-ї сигнальних систем;

б) завдяки мисленню людина пiзнає не лише те, що може бути прямо i безпосередньо сприйняте органами відчуття, але й те, що приховане вiд прямого сприйняття, і те, що може бути сприйнятим якісно по-іншому за допомогою ряду операцiй мислення внаслідок аналiзу, порiвняння, узагальнення;

в) процес та результат мислення дорослої людини завжди здійснюються за допомогою мовного вiдображеня.

Матерiальною оболонкою думок, засобом обмiну думками є мова із її граматичною, логiчною будовою та словниковим запасом.

ОПЕРАЦIЇ МИСЛЕННЯ:

1. Аналiз– здатність подумки роз’єднувати образ на складові частини, елементи, із видiленням тих чи інших його сторін, властивостей, зв’язків, стосунків.

2. Синтез- здатність до об’єднання подумки окремих елементі і частин, виділених аналізом, і створення цілісного образу.

3. Порiвняння- знаходження тотожності та вiдмiнностi мiж об’єктами, спираючись на минулий досвід.

4. Абстрагування – здатність уявляти властивості об’єктів, відволікаючись від самих об’єктів чи від певних їх деталей, спрощуючи таким чином і схематизуючи дійсність.



5. Узагальнення - видiлення загального, головного, характерного для певного кола явищ, із виключенням другорядного.

6. Конкретизацiя - перехiд вiд абстракцiї та узагальнення до окремих предметiв чи явищ дiйсностi.

7. Класифікаціяздатність до групування об’єктів та явищ у класи.

8. Систематизація – здатність подумки розташовувати класи, предмети та явища у певній послідовності.

СКЛАДОВI ЕЛЕМЕНТИ МИСЛЕННЯ:

1. Поняття. 2. Судження. 3. Умовивід.

Поняття - узагальнене мовне вiдображення в думках найбiльш суттєвих ознак предмета чи явища, певних зв’язкiв і вiдносин мiж предметами і їх властивостями. Поняття подiляють на конкретнi та абстрактнi. Найбiльш абстрактнi поняття називають категорiями.

Найважливіша властивість понять та, що вони грунтуються не тiльки на особистому досвiдi, але й містять у собі досвiд попереднiх поколiнь, закрiплений за допомогою мови. Саме тому опанування мови сприяє засвоєнню знань, накопичених людством.

Судження - це думка, в якiй стверджується чи заперечується дещо стосовно чогось, тобто вiдображається тотожнiсть чи вiдмiннiсть мiж предметами чи явищами.

Умовивід - такий засiб мислення, внаслідок якого із деякого вихiдного знання утворюється нове заключне знання, тобто висновок iз одного чи декiлькох суджень (посилань). Розрізняють простi і складнi умовиводи. Основнi засоби умовиводiв: iндукцiя, дедукцiя, аналогiя.

СХЕМА ПОСЛIДОВНОГО РIШЕННЯ МИСЛИТЕЛЬНИХ ЗАВДАНЬ:

1. Умови (мотив) для виникнення процесу мислення - проблемнi ситуацiї протягом процесi практичної дiяльностi. Джерелом та основою є вiдчуття, сприйняття, уявлення.

2. Вiдповiдь - виникнення процесу мислення (задум). Прийоми мислення - аналiз, синтез, порiвняння та iн., реалiзуються методами iндукцiї, дедукцiї, аналогiй за законами формальної логіки - тотожностi, виключення третього, достатнiх основ.

Будуються рiзні гiпотези вирiшення проблеми.

Конструктивнi засоби рiшення мислительного завдання не тiльки дозволяють знайти вiдповiдь швидше, але є і умовами розумового розвитку людини, і являють собою:

- пасивне використання алгоритму;

- цiлеспрямована трансформацiя умови завдання;

- активне використання алгоритму;

- еврiстичнi засоби рiшення завдання.

Види мислення за ступенем новизни i оригiнальностi:

Репродуктивне– застосовуються шаблони думок із попереднього досвiду. Використовується для вирiшення стереотипних завдань.

Продуктивне - творче мислення. Потреба в ньому виникає щоразу, коли людина стикається з необхiднiстю рiшення нетривiальних задач, потрапляє у новi умови.

3. Наслідок - продукти мислення. Реалiзуються у формi понять, суджень, умовиводiв у вигляді внутрiшньої мови, - що має вiдповiдний змiст, але є згорнутою та граматично аморфною. Надалі думка кодується у словесні смисловi символи.

4. Перевірка правильності результатiв мислення - зовнiшня (експресивна) мова, руховий акт (вчинок).

Методи мислення: індукція, дедукція, аналогія.

