Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація фінансових ризиків за джерелами виникнення




ЛЕКЦІЯ 4

Дослідження систематичних та несистематичних фінансових ризиків підприємства

1. Класифікація фінансових ризиків за джерелами виникнення.

2. Дослідження систематичних фінансових ризиків підприємства.

3. Несистематичні фінансові ризики підприємства.

 

 

Усі ризики за джерелами виникнення поділені на дві групи:

- систематичні ризики;

- несистематичні ризики.

 

Класифікація фінансових ризиків за джерелами виникнення подана на рис. 1.

Інші ризики

 

Рис. 1. Класифікація фінансових ризиків за джерелами виникнення

Систематичні ризики — це зовнішні ризики, що характеризують вірогідність фінансових втрат внаслідок зміни кон’юнктури фінансового ринку. Дані ризики властиві для всіх учасників ринку. Причиною їх виникнення є зовнішні події, що впливають на весь ринок: зміна відсоткових ставок, економічний спад, падіння загальноринкових цін, інфляція, політичні кризи, зокрема війни, введення нових видів податків, змін в податковому кодексі стосовно ставок оподаткування, умов здійснення податкових платежів, відміни податкових пільг тощо.

Учасники фінансового ринку не мають впливу на систематичні ризики, вони можуть лише пристосовуватись до них, будуючи свою фінансовоу діяльність так, щоб зменшити вплив даних ризиків.

Однак, тут слід зазначити, що досвідчені портфельні інвестори мають серйозну практику інвестиційної діяльності і вміють прогнозувати систематичні ризики та кон’юн­ктуру ринку цінних паперів. Тому вкладені ними кошти в цінні папери з об’єктивно доволі високим рівнем ризику забезпечують високий дохід, стабільне збільшення вкладеного капіталу поряд із високою ліквідністю, тобто можливістю легко реалізувати цінні папери на вторинному ринку в разі непередбаченого перебігу ситуації у небажаному напрямі.

Теорію співвідношення ризику і доходу інвестицій у цінні папери в 1960‑х роках розвиває Вільям Шарп. Він уводить у наукову термінологію кілька важливих категорій. Саме В. Шарп розділив загальний ризик на дві частини: ризик систематичний і ризик несистематичний. Систематичним він назвав ризик, пов’язаний зі станом фінансового ринку. У свою чергу, останній залежить від змін в економіці і фінансах країни, а також від змін у світовій торгівлі, міжнародному русі капіталів, стані валют.

Оскільки систематичний ризик пов’язаний з подіями, що зачіпають інтереси усіх суб’єктів ринку, то його неможливо усунути (зменшити) шляхом формування інвестиційного портфеля (шляхом його диверсифікації), тобто систематичний ризик є недиверсифіковуваним.

В. Шарп також розробив Модель оцінювання капітальних активів (МОКА) (Capital Asset Pricing Model — CAPM). Аналіз системного ризику можна звести до думки стосовно того, чи варто взагалі здійснювати портфельні інвестиції, може, доцільніше спрямувати кошти в інші форми активів (нерухомість, валюту)? Систематичний ризик, на відміну від несистематичного, можна кількісно визначити.

Визнаною мірою системного ризику є -коефіцієнт, який показує мінливість дохідності акції стосовно дохідності ринку загалом (дохідності середньоринкового портфеля).

Даний коефіцієнт показує ризикованість інвестицій у цінні папери в умовах загального ризику ринку. Це показник несталості курсів акцій відносно ринку (-ризик). Величина b - це тангенс кута нахилу статистичної лінійної залежності між надлишковою дохідністю цінного папера й надлишковою дохідністю ринкового портфеля.

Коефіцієнт визначається за формулою:

 

 

де - бета-коефіцієнт;

- середньоквадратичне відхилення дохідності по індивідуальному

виду цінних паперів (або по портфелю вцілому);

- середньоквадратичне відхилення дохідності по фондовому ринку

вцілому;

К – ступінь кореляції між рівнем дохідності по індивідуальному рівню

цінних паперів (або по портфелю вцілому) та середнім рівнем дохідності

даної групи фондових інструментів по фондовому ринку вцілому.

На більшості бірж зі зростанням цін акцій пропорційно зростають ринкові індекси (і навпаки). Ці спостереження дали підстави для гіпотези, згідно з якою ставки доходу акцій щільно корельовані стосовно ринкової дохідності загального біржового індексу (середнього за біржею загалом). Якщо b дорівнює 1,0, це означає, що фінансовому активу притаманний середньоринковий рівень ризику. Чим ризикованіший цінний папір, тим вище b, який показує, на скільки відсотків приблизно зросте (чи зменшиться) дохідність акції, коли дохідність ринку зросте (чи зменшиться) на 1 %.

Якщо b акції дорівнює 0, її дохідність не реагує на зміни ринкової дохідності. Якщо 0 < b < 1, дохідність акції досить помірно реагує на зміни середньоринкової дохідності ринку. Якщо b > 1, дохідність акції мінливіша за дохідність ринку, вона ризикованіша за ринок (чутливіша до змін). Показник b є уособленням усіх ризиків, що формують систематичну складову, хоча в реальному житті на фінансові активи впливають різні макроекономічні й суто ринкові чинники з неоднаковою мірою впливу.

На практиці показник b коливається у межах від 0,5 до 1,5. Теоретично -коефіцієнт може бути від’ємним для емітентів цінних паперів, дохідність яких зростає за загального падіння дохідності фінансових активів. Проте у реальності показник b характеризує мінливість доходів певного активу відносно доходів «середньозваженого», повністю диверсифікованого портфеля, котрим, в ідеальному випадку, є весь ринок цінних паперів.
Вважають, що показник систематичного ризику для «середньої» акції, динаміка доходів якої збігається з динамікою ризику ринку цінних паперів у цілому (вимірюється за будь-яким фондовим індексом I), дорівнює одиниці.
Розрахунком показників систематичного ризику для акціонерних фірм займаються консалтингові та інвестиційні компанії, фінансово-кредитні заклади тощо. Значення цих показників регулярно публікуються у фінансовій періодиці (західній) і широко використовуються для аналізу якості інвестиційних проектів.

В. Шарп пояснює причину поділу загального ризику на дві частини різним впливом цих частин на очікувану дохідність. Цінний папір з високим ступенем систематичного ризику, тобто з вищою бетою, може принести інвестору вищий очікуваний дохід. Cистематичний ризик не залежить від кількості цінних паперів у портфелі.

Несистематичні ризики — це внутрішні ризики діяльності підприємства, що характеризують фінансові втрати спричинені неефективною діяльністю підприємства. Даний вид ризику пов'язаний з неефективним управлінням, низькою кваліфікацією працівників, зокрема менеджерів, агресивними методами управління, неефективним розподілом активів, недооцінкою постачальників продукції, фінансових партнерів, незадоволенням інтересів та потреб споживачів продукції, тощо.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 553; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.