Системи забезпечення управління фінансовими ризиками підприємства

Системи забезпечення управління фінансовими ризиками підприємства складаються з:

- системи інформаційного забезпечення управління фінансовими ризиками;

- системи ризик - аналізу фінансової діяльності;

- системи ризик - планування фінансової діяльності підприємства;

- системи ризик - контролінгу фінансової діяльності підприємства.

Інформаційна система (або система інформаційного забезпечення) фінансового ризик-менеджменту являє собою функціональний комплекс, що забезпечує процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення ідентифікації, оцінки та підготовки ефективних управлінських рішень щодо нейтралізації фінансових ризиків підприємства.

Інформаційна система фінансового ризик-менеджменту покликана забезпечувати необхідною інформацією не тільки управлінський персонал та власників самого підприємства, але і задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів.

Характеризуючи склад користувачів інформації, що входить в інформаційну систему фінансового ризик-менеджменту, слід зазначити, що коло інтересів зовнішніх і внутрішніх споживачів цієї інформації істотно розрізняється. Зовнішні користувачі використовують лише ту частину інформації, яка характеризує результати фінансової діяльності підприємства та його фінансовий стан. Переважна частина цієї інформації міститься в офіційній фінансової звітності, що подається підприємством.

Внутрішні користувачі, поряд з перерахованою вище інформацією, використовують значний обсяг інформації про фінансові ризики підприємства, що є комерційною таємницею. Крім того, внутрішні користувачі використовують значне коло фінансових показників, що формуються із зовнішніх джерел, які також входять в інформаційну систему фінансового ризик-менеджменту.
Значна роль фінансової інформації в підготовці і прийнятті ефективних ризикових рішень пред'являє відповідно високі вимоги до її якості при формуванні інформаційної системи фінансового ризик-менеджменту.
Так, до інформації, що включається в цю систему, пред'являються наступні основні вимоги:

1) значимість, яка визначає наскільки залучена інформація впливає на результати прийнятих ризикових рішень, в першу чергу, в процесі формування фінансової стратегії підприємства, розробки цілеспрямованої політики по окремим аспектам фінансової діяльності, підготовки поточних і оперативних фінансових планів;

2) повнота, яка характеризує завершеність кола інформативних показників, необхідних для здійснення ідентифікації оцінки та прийняття оперативних управлінських рішень щодо нейтралізації фінансових ризиків підприємства;
3) достовірність, яка визначає наскільки сформована інформація адекватно відображає реальний стан і результати фінансової діяльності, правдиво характеризує зовнішнє фінансове середовище, нейтральна по відношенню до всіх категорій потенційних користувачів і перевірювана;
4) своєчасність, яка характеризує відповідність сформованої інформації потребам в ній по періоду її використання. Окремі види інформативних показників, що використовуються у фінансовому ризик-менеджменті, «живуть» в його інформаційній системі в незмінному кількісному вираженні лише один день, (наприклад, курс іноземних валют, курс окремих фондових і грошових інструментів на фінансовому ринку), інші – місяць, квартал і т.п;
5) зрозумілість, яка визначається простотою її побудови, відповідністю певним стандартам представлення та доступністю розуміння (а відповідно і адекватного її тлумачення) тими категоріями користувачів, для яких вона призначається. Не слід однак змішувати вимоги зрозумілості інформації для певної категорії користувачів з її універсальною доступністю для розуміння всіма учасниками фінансової діяльності підприємства, тому що ряд з них може не мати достатнього рівня кваліфікації для адекватної її інтерпретації;
6) релевантність (або вибірковість), що визначає досить високий ступінь використання сформованої інформації в процесі управління фінансовими ризиками підприємства. «Інформаційне переповнення» системи фінансового ризик-менеджменту ускладнює процес відбору необхідних інформативних даних для підготовки конкретних управлінських рішень, призводить до формування малосуттєвих альтернативних проектів цих рішень, здорожчує процес інформаційного забезпечення управління фінансовими ризиками підприємства;

7) порівняність, яка визначає можливість порівняльної оцінки вартості окремих активів та результатів фінансової діяльності підприємства в часі, можливість проведення порівняльного фінансового ризик-аналізу підприємства з аналогічними господарюючими суб'єктами і т. п. Така порівняність забезпечується ідентифікацією визначення окремих інформативних показників та одиниць їх вимірювання, використанням відповідних національних і міжнародних стандартів фінансової звітності, послідовністю і стабільністю застосовуваних методів обліку фінансових показників на підприємстві;

8) ефективність формування інформаційної системи фінансового ризик-менеджменту означає, що витрати по залученню певних інформативних показників не повинні перевищувати ефект, що отримується в результаті їх використання при підготовці та реалізації відповідних ризикових рішень.

Зміст системи інформаційного забезпечення фінансового ризик-менеджменту, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності підприємств, їх організаційно-правовою формою функціонування, обсягом і ступенем диверсифікованості фінансової діяльності та низкою інших умов. Конкретні показники цієї системи формуються за рахунок як зовнішніх (що знаходяться поза підприємством), так і внутрішніх джерел інформації. У розрізі кожної з груп цих джерел вся сукупність показників, що включаються в інформаційну систему фінансового ризик-менеджменту, попередньо класифікується.
Отже, інформаційне забезпечення процесу управління фінансовими ризиками - сукупність інформаційних ресурсів та способів їх організації, необхідних для прийняття управлінських рішень щодо ліквідації або зниженні фінансових ризиків.

Основу інформаційного забезпечення складає інформаційна база, що складається з п’яти блоків:

- відомості регулятивно-правового характеру;

- фінансові відомості нормативно довідкового характеру;

- бухгалтерська звітність та фінансова звітність – найбільш інформативне та надійне джерело;

- статистична звітність господарюючого суб’єкта;

- несистемні дані (дані аудиторських компаній, офіційна статистика).

Слід також зазначити, що інформаційна база поділяється на зовнішню по відношенню до господарюючого суб’єкту та внутрішню.

Зовнішня інформація поділяється на наступні групи:

- показники загальноекономічного розвитку країни (показники макроекономічного розвитку, показники галузевого розвитку);

- показники кон’юнктури ринку (показники кон’юнктури окремих сегментів фондового ринку, кредитного ринку, валютного ринку);

- показники, що характеризують діяльність контрагентів та конкурентів, страхових компаній, банків, лізингових компаній, споживачів, постачальників тощо;

- нормативно-регулюючі та довідкові показники.

Внутрішня інформація поділяється на наступні блоки:

- показники бухгалтерської та фінансової звітності;

- нормативно-планові показники, пов’язані з розвитком підприємства (система внутрішніх нормативів та планових показників, що регулює розвиток підприємства).

Фінансова інформація представляє собою набір даних про стан господарюючого суб’єкту: господарських ресурсів, зобов’язань та фінансових джерел; рівня прибутку, витрат, підприємства та якості його активів, обсягу та якості потоків грошових коштів.

Кожне підприємство розпоряджається нормативною, плановою та фактичною інформацією. Однак, зовнішній користувач отримає лише фактичну інформацію.

Дата добавления: 2013-12-13