Додаток 4

також увагу на те, що після інтенсивного освітлення майже увесь пігмент перемістився у відростки; у тілі клітини його дуже мало.

2. Сітківка після дії на око темряви

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 900.

Зверніть увагу на те, що відростки пігментних клітин на препараті не виявляються, бо не містять у своєму складі пігменту, який увесь перемістився у тіло клітини.

3. Сліпа пляма

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 400.

Знайдіть на гістологічному препараті місце виходу зорового нерва. Зверніть увагу на те, що у цій ділянці усі шари зорової частини сітківки відсутні, окрім шару нервових волокон.

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак, Ю.Б.Чайков­ський. Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 493-507.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак. Львів: Мир, 1992. – С. 152-163.

3. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. І. А.С.Головацький, В.Й.Па­ла­па. Ужго­род, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.­И­.­А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­Ю­ри­ной. М., 2002.

2. Ги­с­то­ло­ги­я. А.Хэм, Д.Ко­р­мак. М.: Мир, 1982, т. 3.

3. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.­В­.­А­л­ма­зов, Л.С.Су­ту­лов. М., 1978.

4. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Волков, Н.В.Па­сє­ч­ко. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

5. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Волковой, Ю.­К­.­Е­ле­ц­ко­го. М.: 1996.

6. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. В.Л.Бы­ков. СО­ТИС, Са­н­кт-Пе­те­р­бург,

1999.

7. Гистология (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных заведений. Под редакцией Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челышева.

ГЭОТАР, М., 1997.

Заняття 28

Те­ма:

Орган слуху та рівноваги

Ме­та:

1. Ви­вчи­ти основні етапи ембріогенезу органів слуху та рівноваги. 2. Знати загальну морфофункціональну характеристику внутрішнього вуха. 3. Знати цитофункціональну характеристику підтримувальних і сенсоепітеліальних клітин органів слуху та рівноваги. 4. Умі­ти пояснити механізм сприйняття звукових подразнень. 5. Ви­вчи­ти і умі­ти ди­фе­ре­н­ці­ю­ва­ти на гістологічних прераратах структурні компоненти плям та гребінців, спірального органу.

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Внутрішнє вухо включає в себе органи слуху та рівноваги. Воно сприймає звукові, гравітаційні і вібраційні подразнення, а також лінійні та кутові приcкорення. Головну роль в сприйнятті цих подразнень відіграють клітини сприймаючих структур. Знання цих структур допоможе при лікуванні патологічних станів внутрішнього вуха.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

За­га­ль­на ана­то­мія внутрішнього вуха (біо­ло­гія се­ре­д­ньої шко­ли, ка­фе­д­ра

ана­то­мії лю­ди­ни).

Роз­по­діл ча­су:

1) теоретичний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 35 хв.,

2) виконання прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 50 хв.,

3) перевірка і під­писування ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал

на стор. 508-522 у під­ру­ч­ни­ку «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю О.Д.Лу­ци­ка та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Орган слуху та рівноваги. Джерела і основні етапи ембріогенезу.

2. Загальна морфофункціональна характеристика внутрішнього вуха.

3. Будова кісткового лабіринту.

4. Будова перетинчастого лабіринту.

5. Ампулярні гребінці: локалізація, морфологічні особливості і функціональне значення.

6. Пляма маточки і пляма мішечка: морфологічні особливості і функціональне значення.

7. Цитофункціональна характеристика підтримувальних і сенсоепітеліальних клітин плям і ампулярних гребінців.

8. Орган слуху. Джерела розвитку. Будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Будова і функціональне значення структур протоки завитки.

