Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дайте соціологічне визначення поняття «культура». В чому полягає специфіка соціологічного підходу до аналізу культури


Тема: Загальна психологічна характеристика студентського віку та студентської групи.

Модуль

Параболический цилиндр

Гиперболический цилиндр

Эллиптический цилиндр

Эллиптический цилиндрзадается каноническим уравнением

 

.

 
 

Осью цилиндра является координатная ось OZ, поперечные сечения – эллипсы.

Гиперболический цилиндрзадается каноническим уравнением

 

.

 
 

Параболический цилиндрзадается каноническим уравнением

 
 

 

Заметим, что признаком рассмотренных цилиндрических поверхностей является отсутствие той переменнойв каноническом уравнении, которой

параллельна образующая.

 

«Психологія вищої школи»

 

Змістовий модуль 1. «Загальні засади психології вищої школи. Психологічна характеристика студентського віку»

Навчальний елемент 1.1. «Психологія вищої школи як наука: предмет, завдання та методи психологічних досліджень»

· Лекція:

Тема: Психологія вищої школи як наука: предмет, завдання та методи психологічних досліджень.

План лекційного матеріалу:

1. Виникнення психології вищої школи як нової галузі психологічних знань.

2. Предмет, основні категорії та завдання психології вищої школи.

3. Зв'язок психологи вищої школи з іншими галузями психологічних знань.

4. Принципи, класифікація методів, та методик психологічного дослідження.

 

Опорна тематична карта до змісту лекції:

 

Психологія вищої школи як наука    
вивчає закономірності і механізми функціонування психіки студента як суб’єкта навчально-професійної діяльності, закономірності науково-педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу та соціально-психологічні особливості взаємин, спілкування викладача і студентів

Предмет психологія вищої школи  


особистість викладача та студента в їх розвивальній педагогічній взаємодії



 

Основні категорії психології вищої школи  
навчально-професійна діяльність, виховання, розвиток, професійна спрямованість, «Я-концепція» студента, адаптація, професійна соціалізація, професійна готовність

 

Видатні дослідники психології вищої школи  
С.І. Архангельський, С.І. Зинов'єв, Б.Г. Ананьєв, О.О. Бодальов, Л.А. Кандибович, Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьонін, Н.Ф. Тализіна, А.В. Петровський;

українські вчені: Г.С. Костюк, Д.Ф. Ніколенко, О.Г. Мороз, І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, О.В. Киричук, В.А. Семиченко, Н.В. Чепелєва, Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко

 

·

Науково-дослідні завдання психології вищої школи  
психологічне обґрунтування професіограми сучасного фахівця вищої кваліфікації;

· виявлення та психологічна характеристика умов становлення особистості майбутнього фахівця в системі ступеневої вищої освіти;

· виявлення соціально-психологічних і дидактичних чинників соціалізації особистості майбутнього фахівця;

· розробка психологічних засад формування в студентів і викладачів національної самосвідомості, активної громадянської позиції;

· вивчення психологічних засад наукової творчості, вдосконалення професіоналізму й підвищення педагогічної майстерності викладачів.

 

загальна, вікова і педагогічна психологія, соціальна психологія, психологія праці;

Зв’язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань, науками  


психофізіологія, анатомія, фізіологія людини;

 

філософія, акмеологія, соціологія, історія вищої освіти;

 

педагогіка вищої школи, методики викладання у вищій школі

 

опис фактів: спостереження, аналіз продуктів діяльності, анкетування, інтерв'ю, біографічний метод;

Методи психологічних досліджень    


вимірювання психічних явищ - тести;

 

визначення особливостей факторів (умов) впливу констатувального, природного експерименту

Навчальний елемент 1.2. «Загальна психологічна характеристика студентського віку та студентської групи»

· Лекція:

План лекційного матеріалу:

1. Психологічна характеристика студентського віку як періоду пізньої юності або ранньої дорослості.

2. Суперечливості та кризи студентського віку. Типологічні особливості сучасних студентів.

3. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця (адаптація, індивідуалізація, інтеграція).

