Поняття адміністративно-правових методів

Під методом звичайно розуміють спосіб або засіб досягнен­ня поставленої мети. Відповідно до цього адміністративно-правові методи (методи державного управління) – це способи, прийоми і засоби цілеспрямованого впливу органів управління на свідомість, волю і поведінку громадян.

Будь-яка функція, що потребує реалізації, ста­новить собою конкретну мету управління і дії, взаємопов'язані через завдання її здійснення. Тому вона є частиною управлінської діяльності. Це дає змогу відокремити методи управління від понять, що вжива­ються в подібному до них розумінні. Наприклад, планування, конт­роль, облік та інші подібні до них дії є функціями управління. Але, взяті як окремі прийоми будь-якої з функцій управління, вони являють собою вже методи управління. Саме їх оптимальний вибір у конкрет­них умовах забезпечує ефективну діяльність органу управління.

У правову систему України входять дуже різноманітні суб'єкти виконавчої влади та об'єкти, що перебувають під їх впливом. В зв’язку з цим різноманітними є і методи управління. Проте всім певній мірі притаманні спільні риси і ознаки.

Найбільш характерними для методів управління є те, що вони:

1) реалізуються в процесі держуправління

2) є способом впливу виконавчого органу (посадової особи) на підпорядкований йо му орган та громадян;

3) виражають державний публічний інтерес, керівну роль держави;

4) є засобом досягнення мети;

5) є способом орга­нізації, прийомом здійснення функцій, що виникають в процесі здійс­нення спільної діяльності,

6) є способом реалізації компетенції

7) мають форму і зовнішнє вираження

Методи державного управління нерозривно пов'язані з формами державного управління. Метод управління обов'язково знаходить своє виражен­ня у формі державного управління. Інакше кажучи, якби не було форм державного управління, то методи державного управління втратили б свою суть, оскільки їх неможливо було б реалізувати на практиці. Наприклад, неможливо застосувати адміністративну відповідальність (метод примусу), якщо законодавчо така відповідальність не була б визначена (форма управління).

Важливо зазначити, що в юридичній літературі замість терміну «метод державного управлінні» інколи використовуються інші тер­міни: метод здійснення управлінських дій; метод управлінської діяль­ності; адміністративно-правовий методи. При такому розмаїтті, сут­ність залишається тією ж.

За допомогою методів державного управління безпосередньо здійс­нюються функції державного управління, вирішуються його завдан­ня, забезпечується правопорядок, реалізація прав і свобод людини і громадянина, законні інтереси юридичних осіб.

Сутність методу управління проявляється як у волевиявленні суб'­єкту управління щодо інших учасників адміністративних правовід­носин, так і у характері волевиявлення.

Прийоми та способи, що використовуються для реа­лізації управлінських завдань, які стоять перед суб'єктом виконав­чої влади, прямо залежать не тільки від його правового статусу, а й від особливостей адресата — об'єкта управління (форми власності, індивідуального чи колективного характеру і т. ін.).

Методи державного управління створюють єдину взаємопов'язану систему способів впливу. Проте це не виключає й суперечностей, що вини­кають тоді, коли ті чи інші методи використовуються або всупереч об'єктивним умовам, або невиправдано широко.

Методи управління, що виражають різні аспекти практичної діяльності того чи іншого виконавчого органу (посадової особи), дають відповідь на запитання як вони діють, реалізуючи свої повноваження, як використовують різні засоби для досягнення поставленої мети. Від уміння їх обирати та застосувати залежить ефективність управлінської діяльності загалом.

Методи управляючого впливу є адміністративно-правовими методами. Саме в них виявляються всі якості державно-управлінської діяльності, в межах якої реалізується виконавча влада.

За допомогою адміністративно-правових методів суб'єкт вико­навчої влади здійснює управляючий вплив на об'єкт шляхом вико­ристання адміністративно-правових форм управління. В адміністративному праві загальновизнано, що метод і форма управління є взаємопов'язаними сторонами процесу управління. Саме у відповідній формі метод управління реально виконує роль способу (засобу) управляючого впливу.

Вибір того чи іншого методу державного управління залежить від багатьох чинників: копметенції і повноважень органу державного управління чи посадової особи, специфіки об'єкту управління, постав­лених цілей і функцій державного управління та ін.

Основними методами державного управління є методи переконання, заохочення й примусу. Гарантією правильного поєднання методів переконання, заохочення й примусу є визнання головної ролі методів переконання і заохочення як методів психічного впливу на свідомість, а через неї — на поведінку людей. Ці методи виявляються в системі заохочувальних, виховних, пояснювальних, рекомендуючих заходів, що забезпечують правочинність вчинків і дій учасників управлінських відносин.

Методи проявляються у формах управління, через взаємодію суб'єктів та об'єктів управління, зв'язки, що між ними склалися. В них відбиваються воля держави, повноваження юридично-владного харак­теру, що належать виконавчим органам. Тому методи управління юридично оформлені, закріплені адміністративно-правовими нормами.

Дата добавления: 2013-12-14