Кількість товару. Рис. 4.1. Побудова лінії “дохід – споживання”

А КБ2

КБ1

БЛ1 БЛ2 БЛ3

т. Х

Рис. 4.1. Побудова лінії “дохід – споживання”

Спочатку, коли дохід був низьким, можливості споживача у придбанні товарів Х і Y відображала перша бюджетна лінія (БЛ1). Одна із кривих байдужості (КБ1) торкалася БЛ1 у точці А. Таким чином, було визначено оптимальну комбінацію товарів Х і Y при певному доході споживача.

Потім дохід збільшився, а ціни товарів Х і Y залишилися без змін. Бюджетна лінія БЛ2 показує можливості споживача при новому рівні доходу. Крива байдужості КБ2 стикається з БЛ2 у точці В. Тепер рівновага споживача буде забезпечена, якщо він придбає іншу комбінацію товарів, збільшивши обсяг споживання як товару Х, так і товару Y.

Подальше збільшення доходу без зміни цін товарів привело до того, що рівновага споживача забезпечувалася за умови нової комбінації товарів – комбінації С.

У кожному випадку оптимальною комбінацією двох товарів є та, яка відповідає точці дотику кривої байдужості й бюджетної лінії. Якщо накреслити криву, яка проходить через точки А, В і С, можна отримати графік, який має назву лінії “дохід – споживання”. Ця крива дозволяє визначити найкращу з доступних комбінацій двох товарів при будь-якому доході споживача.

У ситуації, яку було розглянуто як приклад, зростання доходу сприяло збільшенню обсягів споживання як першого, так і другого товарів, і навпаки. Треба мати на увазі, що іноді залежність рівня споживання якогось конкретного товару від зміни доходу покупця є не прямою, а, навпаки, оберненою. Припустимо, при низькому доході споживач вважав товар дуже потрібним, якісним, привабливим, а коли дохід зріс, ставлення до цього товару змінилося – він став менш привабливим (можливо, настільки, що тепер споживач купує його у меншій кількості, ніж раніше). Така поведінка споживача пояснюється тим, що тепер, отримуючи більший дохід, він має можливість купувати кращі, більш якісні й більш дорогі товари на заміну тому товару, споживання якого зменшується.

Залежно від того, як змінюється обсяг споживання того або іншого товару при зміні доходу споживача, усі товари поділяють на дві категорії. Якщо при збільшенні доходу споживача обсяг купівлі товару збільшується, і навпаки, то цей товар належить до вищої категорії (такі товари ще називають нормальними, високоякісними). Якщо ж обсяг споживання товару пов’язаний з рівнем доходу за принципом оберненої залежності, товар належить до так званої нижчої категорії.

У розглянутому прикладі обидва товари були товарами вищої категорії.

Для того, щоб правильно прогнозувати дії споживача, треба знати, яким є характер залежності обсягу споживання від рівня доходу по кожному з товарів. Графіки, які виявляють таку залежність, запропонував у свій час німецький статистик Ернст Енгель (1821–1896). Вони розглядаються у навчальній літературі під назвою “криві Енгеля”.

Криву Енгеля для товару вищої категорії зображено на рис. 4.2.

Дохід

Рис. 4.2. Крива Енгеля для товару вищої категорії

Зростає дохід – збільшується кількість товару, що споживається. Але треба звернути увагу на те, що кут нахилу кривої до осі абсцис поступово стає більшим. Це пояснюється впливом так званого ефекту насичення. Чим більше продукту споживає покупець, тим слабше його бажання продовжувати нарощувати обсяг купівлі цього товару.

Крива Енгеля для товару нижчої категорії відбиває обернену залежність обсягу споживання від доходу покупця (рис. 4.3).

Дохід

Кількість товару

Рис. 4.3. Крива Енгеля для товару нижчої категорії

Ернст Енгель сформулював закон, який також названо його ім’ям. Суть закону Енгеля полягає в тому, що при збільшенні доходу споживача частка витрат на продукти харчування знижується, частка витрат на одяг, житло, комунальні послуги змінюється малопомітно, а питома вага витрат, пов’язаних із задоволенням культурних, духовних потреб, значно зростає.

Таким чином, аналіз структури витрат споживача може багато що сказати про рівень його добробуту. Чим більша частка витрат на продукти харчування, тим нижчий рівень добробуту, і навпаки.

Дата добавления: 2013-12-13