Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Запитання для самоперевірки. Політична соціологія. Соціологія громадської


Думки.

Політична соціологія. Соціологія громадської

План :

 

1. Науковий статус, предмет і об’єкт соціології політики.

2. Політична система суспільства, її структура функції.

3. Електоральні теорії в соціології політики.

4. Функції і канали висловлення громадської думки.

 

Соціологія політики займається вивченням взаємозв’язку політичних сфер та існування з розвитком політичної структури суспільства; форм суспільно –політичної діяльності й активності; громадянської думки, шо відображає політичні установки, орієнтації індивідів і груп; місця партій у системі влади.

Завдання соціології політики полягає в конкретному аналізі змісту політики і політичної діяльності різних соціальних груп, у дослідженні характеру їх політичних інтересів та відповідних відносин, змісту діяльності політичних інститутів, у вивченні політичних рухів, поведінки та свідомості мас.

Об’єктом соціології політики виступає та частина соціальної реальності, що охоплюється поняттям політичне життя суспільства, яке об’єднує всю сукупність елементів і процесів політичної діяльності в суспільстві .

Предметом соціології політики є політична влада , форми та методи її функціонування й розподілу в державно організованому суспільстві в тісному зв’язку з вивченням реальної політичної свідомості, інтересів і поведінки індивідів, соціально-класових груп, етнічних спільнот та їх організацій.

Соціологія політики як наука спирається на систему наукових категорій. Найширшим з них є поняття „політична сфера” , що об’єднує фактично усі явища політичного характеру . Власне, це політичний простір, у якому відбуваються усі політичні процеси. Для аналізу політичної сфери використовують такі поняття:

Політичне життя – об’єднує елементи і процеси політичної діяльності;

Демократія – відображає методи і способи участі народу, мас у реалізації політики, у соціальному управлінні суспільством;

Політична культура –цілісна сукупність взаємопов’язаних сутнісних елементів політичної сфери, що функціонально взаємодіють .



Зазначимо , що до політичних понять „ політика” , „держава”, „влада” соціологія привнесла такі поняття, як політичний статус, роль, позиція, цінність, очікування, орієнтація , інституалізація , соціалізація та ін. При цьому відбувається взаємозбагачення категорій, розширення й уточнення їх змісту та меж використання .

 

Функції соціології політики:

- визначення рівня політичної стабільності того чи іншого суспільства у той чи інший момент , виявлення умов ,що спричиняють „функціональні розлади „ політичної системи, їх соціальних, економічних, політичних причин;

- розроблення шляхів, методів, способів забезпечення політичної злагоди різних соціальних груп, рухів, сил (гармонізації їх політичних інтересів);

- прогнозування можливих у тих чи інших регіонах, у ті чи інші періоди політичних змін, виявлення зон політичної напруженості та запобігання можливим конфліктам;

 

- розроблення соціальних технологій запобігання кризовим ситуаціям у політичній сфері;

 

- пошук шляхів виходу із соціально –політичних конфліктів що виникли.

 

 

 

 

Головний контингент робочої сили Селянин, зайнятий освоєнням природного середовища Робітник, зайнятий переробкою матеріалів Службовець, що працює з інформацією, символами, знаннями
Головна виробнича одиниця Родина Завод, фабрика, підприємство Дослідницький інститут, офіс
Технологія Ручна праця Механізована технологія Інтелектуальна технологія
Стратегічний ресурс Продукти харчування, сировина Реальний капітал Освіта, розумовий капітал
Рушійна сила Природні ресурси, фізична сила Створена енергія Інформація, обробка знань
Управлінська група, що об'єднує ресурси Господар, володар, хазяїн Професійний керівник, підприємець Дослідник, спеціаліст, провідний адміністратор
Суб'єкти соціальної комунікації Людина — природа Людина — машина Людина — людина
Перспектива часу Спрямованість у минуле Адаптація до сучасності Спрямованість у майбутнє, прогнозування
Вищий рівень потреб Основні побутові потреби Соціальні потреби Потреби у знаннях, самореалізації
Метод, який управляє рішенням Здоровий глузд, «метод спроб і помилок», досвід Дослідження, емпіризм Модель, теоретична база прийнят­тя рішень

 

Питання для самоконтролю

1. Визначте та охарактеризуйте етапи розвитку теорій суспільства.

2. Доведіть, що суспільство можна розглядати як систему, що має власну структуру, аргументуйте відповідь.

3. Охарактеризуйте теорії виникнення суспільства, їх слабкі та сильні сторони.

4. У чому полягають особливості поняття «дуалістичне суспільст­во»? Розгляньте основні дуалістичні моделі суспільства.

5. Охарактеризуйте теорії модернізації, теорію посттоталітарно-го синдрому з точки зору сучасного стану та розвитку українського су­спільства.

6. Визначте характерні риси індустріального та постіндустріально-го суспільства на прикладі порівняння сучасного стану України з одні­єю з розвинутих країн світу.

