Тема № 13

Зміст, шляхи, форми і методи естетичного виховання.

Зміст естетичного виховання, орієнтованого на формування естетичної культури школярів, передбачає: розвиток у школярів здібності сприймати в природі, в праці, в творах мистецтва, оточуючій дійсності, поведінці людей, які бажають насолоджуватися цим прекрасним.

Структурними компонентами естетичного виховання є естетичне сприйняття, естетичне ставлення, естетичне почуття, естетичне судження, естетичний ідеал, естетичний смак, естетична діяльність. Вони визначаються розумовою, моральною, емоційною, духовною діяльністю людини і зумовлюють істотні зміни в її світосприйнятті, переконаннях, поведінці, сприяють естетичній діяльності особистості, розвитку її творчих сил та здібностей відповідно до об'єктивних законів розвитку краси.

Естетичне сприйняття є початковим моментом у формуванні естетичного ставлення до дійсності, тобто первісним пізнанням явищ. Виражається воно в загальній спостережливості, в здібності помічати прекрасне і звертати на нього увагу. Що саме сприймається і як - визначається особистісними особливостями школяра. Тонка поетична натура по-особливому бачить світ.

Хоча естетичні враження виникають тільки в результаті безпосереднього контакту людини із значущими об'єктами, досвід показує, що цього ще не достатньо: бачити просто навколишнє та бачити його красу - речі різні.

Характер сприйняття залежить від того, що ми виокремлюємо у сприйнятому та як, в якому напрямку його осмислюємо. Тому важливе налаштування на виявлення та фіксацію саме естетичних ознак, на сприйняття з метою оцінити естетично.

Естетичне сприйняття нерозривно пов'язане з естетичними почуттями, які виникають у процесі сприйняття прекрасного і відбивають ставлення людини до прекрасного.

Естетичні почуття виражаються у хвилюванні людини, насолоді. Це досить складне явище, яке відбиває багатство індивідуального духовного життя особистості. Естетична насолода спонукає людину ходити в театр, слухати концерти, відвідувати картинну галерею. Де не має естетичної насолоди, там не має і художнього сприймання, а є лише ознайомлення, спостереження.

Тому естетичні почуття, естетична насолода несе в собі величезну силу впливу на особистість.

Школярі повинні не тільки сприймати прекрасне, але й розуміти, оцінювати твори мистецтва, вчинки людей та ін., тобто необхідно формувати естетичне судження. В процесі оцінювання відбувається порівняння сприйнятого з раніше вже оціненими предметами або з еталонними образами, які відклалися у смаках дітей як уявлення про те, якими повинні бути окремі боки життя, для того щоб задовольняти їх естетичну потребу в досконалості.

Починаючи з несміливих і часто безпідставних “добре”, “погано”, “подобається”, “ не подобається”, оцінки поступово набувають більш визначений характер, що дозволяє говорити про здатність людини правильно розуміти і оцінювати прекрасне.

Найбільш повна і закінчена форма естетичного судження знаходить вияв у естетичному ідеалі - основному зразку, з позиції якого людина оцінює навколишню дійсність, людей, їх вчинки. Естетичний ідеал відображає уявлення людини про красу, тобто це мета, до досягнення якої прагне людина, і разом з тим це основний критерій, з позиції якого оцінюється навколишня дійсність, особистість людини, її поведінка, вчинки.

На базі конкретних естетичних знань сприйняття, почуття, ідеалів, суджень і понять формується естетичний смак, під яким розуміємо стійке емоційно-оцінне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий характер. У відповідності з особливостями розвитку і виховання у кожної людини виробляється свій особистий смак в тій чи іншій галузі.

Якщо предмет не залишає дитину байдужою, його емоційне відношення переходить в активно-дійове відношення, прагнення зберегти те, що подобається, помножити красу, передати її іншим (намалювати, описати в віршах, скласти казку і таке інше). Так з'являється естетична діяльність. В її результатах естетичне ставлення до світу знаходить своє предметне втілення, свою матеріалізацію. Створені за законами краси предмети є важливим показником рівня естетичного розвитку, естетичної культури людини.

Тому естетична діяльність - важливий компонент змісту естетичної культури особистості.

За матеріалами: Освіта.ua

Дата публікації: 21.01.2011

Рекомендована література

1. Бучинський С.Л. Основи грамоти образотворчого мистецтва –К., 1981

2. Програми Образотворче мистецтво 1-4,5-7 класи

3. Кардашов В.М. Теорія і методика викладання образотворчого мистецтва –К.,2007

4. Коновець С.В. Образотворче мистецтво в школі. Методичний посібник -К., 2000

5. Марчук Ж.С. Авторські уроки з образотворчого мистецтва 5-7 –Харків., 2005

6. Програми з профільних предметів для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009

7. Програми факультативних курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009

8. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусетва в школе-М., 1980

9. Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 5 клас Харків, 2008

10. Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 6 клас Харків, 2008

11. Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 7 клас Харків, 2008

12. Чен Н.В. Методичні рекомендації до вивчення "Шкільного курсу образотворчого мистецтва та методики його викладання⁵⁵ — Харків, 2001

13. Хворостов А.А. Декоративно-прикладное искусство в школе -М., 1981

14. Ж-ли «Мистецтво та освіта" № 2001 – 2010 рр.

Дата добавления: 2013-12-13