З народних джерел

Народна мудрість

“Малі дітоньки – що ясні зіроньки – і світять, і радують у темну ніченьку”.

“Звички трирічного зберігаються до вісімдесяти років”.

“Від п’ятирічного до дорослої людини – один крок, а від новонародженого до п’ятирічного – величезна відстань”.

Так називають дітей

Кожен період до 5 років, коли найбільш бурхливо та стрімко розвивається дитина й оволодіває необхідними фундаментальними вміннями (сідати, лазити, ходити, говорити тощо), закріплений народом у назвах:

- народженятко, народженець, кришенятко, ляля, немовля, опелі нок, пелюшник, пискля, молодюк (новонароджена дитина);

- сідунчик (дитина, котра почала сідати);

- плазунча, лазунець (дитина, котра почала лазити);

- ходунчик(дитина, котра почала ходити);

- брехунець, белькотун, воркота, щебетун, сокотун (дитина, котра почала говорити);

- бігунець, джигун, жевжик (дитина, котра багато бігає);

- дід, дідуган (дитина, котра немає зубів);

- мазунець (дитина, котра харчується маминим молоком довше чим рік);

- годовичок, дикунець, гуляка, плакуха (дитина першого року життя);

- друга паша, друге літо (дитина другого року життя);

- третяк, третячок, пічкур, гулячок (дитина, якій виповнилося три роки);

- четвер тачок, четвертак, шміглик (дитина, якій виповнилося чотири роки);

- п’ятачок, підпасич, під пасочок (дитина, якій виповнилося п’ять років);

- первак, пер венець, первісток (перший син);

- мізинок (остання, наймолодша дитина);

- зимак, осінчук, марчук (назва дитини від пори року чи місяця, коли народилася);

Дітей називали ще й так: байстря, бахур, головань, заброда, замурза, коструба, мовчун, найда, недоноска, петрівчиня, підкидень, стригунець, товкун (товкунець), ходун, хрищеня, шибеник, шморгун, старун.

Народні прислів’я та приказки про:

Книгу:

- Книга вчить, як на світі жить.

- Слово книжкове, як світло денне.

- Книжка завжди може підказати, як на правильний шлях стати.

- Книга – невичерпне джерело знань.

- Купиш хорошу книгу – придбаєш розумного друга.

- Золото добувається із землі, знання – з книг.

- Голова від книг розумнішає.

- Книга – ключ до знань.

- Книга – міст у світ знань.

- Розум без книги, що птах без крил.

- З книгою подружишся, розуму наберешся.

- Книги читати – усе знати.

- Одна книга тисячі людей навчає.

- Дім без книги – день без сонця.

- Книга – твій друг, без неї як без рук.

- Книга не пряник, а дітей до себе манить.

- Книга для дітей, що волога для полів.

Вчителя:

- Учитель у школі, як посів у полі.

- Шануй учителя, як родителя.

- Священна праця учителя щоденна.

- Учитель, як мати, прагне все найкраще дітям дати.

- Учитель, як сіяч добірного насіння, вчить підростаюче покоління.

- Учитель народний, бо труд його благородний.

- Покликання вчителя прекрасне – дбати, щоб іскра знань не гасла.

- Професія вчителя доти буде, доки живуть люди.

- Щоб учителем стати, треба щире серце мати.

- Всі професії починаються від учителя.

- Нема кращої дороги, як іти у педагоги.

- Без учителева слова нема ні лікаря, ні агронома.

- Вчитель народові служить і розум будить.

- Доля вчителя зроду пов’язана з долею народу.

- Праця вчителя велика і почесна.

- Учительський труд роки не зітруть.

- Праця вчителя ніколи не вмирає, бо в справах учнів палає.

- Де вчитель і школа, там знання і світло довкола.

Школу:

- Поганцем той називається, хто рідної школи цурається.

- Навіть з далекої дороги кланяйся шкільному порогу.

- Честь школи не плямуй ніколи.

- Честь школи – твоя честь.

Розум:

- Перед розумом і сила поступається.

- Розумний розсудить, а дурний осудить.

- Не краса красить, а розум.

- Розуму не позичиш.

- Розуму і за морем не купиш, коли його вдома немає.

- Розум – найбільше багатство.

Зміст виховання:

- Праця – душа всього життя (трудове виховання).

- Мораль чиста – краще всякого намиста (моральне виховання).

- За рідний край – хоч помирай (патріотичне виховання).

- Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє (розумове виховання).

- У здоровому тілі – здоровий дух (фізичне виховання).

- Поки не впріти, доти не вміти (самовиховання).

Принципи виховання:

- Діти, як квіти: полий, то ростимуть (принцип гуманізму).

- У семи няньок дитина без ока (принцип єдності вимог).

- Розумний батько сина питати не соромиться (і поваги до особистості).

Методи виховання:

- Добрий приклад кращий за сто слів (приклад).

- Шануй батька і матір (вимога).

- Стид хоч і не дим, а очі виїсть (почуття честі та гідності).

- Раз на віку спіткнешся, тай то люди бачать (громадська думка).

- Злість – погана порадниця (покарання).

- Перехвалення – як пересолення (заохочення).

- Добрі діти доброго слова послухаються, а лихі й дрючка не бояться (переконання).

- Не вчи дитину штурханами, а добрими словами (доброта).

Критерії вихованості:

- На дерево дивись, як родить, а на людину – як робить.

- Говорить вздовж, а живе впоперек.

Зміст навчання:

- Де більше науки, там менше муки.

- Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

- Хто хоче більше взнати, тому треба менше спати.

- Гарно того вчити, хто хоче знати.

Принципи навчання:

- Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, як поздовж, то тоді вже складно вчити (природовідповідність).

- Чого Івась не навчиться, того Іван не знатиме (природовідповідність).

- Гни дерево, поки молоде, вчи дитя, поки мале (природовідповідність).

- Усяк розумний по-своєму: один спершу, другий – потім (врахування вікових та індивідуальних особливостей).

- Краще раз побачити, ніж сто разів почути (принцип наочності).

- Вір своїм очам, а не чужим речам (принцип наочності).

- Хто думає, той і розум має (принцип свідомості й активності).

- Хто що знає, тим і хліб заробляє (принцип зв’язку навчання з життям).

- Губами говори, а руками роби (принцип зв’язку навчання з життям).

- Спочатку ази та буки, а потім підуть науки (принцип послідовності).

- Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш (принцип міцності засвоєння знань).

- Чого навчився, того за плечима не носить (принцип міцності засвоєння знань).

Методи навчання:

- Не навчишся плавати, поки у вуха води не набереш.

- Не користь книжку читати, коли тільки вершки хапати.

- Коня керують уздами, а людину словами.

Форми навчання:

- Знаєш і вмієш сам – навчи іншого (навчання “ланцюжком”).

- Чужим потом не нагрієшся (самонавчання).

Дата добавления: 2013-12-13