 

Опорна тематична карта до змісту лекції:

·

Студентство як соціальна група, основні психологічні характеристики студентського віку  
студентський вік – сенситивний період для розвитку основних соціогенних потенцій людини як особистості;

· формування професійних світоглядних і громадянських якостей майбутнього фахівця;

· розвиток професійних здібностей і сходження до вершини творчості;

· становлення інтелекту і стабілізації рис характеру;

· перетворення мотивації та всієї системи ціннісних орієнтацій;

· формування соціальних цінностей;

· активне формування індивідуального стилю діяльності;

· розвиток моральних і естетичних почуттів

 

 

·

Складові «Я-концепції» майбутнього фахівця
«Образ-Я»;

· емоційно-ціннісне ставлення до себе;

· поведінкова складова як самопрезентація

 

 

професійний вибір;


Кризові ситуації студентського віку
залежність від батьківської сім’ї;

 

інтимно-сексуальні стосунки;

 

навчально-професійна діяльність;

 

кризи ідентичності

 

Механізми соціалізації особистості у студентському віці


· прийняття та засвоєння нових соціальних ролей (студента, майбутнього фахівця, лідера);

· професійно рольова ідентифікація («Я-студент», «Я-майбутній фахівець», «Я-вчитель»);

· наслідування як відтворення професійного досвіду авторитетних викладачів, стилю їх науково-педагогічної діяльності;

· інтеріоризація оцінних ставлень викладачів і однокурсників навчально-професійної діяльності;



· орієнтація на соціальні очікування викладачів і групи;

· порівняння себе з іншим студентом;

· навіюваність і конформізм

 

·

Соціалізація студента – це
вироблення і трансформація власної системи поглядів на життя та ціннісних орієнтацій, формування життєвого ідеалу;

· засвоєння культури взаємин і соціально-професійних функцій;

· формування індивідуального стилю навчально-професійної діяльності та власної моделі моральної поведінки;

· опанування професійною діяльністю та формами ділового спілкування

 

 

·

Форми адаптації студентів
адаптація формальна;

· соціально-психологічна;

· дидактична

 

Типи адаптації студента


І тип – студент легко адаптується;

ІІ тип – адаптація залежить від середовища й соціального оточення;

ІІІ тип – студент важко адаптується через індивідуальні особливості

 

 

Основні характеристики деструктивного стану студента в адаптаційний період


· неспроможність переживати самотність;

· занижена самоповага і самооцінка;

· соціальна тривожність, невпевненість;

· недовіра до оточуючих;

· труднощі у виборі друга;

· пасивність

 

 

Основні характеристики соціально-психологічного портрету студента
рівень підготовки, система цінностей, ставлення до навчання, уявлення про професійне майбутнє

 

Типи студентів за рівнем професійної спрямованості
І тип – студенти з позитивною професійною спрямованістю;

ІІ тип – студенти, які остаточно ще не визначилися у своєму ставленні до професії;

ІІІ тип – студенти з негативним ставленням до професії

 

 

Студентська група
спільність автономна й самодостатня. Первинна, реальна, мала група, офіційно створена, яка може вміщувати в себе й неформальні мікро групи

 

·

Основні стадії розвитку студентської групи
Види студентських груп
студентська академічна;

· студентські наукові гуртки;

· трудові студентські групи;

· групи художньої самодіяльності та спортивні команди тощо

 

 

· асоціація;

· кооперація;

· формування колективу

 

 

·

Основні якості лідера групи
Механізми групового впливу на членів групи
Причини протиріч у колективі студентської групи
неадекватна оцінка партнера;

· завищена самооцінка окремих студентів;

· перекручення окремими студентами інформації один про одного;

· авторитаризм лідера групи;

· некоректне ставлення один до одного;

· непорозуміння один з одним

 

 

· групова ідентифікація;

· соціальна презентація;

· соціальна фасилітація;

· соціальна інгібіція;

· соціальна лінь;

· децентрація;

· навіювання;

· переконування;

· соціальні очікування;

· соціальне порівняння;

· наслідування;

· взаємний потяг

 

 

·

Ознаки позитивного мікроклімату групи
достатня поінформованість студента про мету та завдання групи;

· довіра та висока вимогливість один до одного;

· відповідальність кожного за справи групи;

· доброзичлива критика;

· задоволеність міжособистісним спілкуванням

 

 

·

Основні якості лідера групи
зацікавленість у досягненні групової мети;

· енергійність;

· ініціативність і соціальна активність;

· емоційна стійкість;

· упевненість у собі;

· організаторські здібності;

· досвід, розумові здібності;

· доброзичливість і емпатія

 

·

Функції студентського самоврядування
виконання завдань із врахуванням інтересів студентів для забезпечення ефективної навчально-професійної діяльності;

· соціальна спрямованість кожного члена органу самоврядування;

· сприяння підготовці студентів як фахівців з вищою освітою до управлінської діяльності

Тема: Становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою у навчально-професійній діяльності.

План лекційного матеріалу:

1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки.

