Основний модуль М (100 мм)

Укрупнені модулі (мультимодулі): Дробові модулі (субмодулі):

3М (300 мм) 1/2 М (50 мм)

6М (600 мм) 1/5 М (20 мм)

12М (1200 мм) 1/10 М (10 мм)

15М (1500 мм) 1/20 М (5 мм)

30М (3000 мм) 1/50 М (2 мм)

60М (6000 мм) 1/100 М (1 мм)

Категорії розмірів за МКРБ:

основні координаційні розміри – кроки , , висоти поверхів в будівлях і спорудах

координаційні розміри елементів – , , (розміри в осях)

конструктивні розміри елементів – , , (фактичні розміри елемента)

2.6. Нормативні документи (НД) в галузі будівництва

Будівельні норми – НД з нормування, який розроблено за згодою більшості зацікавлених сторін і прийнятий компетентним органом; цей документ встановлює для загального та багаторазового застосування загальні принципи, правила, норми і характеристики, що стосуються певних об’єктів нормування в галузі будівництва.

Технічні умови (ТУ) – нормативно-технічний документ, що встановлює вимоги щодо конкретної продукції (погоджується із замовником).

Технічна документація на продукцію – сукупність документів, необхідна для безпосереднього використання на кожній стадії життєвого циклу продукції. До неї належить конструкторська, технологічна і проектна документація.

3. Контроль якості в будівництві

[10, с. 10-12], [1, с. 423]

3.1. Основні поняття про якість і її показники

Якість промислової і будівельної продукції – це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби у відповідності з її призначенням.

Потреби можуть включати такі аспекти:

функціональність

безпечність

експлуатаційна готовність

надійність

ремонтопридатність

економічні фактори

захист навколишнього середовища

Показник якості продукції – кількісна характеристика її властивостей, що визначають основні функції, для виконання яких продукція призначена. Розрізняють показники:

функціональної і технічної ефективності

конструктивні

надійності

довговічності

ергономічності

естетичні

технологічні

екологічні

безпечності та ін.

3.2. Контроль якості. Загальні принципи сертифікації

Рівень якості продукції – відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні сукупності показників її якості з відповідною сукупністю базових показників.

Контроль якості продукції – перевірка відповідності якості продукції встановленим вимогам, які зафіксовані в стандартах, ТУ, договорах про поставку, паспорті виробу та інших документах.

Система якості – сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, яка забезпечує здійснення загального керівництва якістю.

Виробники товару ще в середні віки супроводжували його письмовими підтвердженнями якості. Художники Відродження гарантували, що їх картини зберігатимуться протягом 300 років. З розвитком міжнародної торгівлі кількість об’єктів сертифікації зростала і натепер вона поширилася практично на всі галузі людської діяльності.

[4, с. 279, 365, 280]

Сертифікація (франц. certificate, від лат. certus – правильний і facio - роблю) – встановлення і документальне підтвердження того, що певний об’єкт (продукт виробництва, технологічний процес тощо) цілковито відповідає визначеним параметрам щодо його якості.

Сутність діяльності з сертифікації полягає у перевірці відповідності до вимог стандартів, ТУ, керівних НД.

Об’єкти сертифікації:

продукція

послуги

сировина

умови виробництва

системи менеджменту якості тощо

Традиційно сертифікація використовується насамперед для підтвердження відповідності вимогам безпеки. Однак останніми роками перевіряються такі технічні характеристики: взаємозамінність, функціональна сумісність, ефективність енергоспоживання і ресурсозабезпечення тощо.

[1, с. 510, 511]

За визначенням, що міститься в настановах ISO/IEC 2 (1991 р.) сертифікація належить до однієї з процедур підтвердження відповідності продукції заданим вимогам і визначається як «процедура, за допомогою якої третя сторона письмово завіряє (за допомогою сертифіката відповідності), що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам».

Істотною в цьому визначенні є така ознака:

сертифікація виконується третьою стороною

(тільки це може забезпечити незалежну сертифікацію)

При цьому третя сторона має бути незалежною. Критерієм незалежності третьої сторони є неможливість впливу з боку першої сторони чи другої сторони через адміністративну чи фінансову залежність, через економічну зацікавленість.