 

 

 

Теми рефератів

1. Громадянське суспільство та шляхи його формування.

2. Проблема співвідношення суспільства і держави та шляхи її розв'язання.

3. Суспільство соціального розвитку та його інтерпретації у захід­ній соціології.

4. Теорії походження суспільства та їх евристичні можливості.

5. Модернізація: сутність, ознаки, види та форми прояву.

6. Україна на шляху до громадянського суспільства: труднощі та перспективи.

 

 

 

1 процедура .Формування мети
Операції: діагноз, прогноз, формування кінцевої мети, стратегія дій, визначення конкретних завдань
2 процедура. Прийняття рішень
Операції : виявлення проблемної ситуації, обґрунтування варіантів дій , вибір оптимального варіанта, затвердження рішення.
3 процедура . Організації дії .
Операції розподіл завдань між виконавцями, ідеологічне забезпечення діяльності, координація та регулювання процесу виконання, контроль .
4 процедура. Аналіз результатів
Операції: зіставлення запланованих та досягнутих результатів, визначення нових проблемних ситуацій, попереднє формування нової мети.

 

Зазначимо, що складовими соціального управління, як системи є такі підсистеми: інформаційна, проектно – програмна, прогностична, планувальна, системно - організаційна підсистема опрацьовування управлінських рішень, підсистема коригування і наступного відтворення управлінського циклу.

Цей алгоритм пристосований до будь якого виду чи типу соціального управління. Для того щоб управляти( керувати), треба мати інформацію про визначення функції, стан можливостей соціальної системи. Маючи таку Інформацію, керівника підсистема проектує, прогнозує, програмує , чітко планує ї функціонування на конкретний проміжок часу з урахуванням реальних умові можливостей.

Щоб соціальна система діяла в заданій програмі, її ланкам має постійно подаватися команда (управлінські сигнали: рішення, накази, розпорядження)

Щоб під час виконання команд запобігти різним відхиленням, потрібен постійний контроль за виконанням. В управлінському значенні контроль – це професійна послуга, яку керівник повинен надавати своїм підлеглим .

Це порівняння того, що є, з тим, що має бути.

Такий контроль є формою управлінської відповідності, засобом запобіганням втратам. Контроль і аналіз функціонування соціальної систему можливість оперативно коригувати ї діяльність, нагромаджувати інформацію для нового проектування, програмування, прогнозування.

 

 

1. Що вивчає соціологія управління?

2. Що є об’єктом і предметом соціології релігії?

3. Як Ви розумієте категорії соціальне управління та управління та управління соціальними процесами?

4. Назвіть етапи становлення соціології управління.

5. Які Ви знаєте функції соціального управління?



6. Які Ви знаєте види управлінських відносин?

7. Яка послідовність процедур соціально – управлінської технології .

 

 

Державна власність перестає бути монопольною. Започатковується народження „соціального класу”. Нові соціальні версти (підприємці, бізнесмени) активно демонструють незвичні для більшості членів суспільства моделі поведінки та мислення.

У своєму розвитку соціологічна теорія управління пройшла кілька етапів:

· Класичний або раді аналітичний, напрям, найтиповішими для якого є шкала наукової організації праці, або наукового менеджменту, Ф.Тейлора; адміністративна, або класична, школа управління А.Файоля; теорія ідеальної бюрократії М.Вебера;

· Соціально – психологічний, або гуманістичний, напрям, для якого найхарактернішими теорія людських відносин Е.Мейо; теорія „Х” та „YД.Макк-Грегора; теорія стилів управління К.Левіна та багато інших.

· Системний, або методичний, напрям, який об’єднує як класичну і соціальну школи, так і численні прикладні концепції, теорії та розробки на основі кількісних методів, тобто методів точних наук ( кібернетики, математики), з широким використанням комп’ютерних технологій і програмного моделювання.

Даючи стислу характеристику генезису та еволюційного розвитку загальної соціології теорії управління, необхідно зазначити, що найбільш чітким обрисів вона набула на початку століття концепціях „наукового управління” Ф.Тейлора, „ідеальної бюрократії „ М.Вебер та „науки адміністрування” А.Файоля. Спочатку її розвиток йшов шляхом жорсткого раціоналізму в управлінні. Однак технократі ілюзії стали розвіюватися вже в 30 –ті роки ХХст., коли стало зрозуміло що в багатьох випадках раціоналізму не є кращим шляхом підвищення ефективності діяльності людей і організацій.

Соціальне управління має ряд важливих функцій. Під функцією управління розуміють особливий вид управлінської діяльності, продукт спеціалізації праці у сфері управління ,елемент системи управління, який має відносно самостійне значення. Насамперед виокремлюють:

1 соціально - прогностичну,

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
М.Вебер | Конфлікт як прояв соціальних відносин

Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 374; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.036 сек.