2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку:

а) професіоналізація пізнавальної сфери;

б)формування мотиваційно-професійної спрямованості особистості;

в) розвиток «Я-концепції» як показника професійного зростання;

г) формування професійних здібностей.

3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності.

4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.

 

Опорна тематична карта до змісту лекції:

 

Навчально-професійна діяльність у вищій школі
провідна діяльність, яка вимагає від студента навчальної наукової активності, засвоєння психологічних норм і критеріїв соціокультурного розвитку

 

 

Мета навчально-професійної діяльності
засвоєння наукового знання у формі теоретичних понять і вмінь застосування їх при розв’язанні професійних завдань

 

 

·

Напрями професіоналізації
професіоналізуються усі пізнавальні процеси: професійне сприймання, спостережливість, пам'ять, уява, професійне мислення;

· фахівець із вищою освітою повинен оволодіти не тільки знаннями, уміннями й навичками, а й самостійно виробляти засоби досягнення поставлених професійних цілей;

· особистість студента набуває професійну спрямованість,що пояснюється у професійній мотивації, розумінні і прийнятті професійних завдань, бажанні вдосконалювати свою підготовку до професійної діяльності, плануванні задовольняти матеріальні й духовні потреби

 

 

·

Складові Я-концепції майбутнього фахівця
Образ-Я;

· Ставлення-Я;

· Вчинок-Я

 

 

·

Основні характеристики позитивної Я-концепції
висока когнітивна складність і диференційованість «Образу-Я»;

· професійно-рольова ідентифікація («Я -майбутній педагог» тощо);

· наявність власне особистісних компонентів у структурі уявлень про себе;

· внутрішня цілісність і узгодженість між модальностями «Я-реальне», «Я-ідеальне», «Я-дзеркальне»;

· відносна стійкість, стабільність уявлень про себе як особистість і майбутнього фахівця

 

Основні характеристики фахової компетентності як показники психологічної готовності студента до професійної діяльності


· грунтовні знання із фахових дисциплін;

· володіння уміннями і професійною технологією, технікою;

· здатність використовувати набуті знання в практиці

 

·

Психолого-педагогічні умови забезпечення професійної мотивації їх навчанню
ознайомлення з майбутньою професійною діяльністю, її суспільною значимістю;

· створення уявлень про професіонала обраної спеціальності;

· формування ціннісних орієнтацій, що пов’язані з професійною діяльністю;

· забезпечення умов для самопізнання, самовиховання, самовдосконалення;

· мінімізація тривожності, невпевненості;

· насиченість змісту інформацією, що має новизну і значення для особистісного зростання студента як професіонала;

· творче ставлення до викладацької роботи самих викладачів, прояв інтересу до науки;

· систематична діагностика реально діючих мотивів навчання студентів;

· стимулювання пізнавального інтересу студентів до навчально-професійної діяльності

Навчальний елемент 2.2. «Психологічний аналіз учіння студентів»

· Лекція:

Тема: Психологічний аналіз учіння студентів.

План лекційного матеріалу:

1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності.

2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності.

3. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів та розвиток їх творчого потенціалу як майбутніх фахівців.

4. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності, причини неуспішності і шляхи їх усунення.

 

Опорна тематична карта до змісту лекції:

Види діяльності студента
учбова, пізнавальна, професійно-трудова, фізкультурно-оздоровча, художня, науково-дослідна

Мета процесу навчання у вищій школі
опанування науковими знаннями, уміннями і навичками та різнобічним розвитком майбутнього фахівця як особистості

·

Особливості учбової діяльності студента
засвоєння наукової інформації і набуття практичного досвіду має професійну спрямованість, тобто розглядається як підготовка до майбутньої професійної діяльності, виконання важливих соціальних функцій, оволодіння необхідними для цього знаннями, уміннями та навичками, розвиток особистості фахівця;

· предметом діяльності студента є вивчення науки в її розвитку, оволодіння процесом формування наукових знань і методами самої науки, ознайомлення з її проблемами, завданнями і підходами до їх розв'язання, а також засвоєння способів професійної діяльності і змісту соціальних ролей дорослої людини, яка працює;

· особливі засоби діяльності (наукова література, підручники і методичні посібники, Іnternet і мультимедійні засоби, лабораторне обладнання і технічні засоби навчання, реальні й теоретичні моделі майбутньої професійної діяльності, спілкування з ровесниками, викладачами та представниками професії);

· діяльність студента відбувається в заздалегідь запланованих умовах (обмежений термін навчання і чіткий графік навчального процесу, зміст навчальної діяльності визначається навчальними планами і програмами, своєрідність режиму роботи ВНЗ та ін.);

