Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Принципи побудови комплексного психологічного дослідження з урахуванням віку та культурних особливостей пацієнтів




Розрізняють кілька етапів клініко-психологічного дослідження.

Перший етап клініко-психологічного дослідження - до знайомства з пацієнтом - етап формулювання клінічної задачі. Сюди включається бесіда з людьми, що оточують досліджуваного: педагогами, батьками, друзями, співробітниками чи однокласниками, лікарями - із приводу особливостей його поведінки й особистості, проблем, які виникають; визначення характеристик систем міжособистісних відносин (соціальні умови його життя), оцінка матеріальних і культурних обставин життя; ознайомлення з загальним станом фізичного здоров’я: чи немає супутніх соматичних захворювань, чи не приймає психотропні речовини. Небажане проведення дослідження після безсонної ночі, фізичної перевтоми або відразу після їжі. Повторні дослідження краще проводити в той же час, що і первинні. На цьому етапі складається попередній план дослідження: вибір методик, їхня черговість.

Другий етап клініко-психологічного дослідження - бесіда з пацієнтом. Бесіду потрібно починати з розпиту паспортних даних, на підставі чого складається перше судження про стан пам’яті. Потім уточнюється стан пам’яті (короткочасна і довгострокова - дати власного життя, історичні події, недавні події), оцінюється увага, характеризується стан свідомості: орієнтування в часі, місці і власній особистості. Питання необхідно задавати в невимушеній, природній манері, як у звичайній бесіді. Також з’ясовується відношення пацієнта до свого захворювання, проблеми, роз’ясняється мета експериментально-психологічного дослідження. У подальшій бесіді з’ясовуються особливості особистості (до захворювання і на дійсний момент), оцінка змін, що відбуваються, оцінка самопочуття, працездатності, визначається культурно-освітній рівень.

Третій етап клініко-психологічного дослідження - експериментально-психологічний. Виконанню кожного завдання повинна передувати інструкція, що повинна визначати ситуацію дослідження і забезпечувати співробітництво психолога і пацієнта. Недбало подана інструкція може привести до неадекватних результатів. Інструкцію необхідно попередньо випробувати до початку експериментально-психологічного дослідження. Вона повинна бути максимально лаконічною, відповідати розумовим здібностям пацієнта, виключати можливість суперечливого розуміння. Можливе використання попередніх прикладів. Якщо пацієнт не справляється з завданням, важливо спільно обговорити причини цього. Також важливо оцінити, приймається допомога з боку психолога пацієнтом чи відкидається їм (негативізм, нарочитість чи опір). Необхідний повний і точний запис обставин проведеного експерименту, висловлюваних пацієнтом суджень.



Четвертий етап клініко-психологічного дослідження - складання висновку. Висновок завжди повинний бути відповіддю на питання, поставлене перед психологом. Єдиної форми висновку немає. Але висновок ніколи не є простим повторенням протоколу дослідження. Важлива характеристика психічного стану на підставі отриманих даних, повинні бути відзначені особливості поведінки, відношення до дослідження, наявність настановної поведінки, виділяються ведучі патопсихологічні особливості (синдроми), вказуються особливості протікання психічних процесів (наприклад, темп реакцій, виснажливість, стійкість), описуються збережені сторони психічної діяльності. Допускається приведення характерних яскравих прикладів. Наприкінці робиться резюме, що відбиває найбільш важливі дані (наприклад, структуру патопсихологічного синдрому). Висновок не повинний бути категоричним по стилю тверджень.





Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 1858; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.021 сек.