9. Гістофізіологія спіралього органу (Корті). Цитофункціональна характеристика підтримувальних і сенсоепітеліальних клітин.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах

Аксіальний зріз завитки:

· вестибулярні сходи,

· протока завитка,

· барабанні сходи,

· мембрана Рейснера,

· базилярна мембрана,

· спіральна зв’язка,

· судинна смужка,

· спіральний орган,

· внутрішні фалангові клітини,

· внутрішні волоскові клітини,

· внутрішній тунель,

· внутрішні клітини – стовпи,

· зовнішні клітини – стовпи,

· зовнішні волоскові клітини,

· зовнішні пограничні клітини,

· зовнішні фалангові клітини,

· зовнішні підтримувальні клітини.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. Замалювати під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом

Пре­па­рат № 47: орган слуху.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І)

І­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти

1. Пляма еліптичного мішечка (маточки)

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 900.

Зверніть увагу на два типи клітин: підтримувальні, які лежать на базальній мембрані, і волоскові, які лежать на базальних клітинах; отолітову мембрану і отоліти (статоконії) у її складі.

2. Ампулярний гребінець

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 900.

Зверніть увагу на желатинозний купол, у складі якого статоконії відсутні; у нього занурені стереоцилії і кіноцилії сенсорних епітеліоцитів.

Додаток 5

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак, Ю. Б. Чай­ковсь­кий. Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 508-522.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак. Львів: Мир, 1992. – С. 164-175.

3. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. І. А.С.Головаць­кий, В.Й Па­ла­па. Ужго­род, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.­И­.А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­Ю­ри­ной. М., 2002.

2. Ги­с­то­ло­ги­я. А.Хэм, Д.Ко­р­мак. М.: Мир, 1982, т. 3.

3. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.­В­.­А­л­ма­зов, Л.С.Су­ту­лов. М., 1978.

4. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Волков, Н.В.Па­сє­ч­ко. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

5. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Волковой, Ю.­К­.­Е­ле­ц­ко­го. М.: 1996.

6. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. В.Л.Бы­ков. СО­ТИС, Са­н­кт-Пе­те­р­бург,

1999.

7. Гистология (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных заведений. Под редакцией Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челышева.

ГЭОТАР, М., 1997. – С. 412-421.

Заняття 29

Те­ма: Шкіра. Загальна морфофункціональна характеристика. Залози шкіри. Волосся. Нігті.

Ме­та: 1.Ви­вчи­ти джерела розвитку шкіри.

2. Знати загальний план будови шкіри.

3. Знати цитофункціональну характеристику шарів епідермісу.

4. Вміти на гістологічних препаратах диференціювати шари епідермісу, дерми, структурні компоненти дерми.

5. Ви­вчи­ти джерела розвитку похідних шкіри.

6. Знати загальний план будови залоз шкіри, волосся та нігтів.

7. Знати морфофункціональну характеристику грудної залози.

8. Ви­вчи­ти бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня стру­к­ту­р­них компонентів похідних шкіри на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му і субмікроскопічно­му рівнях.

9. Знати процес регенерації волоса.

10. Вміти «читати» електронограми за темою заняття.

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Шкіра утворює зовнішній покрив організму. Вона захищає тканини внутрішнього середовища від механічних, хімічних, термічних чинників, ультрафіолетових променів, вона непроникна для мікроорганізмів. Шкіра бере участь в обміні води та електролітів, газо- і теплообміні. Вона є місцем депонування вітаміну D, служить депо крові, виконує екскреторну функцію. В шкірі дуже велика кількість рецепторних нервових закінчень. Тому знання будови шкіри та має важливе значення для правильної тактики лікування патологічних станів.

Похідні шкіри в організмі людини виконують різноманітні функції. Зокрема, волосся відіграє переважно косметичну роль, але також виконує терморегуляторну і захисну функції. Залози виконують терморегуляторну функцію, а також беруть участь в процесі теплообміну. Тому знання будови похідних шкіри має важливе значення для правильної тактики лікування патологічних станів.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

За­га­ль­на ана­то­мія шкіри (біо­ло­гія се­ре­д­ньої шко­ли, ка­фе­д­ра ана­то­мії людини).