· у навчанні студента суттєво збільшується питома вага самостійної роботи (самостійний пошук навчальної інформації, анотація і конспектування наукової літератури, виконання практичних завдань, здійснення професійних функцій під час проходження практики, проведення наукових досліджень тощо);

· поєднання навчального і наукового процесів, самостійна учбово-пізнавальна діяльність студентів протікає разом із дослідницькою їх роботою (курсові, дипломні, магістерські роботи) під керівництвом викладачів;

· навчання у вищій школі - процес складний і важкий, який вимагає від студента високої свідомості й активності, надзвичайно високого інтелектуального напруження, зосередженості уваги, мобілізації вольових зусиль і підвищеної працездатності, самоорганізації, раціонального розподілу часу на навчання і відпочинок;

· складність завдань і змісту навчально-професійної діяльності може призводити до психічного перевантаження, психофізіологічного напруження, виникнення стресових ситуацій (особливо під час екзаменаційної сесії)

·

Рівні пізнавальної активності студентів
Психологічні причини неуспішності
відтворююча активність;

· інтерпретуюча активність;

· творчий рівень активності

· оригінальність;

·

Параметри креативності
гнучкість;

· здатність народжувати нові ідеї

·

Основні риси особистості студента, що сприяють формуванню компонентів творчої діяльності
позитивна Я-концепція;

· схильність до ризику;

· розвиток уяви;

· самодисципліна;

· відповідальність

· недостатній розвиток вольової сфери;

· недисциплінованість і неорганізованість;

· несистематичність діяльності;

· емоційна нестабільність;

· прогалини в знаннях;

· надання переваги відпочинку;

· ласування перед труднощами

·

Основні шляхи усунення неуспішності
перевести набуття знань у процес самостійної пізнавальної діяльності студентів;

· виховувати культуру мислення студентів;

· надання свободи в учінні;

· оптимально співвіднести процес розвитку і саморозвитку;

· формувати творчість на всіх етапах навчання

 

 
 
Основні принципи організації взаємодії в навчально-професійній діяльності системи «викладач-студент», «студент-студент»


Принципи:

· діалогізації;

· проб лематизації;

· персоналізації;

· індивідуалізації;

· диференціації

·

Теоретичною основою організації навчального процесу у вищій школі є теорія розвивального навчання основними принципами якої є:
творчий характер розвитку особистості;

· опора на провідну діяльність;

· орієнтація на сенситивність віку;

· ампліфікація розвитку;

· орієнтація на зону найближчого розвитку;

Тема: Психологічна характеристика науково-педагогічної діяльності та особистості викладача вищої школи.

План лекційного матеріалу:

1. Психологічний аналіз видів науково-педагогічної діяльності викладачів ВНЗ.

2. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача.

 

Опорна тематична карта до змісту лекції:

 

Готовність до науково-педагогічної діяльності викладача
це цілісне інтегроване утворення особистості, що характеризує її емоційно-когнітивну та вольову мобілізаційність

 

 

·

Змістово-функціональні компоненти науково-педагогічної діяльності
гностичний;

· проектувальний;

· конструктивний;

· організаторський;

· діагностичний;

· естетичний;

· рефлексивний

 

 

Професіоналізм діяльності викладача вищої школи
передбачає оптимальне поєднання суто педагогічної діяльності з навчально-методичною та науково-дослідною роботою

 

 

Професіоналізм викладача як особистості
це якісна характеристика суб’єкта праці, яка відображає високий рівень розвитку професійно важливих і особистісно-ділових якостей, які забезпечують ефективність педагогічної діяльності

 

 

Професійно-педагогічна спрямованість викладача
це сукупність стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості (інтереси, нахили, переконання, ідеали – ціннісні орієнтації, які виражають світогляд людини). Різновиди професійно-педагогічної спрямованості: справжня, формальна і хибна

 

Основні характеристики особистості викладача


· моральні та високоморальні якості (совість, воля, організованість, оптимізм, справедливість, об’єктивність, самоконтроль, дисциплінованість, вимогливість, тактовність, порядність, чесність, щирість, толерантність, доброзичливість, професійна чесність);

· загальногромадянські: громадянська активність, національна самосвідомість, толерантність, оптимізм, гуманізм, відповідальність, працелюбність

 

Авторитет викладачів визначається


сукупністю професіоналізму діяльності та професіоналізму особистості

 

 

Авторитетний викладач (куратор)


фактор виховання студентського колективу

 

 

·

Особливості педагогічної діяльності викладача з позитивною «Я концепцією»
спокійність, впевненість у собі;

· готовність до спілкування;

· гуманно налаштований на міжособистісні взаємини;

· життєрадісний;

Тема: Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення.