Якiсть мислення залежить вiд емоцiйно-вольових особливостей особи. Позитивнi емоцiї, що виникають внаслiдок глибокої зацiкавленностi, пiдвищують продуктивнiсть, цiлеспрямованнiсть і швидкiсть мислення, однак можуть зменшити критичнiсть і глибину. Енергетичним ресурсом процесу мислення є вольовi функцiї людини: його бажання і прагнення до пiзнання.

Мислення людини у нормi завжди має цiлеспрямованний характер, оскільки спрямоване на вирiшення вiдповiдної задачi, i є вiдповiддю на запитання, яке так чи iнакше виникає у нашiй свiдомостi. Чим бiльше є знань у людини, чим досконалiший досвiд розумової дiяльностi, тим бiльше видно невирiшенних проблем, частiше виникають у свiдомостi мислительні задачi, що потребують вирiшення. I навпаки, при нерозвиненому розумові, низькому рiвнi знань, питань не виникає.

Мислительні задачi можна вирiшити рiзними способами, в залежностi вiд стилю розумової дiяльностi i доступності змiсту задачi. Спосiб «спроб та помилок» є найменш продуктивним, оскільки не містить достатньо чiткого усвідомлення задачi, побудови та цiлеспрямованої перевiрки рiзних гiпотез. Зазвичай, вiн не призводить до накопичення досвiду i не створює умов для розумового розвитку людини.

ОСНОВНI ХАРАКТЕРИСТИКИ МИСЛЕННЯ:

1. Глибина - умiння проникнути у сутність складних процесiв i явищ об’єктивного свiту, передбачити наступний розвиток подiй, знайти правильнi шляхи i потрiбнi рiшення, не звертаючись за допомогою до iнших.

2. Самостiйнiсть - здатнiсть до залучення і використання особистих мислительних, вольових та iнтелектуальних ресурсiв для вирiшення поставленого завдання, без запозичення (плагiату) чужих iдей.

3. Критичнiсть - умiння об’єктивно оцiнювати свої і чужi думки і дiї.

4. Гнучкiсть - умiння змiнювати встановлений план рiшення задачi у відповідності зi змiнами оточуючого середовища.

5. Послiдовнiсть - стрункiсть.

6. Швидкiсть - швидкiсть перебiгу процесiв мислення.

7. Цiлеспрямованiсть.

8. Продуктивнiсть.

ТИПИ І ВИДИ МИСЛЕННЯ:

1. Наочно-дiйове мислення характеризується рiшенням завдань мислення безпосередньо в дiї шляхом реального, фiзичного перетворення ситуацiї, апробування якостей об’єктiв. У дитини наочно-дiйове мислення утворює першу ступiнь розвитку мислення, у дорослого - спiвiснує із конкретно-образним i словесно-логiчним мисленням.

2. Конкретно-образне мислення - це оперування iснуючими в пам’ятi тими образами предметiв і явищ (уявленнями), якi в минулому були у практичній діяльності людини, а також конкретними поняттями. За допомогою такого мислення найбiльш повно вiдтворюються усi рiзноманiтнi фактичнi характеристики предмета, може бути зафiксовано одночасно декiлька точок зору на предмет. Важливою особливiстю конкретно-образного мислення є можливiсть встановлення незвичних «неймовiрних» сполучень предметiв i їх властивостей: у цiй якостi мислення практично не вiдрiзняється вiд уяви (синонiм - фантазiя) - це процес створення образiв предметiв i явищ, грунтуючись на особистому досвiдi. Уява може бути довiльною i вiльною, творчою i репродуктивною.

3. Абстрактно-логiчне мислення - вища ступiнь діяльності мислення, коли оперують поняттями судженнями, умовиводами та iншими вiдповiдними категорiями. Таке мислення грунтується на особливостях другої сигнальної системи (мовних засобiв) i є найбiльш пiзнiм етапом iсторичного i онтогенетичного розвитку мислення.

Мова - це система знакiв спiлкування людей із обмiном думками, що опосередкована словом. Мова включає в себе процеси вiдображення i сприйнятття дiйсностi з метою спiлкування, регуляцiї, контролю особистої діяльності. Вона є засобом вiдображення самосвiдомостi, передаванням i зберiганням iнформацiї в поколiннях (суспiльного досвiду). Вона перебуває в тiсному взаємозв’язку з мисленням, свiдомiстю, пам’яттю, емоцiями тощо.

Розрiзняють мову внутрiшню, усну та письмову. Внутрiшнє промовляння - «мова про себе», зберiгає структуру зовнiшньої мови, але не має фонацiї (промовляння звукiв) i є типовим для рiшення мислительних завдань у затруднених умовах. Письмова мова – це вербальне (словесне) узагальнення за допомогою письмових текстiв. Усна мова – це вербальне вiдображення за допомогою мовних засобiв, якi сприймаються на слух.

В мовi розрiзняють фонетичну i змiстову сторони.





Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 605; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.035 сек.