Складовою сертифікаційної діяльності є визнання технічної компетентності та об’єктивності органів із сертифікації, експертів-аудиторів та випробувальних лабораторій.

[1, с. 282]

Акредитація – процедура, за якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль). тобто це офіційне визнання

Атестація – перевірка для визначення відповідності встановленим критеріям, необхідним для акредитації.

3.3. Державна система сертифікації України УкрСЕПРО

Законодавчою базою створення і функціонування національної системи сертифікації України є Закони України «Про підтвердження відповідності», «Про захист прав споживачів», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про акредитація органів з оцінки відповідності».

[4, с. 280]

Діяльністю, пов’язаною з сертифікацією, займається Система сертифікації України УкрСЕПРО, яка є структурним підрозділом Держспоживстандарту.

[1, с. 520]

До організаційної структури УкрСЕПРО входить:

Національний орган з сертифікації – Держспоживстандарт України. Управління сертифікації

науково-технічна комісія

науково-методичний та інформаційний центр

територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації

органи із сертифікації продукції та систем якості

випробувальні лабораторії (центри) ВЛ (ВЦ)

Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та якості продукції

штат експертів-аудиторів

Загальне керівництво Системою УкрСЕПРО здійснює Держспоживстандарт України. До його функції входить акредитація органів із сертифікації, ВЛ (ВЦ), а також атестація аудиторів (надає право на виконання робіт із сертифікації).

3.4. Організація контролю якості в будівництві

[10, с. 10]

Види контролю якості:

за місцем розташування у виробничому процесі

нормоконтроль (на стадії проектування) – перевірка технічної документації на майбутню продукцію на відповідність діючим нормативно-технічним документам

технічний контроль – перевірка відповідності процесів встановленим технічним вимогам (основна мета – запобігання випуску продукції, що не відповідає встановленим вимогам); здійснюють відділи технічного контролю (ВТК) на підприємстві

за місцем організації (проведення)

вхідний контроль – контроль споживачем сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і готової продукції, що надходить до нього від інших підприємств або інших ділянок виробництва

операційний контроль – здійснюється безпосередньо в процесі виготовлення продукції вимірювальними приладами, вбудованими в технологічне обладнання

приймальний контроль – контроль готової продукції після завершення всіх технологічних операцій

за охопленням контрольованої продукції

суцільний (перевіряється кожна одиниця продукції)

вибірковий (перевіряється одна або кілька вибірок з партії)

[8, с. 189, 192]

Система контролю якості в будівництві повинна охоплювати всі сфери будівельного виробництва:

проектування

виготовлення, транспортування та зберігання будівельних матеріалів і конструкцій

виконання будівельних і монтажних робіт

На заводах залізобетонних і металевих конструкцій контроль якості (вхідний, операційний і приймальний) виконує відділ технічного контролю (ВТК).

Заводи металевих конструкцій

вхідний контроль

матеріали (розміри, наявність маркування, марка сталі, відсутність розшарувань, тріщин, раковин, викривлень тощо)

операційний контроль

перевірка нормативної і технологічної документації, вимірювальних інструментів, стану технологічного обладнання, кваліфікації виробників

приймальний контроль

готова продукція (розміри, з’єднання деталей, зварні з’єднання, захист від корозії)

Заводи залізобетонних конструкцій

вхідний контроль

матеріали (розміри, наявність маркування, клас бетону і арматури, відсутність тріщин, раковин, викривлень тощо)

операційний контроль

приготування бетонної суміші, арматурні роботи, укладання і ущільнення бетонної суміші, пропарювання, розпалубка виробів

приймальний контроль

готова продукція (розміри, усадкові тріщини, захисний шар бетону, відколи бетону, закладні деталі, розташування монтажних отворів тощо)

Контроль якості будівельно-монтажних робіт

[8, с. 192]

вхідний контроль

перевірка матеріалів і конструкцій, що надходять на будівельний майданчик (нормативна документація, сертифікати, паспорти); виявлення дефектів виготовлення і транспортування

операційний контроль

систематичний контроль за ходом робіт (геодезичний контроль, дотримання геометричних розмірів споруди, відповідність технології тощо)