План лекційного матеріалу:

1. Протиріччя і конфлікти в педагогічній взаємодії та засоби їх регулювання.

2. Психологічні передумови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту.

 

Опорна тематична карта до змісту лекції:

Конфлікт – це
Конфліктна ситуація – це
Протиріччя – це
вияв протилежних інтересів, поглядів, думок; незгода

виникнення і загострення протиріч між членами групи

Особливості педагогічних конфліктних ситуацій
суб'єкти конфліктних ситуацій нерівні за:

· соціальним статусом (викладач-студент);

· життєвим досвідом і віком;

· освіченістю;

· здібностями стосовно вирішення життєвих і професійних проблем

конфліктні ситуації діяльності;

 
 
Види конфліктних педагогічних ситуацій


конфліктні ситуації поведінки (вчинків);

конфліктні ситуації стосунків

зіткнення інтересів осіб і груп, їхніх ідей, протилежних поглядів, потреб, оцінок, рівня прагнень, домагань тощо

·

За характером є такі конфлікти:
міжособистісні;

· міжгрупові;

· між індивідом і групою;

· внутрішньо особистісні


За змістом конфлікти бувають:


· ідеологічні;

· професійні;

· психологічні;

· амбіційні;

· етичні;

· побутові

 

Поняття культури — одне з найважливіших у соціології. Культура визначає, як саме живуть члени суспільства або груп, що складають суспільство. Вона включає в себе мистецтво, літературу та живопис, але її обрії набагато ширші.

Соціологію цікавить, насамперед, роль культури у функціонуванні і розвитку суспільства. Культура чуйно реагує на всі зміни, що відбуваються в соціумі, і сама впливає на нього, формуючи багато соціальних процесів, включаючи процеси групоутворення і соціальної мобільності.

Оскільки культура — поняття складне, багатогранне, її можна розглядати в різних планах. Звідси різноманіття соціологічних визначень культури (понад 400 визначень).

У самому загальному розумінні культура — це системна інтегративна якість суспільства, що виражає рівень досягнутого в його розвитку. Це відноситься до всіх типів, видів культури, її проявів. Під культурою завжди маються на увазі явища, процеси, відносини, що якісно відрізняють суспільство, людину від природи і є результатом соціальної взаємодії. У вузькому розумінні культура — це цінності, переконання, зразки, норми поведінки, які властиві певній соціальній групі, певному суспільству.

Соціологія культури — галузь соціології, яка вивчає культуру як соціальний феномен, її місце і роль у взаємодії з іншими системами суспільства, а також взаємодію особистості, спільноти і суспільства.
Соціологія культури належить до соціологічних теорій середнього рівня (спеціальних соціологічних теорій). Вона здобуває емпіричні дані, які характеризують культуру як одну із соціальних підсистем і, узагальнюючи ці дані, розробляє її теоретичну модель в межах загальносоціологічної теорії. Як складова соціології, соціологія культури використовує вироблені нею поняття і засоби, без яких неможливе пізнання соціальної реальності як системи (група, роль, інститут тощо) і окремих соціальних феноменів (релігія, клас, економіка та ін.). Особливість культури як однієї із соціальних підсистем полягає в тому, що на основі аналізу культурного життя суспільства стало можливим виявити різноманітні загальносоціологічні параметри, визначити підходи і розробити найважливіші засоби, обґрунтувати зміну парадигм соціального пізнання. Е. Дюркгейм, М. Вебер, П. Сорокін, розвиваючи соціологію загалом, сформували основні засади і соціології культури (багато соціологів класичної епохи приділяли увагу аналізові культури у своїх концепціях соціального і культурного життя).

Відомо декілька методологічних підходів до соціологічного аналізу культури. Функціональний підхід основним елементом культури вважає цінності. Конфліктний підхід розглядає культуру як динамічну систему, яка є своєрідною ареною конфліктів, породжених' соціальною нерівністю. Якщо функціональний підхід, сповідуючи принцип стабільності культурних систем, менше приділяє уваги культурним змінам та відхиленням, то конфліктний підхід зосереджується на осмисленні протиріч культури, аналізові джерел її розвитку, хоча приділяє надмірну увагу відмінностям культур, обминаючи їх спільні риси. Поєднання двох підходів сприяє повноціннішому аналізові культури.

 

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Цилиндры | Розкрийте основні соціальні функції культури

Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 710; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.226 сек.