Гіпнотерапія або гіпносугестивна психотерапія

Гіпнотерапія або гіпносугестивна психотерапія, представляє собою метод психотерапії, який використовує гіпнотичний стан у лікувальних цілях.

Під гіпнабельністю розуміється якість центральної нервової системи, яке дозволяє досягати зміненого стану свідомості у відповідь на спрямований психологічний вплив.

Гіпноз же представляє собою особливий стан свідомості, який виникає під впливом спрямованого психологічного впливу;він відрізняється як від сну, так і від неспання, і супроводжується підвищенням сприйняття до специфічно спрямованих психологічних факторів при зниженні чутливості до дії інших факторів зовнішнього середовища. Під рапортом (фр. Rapport – зв’язок, доповідь) в психотерапії розуміється словесний контакт того хто гіпнотизується з тим хто знаходиться у гіпнотичному стані.

У гіпнотерапії основні діагностичні прийоми зводяться до гіпнабельності. При низькому рівні гіпнабельності використання гіпнотерапії має певні труднощі. Також перед початком гіпнотерапевтичного сеансу необхідно провести бесіду для того щоб вияснити відношення хворго до цього методу та знищити можливі побоювання з його боку.

Методика проведення сугестивної психотерапії:

Головними прийомами занурення в гіпноз є фасцинація, фіксація погляду, паси, ритимічні подразники, словесні формули.

1. В психотерапевтичній практиці виділяють 3 стадії:

2. – сонливість– виникає сонливість і розслаблення;

3. гіпотаксія(каталептична) - спостерігається нерухомість, мутизм, воскова гнучкість;

4. сомнабулізм – повна відчудженість від реальності, сноходіння і викликані образи.

У будь – якій стадії гіпнотичного стану повинен підтримуватися рапорт.

Гіпносугестивна психотерапія може проводитися індивідуально та в групі. Індивідуальне проведення дозволяє дати конкретну установки, створені для хворого, що підвищує ефективність психотерапії. Груповий гіпноз використовується переважно у межах санаторно– курортної мережі.

Дата добавления: 2013-12-13