проміжний контроль при здаванні-прийманні прихованих робіт, які не можуть бути перевірені при наступних операціях (основи до монтажу фундаментів, фундаментів до зворотної засипки котловану, встановлення та стикування арматури перед бетонуванням, стики до замонолічування, монтажні стики металевих конструкцій тощо); при цьому складається акт здавання-приймання прихованих робіт

приймальний контроль

випробування деяких споруд (зі складанням відповідних актів), перевірка якості всіх виконаних робіт, геодезичний контроль всієї споруди, розробка документації для здавання об’єкту (робочі креслення з відхиленнями від проекту, заводські сертифікати та паспорти на металеві та залізобетонні конструкції, опис посвідчень і дипломів про кваліфікацію зварників, акти на приховані роботи та ін.)

[8, с. 194]

Загалом контроль за якістю будівництва здійснюють:

інженерно-технічний персонал будівництва

технічний нагляд замовника

авторський нагляд проектної організації

державний архітектурно-будівельний нагляд

банки, які фінансують будівництво

державна санітарна інспекція

державний пожежний нагляд

органи охорони праці та ін.

3.5. Випробування в будівництві. Методи контролю якості

Випробування – це експериментальне визначення параметрів і показників якості продукції в процесі функціонування або при імітації умов експлуатації.

[10, с. 12]

Об’єкти випробувань:

матеріали

вузли

конструкції

будівлі і споруди

Крім натурних виробів випробуванням часто піддають їхні макети, які виготовляються з тих самих або інших спеціальних матеріалів в натуральну величину або в масштабі із застосуванням теорії подібності.

В процесі випробувань виріб піддають одному або кільком зовнішнім впливам (силовим, вібраційним, тепловим, радіаційним, хімічним і т.д.). Визначають: властивості, характеристики, параметри виробів (показники якості).

Випробування:

матеріалів – на міцність, твердість, морозостійкість, термостійкість, стійкість до впливів агресивних середовищ, ударну в’язкість, утому, стираність

будівельних конструкцій, деталей, будівель та споруд – на міцність, тріщиностійкість, звуко-, тепло-, повітронепроникність

Для більшості видів випробувань існують стандарти, які встановлюють методи і умови випробувань, режими, форму і розміри зразків та ін.

Випробування

контрольні дослідницькі

мета: контроль якості продукції мета: вивчення параметрів

(тільки на натурних зразках) продукції, збір інформації про

властивості матеріалів та виробів

для її застосування в наступних

наукових розробках

проводять майстри і виконроби проводять науково-дослідні

і будівельні лабораторії

Контроль якості

без руйнування   недолік: не завжди дає повний обсяг потрібної інформації (особливо для досліджень)   перевага: контроль якості всіх виробів

руйнівний неруйнівний

Методи неруйнівного контролю:

ü склерометричні (грец. sklērós – твердий, жорсткий)

визначення поверхневої міцності матеріалу шляхом нанесення фіксованого силового впливу

Визначають міцність (в залежності від діаметра відбитка, глибини лунки, висоти відскоку ударника)

Молотки Кашкарова, Шмідта, сучасний прилад «Онікс» (метод пружного відскоку)

ü акустичні

реєстрація параметрів пружних коливань в контрольованій конструкції

В залежності від частотного діапазону розрізняють:

ультразвукові (прилад «Пульсар»)

звукові

Контроль суцільності (включення, раковини, тріщини), товщини, структури, фізико-механічних властивостей (міцність, густина, модуль пружності, модуль зсуву, коефіцієнт Пуассона), вивчення кінетики руйнування

ü радіаційні

застосування проникаючих випромінень

ü магнітні

реєстрація розсіяння магнітних полів дефектів намагніченого матеріалу, визначення магнітних властивостейматеріалу

та інші фізичні методи

Метод місцевих руйнувань:

(вилучення зразків з тіла конструкції для подальших лабораторних випробувань)

іноді цей метод відносять до неруйнівних [8, с. 94]

1) вилучення зразків

МК – вогнева різка

ЗБК – алмазні диски

2) Відбір зразків необхідно проводити з найменш напружених елементів конструкцій

3) Місце вирізання зразка необхідно підсилити

Зважаючи на недоліки та переваги обох методів (с. 43) необхідне їх комплексне застосування

[7, с. 87]

Дата добавления: 2013-12-13