Роз­по­діл ча­су:

1) теоретичний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 35 хв.,

2) виконання прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 50 хв.,

3) перевірка і під­писування ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал

на стор. 523-537 у під­ру­ч­ни­ку ″Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни″ під ре­да­к­ці­єю О.Д.Луцика та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Шкіра та її похідні. Джерела розвитку.

2. Функції шкіри.

3. Загальний план будови шкіри.

4. Особливості будови товстої шкіри.

5. Особливості будови тонкої шкіри.

6. Епідерміс; морфофункціональна характеристика шарів епідермісу.

7. Морфологічні особливості сосочкового і сітчастого шарів шкіри.

8. Фізіологічна регенерація епідермісу.

9. Похідні шкіри. Джерела розвитку.

10. Морфофункціональна характеристика сальних і потових залоз.

11. Класифікація і будова волосся.

12. Регенерація волоса. Зміна волосся.

13. Будова нігтя.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах

Товста шкіра

епідерміс:

· базальний шар,

· остистий шар,

· зернистий шар,

· блискучий шар,

· роговий шар,

· меланоцити,

· клітини Лангерганса;

дерма:

· сосочковий шар,

· сітчастий шар:

· корені волосся,

· сальні залози.

· потові залози;

гіподерма.

Довгий волос:

· волосяна цибулина,

· кутикула,

· кіркова речовина,

· мозкова речовина,

· волосяний сосочок,

· внутрішня епітеліальна піхва,

· зовнішня епітеліальна піхва,

· волосяна лійка,

· м’яз, що підіймає волос,

· протока сальної залози.

Сальна залоза:

· вивідна протока,

· кінцевий секреторний відділ:

· себоцити.

Потова залоза:

· кінцевий секреторний відділ,

· вивідна протока.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. Замалювати під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом

Пре­па­рат № 48: шкіра з волосом.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І)

І­ІI. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти

1. Шкіра

Забарвлення: азур ІІ і еозином. Збільшення: х 900.

При даному забарвленні добре диференціюються клітинні елементи дерми. Зверніть увагу на великі клітини, заповнені гранулами малинового кольору – тканинні базофіли.

2. Коллагенові волокна дерми

Забарвлення: за Малорі. Збільшення: х 900.

Колагенові волокна забарвлені у синій колір.

3. Колагенові волокна дерми

Забарвлення: пірофуксином за Ван Гізоном. Збільшення: х 900.

Колагенові волокна забарвлені у яскравий червоний колір.

Колагенові волокна забарвлені у червоний колір.

4. Еластичні волокна дерми

Забарвлення: разорцин-фуксином. Збільшення: х 900.

Еластичні волокна забарвлені у червонувато-фіолетовий колір.

5. Аргірофільні волокна у дермі новонародженого щура

Забарвлення: імпрегнація сріблом за Гордоном і Світом. Збільшення: х 900.

Тоненькі пре колагенові волокна, які формують густу сітку, забарвлені у чорний колір.

6. Сукцинатдегідрогеназа в клітинах епідермісу і дерми

Забарвлення: за Нехласом. Збільшення: х 900.

Продукт реакції зафарбований у синій колір. Зверніть увагу, що він локалізований у цитоплазмі клітин остистого і базального шарів, цитоплазмі клітин дерми.

7. Лактатдегідрогеназа у епідермісі і дермі

Забарвлення: за Нехласом. Збільшення: х 900.

Гранули деформазану, зафарбовані у синій колір, локалізовані у цитоплазмі клі­тин шипуватого і базального шарів епідермісу, у цитоплазмі фібробластів дер­ми

8. Шкіра при загарі

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 900.

Зверніть увагу на локалізацію коричневого пігменту (меланіну) у клітинах

базального шару епідермісу.

9. Ніготь

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 400.

Зверніть увагу на те, що під нігтьовою пластинкою, яка відповідає роговому шару епідермісу, розміщена росткова зона, представлена базальним і остистим шарами епідермісу.

Дата добавления: 2013-12-13