Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Адміністративна відповідальність юридичних осіб





Протягом десятиліть існувала точка зору, за якою суб'єктами адміністративної відповідаль­ності можуть бути лише фізичні особи.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення вжи­вається термін «особа» без конкретизації того, які саме особи (фізичні чи юридичні) є суб'єктами адміністративних проступків. Проте, з аналізу норм КпАП випливає, що він встановлює адміністративну відповідальність лише фізичних осіб

Розвиток підприємництва, перехід до ринкової економіки та інші чинники спричинили прийнят­тя ряду законів, якими було фактично встановлено

У зв'язку з цим на законодавчому рівні встановлено адміністративну відповідальність і юридичних осіб. Як відомо, юридичних осіб визнають суб'єктами правових відносин майже в усіх галузях права, за винятком тих, де це неможливо, виходячи з природи самих відносин (наприклад, у сімейному, кримінальному праві та деяких інших).

У відповідності до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Вступаючи у правові відносини, юридичні особи, як і фізичні, своїми діями можуть реалізовувати надані їм права та виконувати обов'язки, тобто здійснювати правомірну поведін­ку, але можуть і порушувати їх, тобто здійснювати неправо­мірну поведінку. За окремі вияви неправомірної поведінки за­конодавством передбачено притягнення порушника, в нашо­му випадку юридичної особи, до правової відповідальності.

Закони України «Про зайнятість населення», «Про об'єднання громадян», «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобу­дування», «Про виключну (морську) економічну зону», «Про патенту­вання деяких видів підприємницької діяльності», «Про відпові­дальність підприємств, установ та організацій за порушення законо­давства про ветеринарну медицину», «Про електроенергетику», «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання доро­гоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» та деякі інші встановлюють міри відповідальності у адміністративному порядку для юридичних осіб, порядок провадження у справах, оскарження рішень органів, уповнова­жених накладати стягнення.



Наприклад, законом України «Про ви­ключну (морську) економічну зону України» визначено як норми ма­теріального права (склади правопорушень, що посягають на охорону суверенних прав України в її виключній (морський) економічній зоні), види стягнень (основним з яких штраф) та їх розміри, так і про­цесуальні норми (органи, які уповноважені розглядати справи про правопорушення, перелік посадових осіб, яким надано право накла­дати штраф, порядок виконання і оскарження рішень про притягнен­ня до відповідальності).

Стосовно юридичних осіб термін «адміністративна відповідальність» у законодавстві безпосеред­ньо не вживається, проте стосовно юридичних осіб законодавець вживає терміни «штраф», «відповідальність у вигляді штрафу» та інш.

Так, ст. 35 Закону України «Про пожежну безпеку» перед­бачає, що за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду, підприємства, устано­ви та організації можуть притягатися до сплати штрафу, який ме може перевищувати 2% місячного фонду заробітної плати підприємства, установи, організації.

А ч. 2 п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав спожи­вачів встановлює, що виготовлення, реалізація товару, вико­нання робіт, надання послуг, які не відповідають вимогам нор­мативних документів, тягне накладення на суб'єктів госпо­дарської діяльності стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару.

У наведених приписах закріплено ознаки, притаманні адмі­ністративній відповідальності:

— змушення (спонукання) поруш­ника до виконання загальнообов'язкових правил, установле­них у сфері державного управління,

— адміністративне стягнення у вигляді штрафу,

— негативні наслідки матеріального (фінан­сового) характеру, що настають для порушника.

Крім того, в інших нормах згаданих правових актів містяться ще деякі риси, характерні адміністративній відповідальності. Так, згадані стяг­нення в більшості випадків застосовують органи виконавчої влади, хоча іноді й через суд. Щодо порядку притягнення до відповідальності, то він спрощений, навіть порівняно з перед­баченим КпАП, тощо.

З теорії управління відомо, що організація є відповідним чином оформленою соціальною системою, яка має свій орган (суб'єкт) управління — адміністрацію. Крім того, до суб'єктів управління слід віднести і збо­ри акціонерів або збори членів даної організації. Адже рішення не завжди приймається керівництвом організації. Часто керівництво ви­конує рішення зборів — найвищого суб'єкта управління організації.

Тому, визначаючи суб'єктивну сторону адміністративного проступку за участю організації (юридичної особи), слід зважити на той факт, що ця вина не може розглядатися за аналогією з передбаченою в Цивільно­му кодексі: відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівників, оскільки рішення може прийматися зборами акціонерів, а останні, як відомо, можуть не бути працівниками організації.

Відтак адміністративну відповідальність юридичної особи не можна розглядати ані як відповідальність посадових осіб, ані як відпо­відальність колективу організації. Це — нове явище у сфері адміністра­тивно-правового регулювання, народжене соціально-економічними перетворенйями, і потребує подальшого аналізу.

Тобто є всі підстави говорити про адміністративну відпові­дальність юридичних осіб, як про самостійний вид адміністра­тивної відповідальності. Він тісно переплітається з адмініст­ративною відповідальністю фізичних осіб. Так, у разі скоєння правопорушення юридичною особою можливо три види пра­вових наслідків: притягнення до відповідальності посадової особи, як за порушення митних правил; притягнення до відпо­відальності одночасно і юридичної, і посадової осіб, як у разі скоєння порушення в сфері обмеження монополізму; притяг­нення до відповідальноаті лише юридичної особи, як у випад­ку порушення правил містобудування.



Позицію щодо віднесення до кола суб'єктів адміністративної відповідальності юридичних осіб підтримують як українські, так і російські вчені-правознавці та юристи-практики. Водночас однією з гострих і нерозв'язаних проблем є визначення суб'єктивної сторони адміністративного проступку, суб'єктом якого виступає під­приємство, установа, організація або об'єднання громадян. Загально­визнано, що однією з ознак суб'єктивної сторони правопорушення є вина, тобто психічне ставлення правопорушника до своїх дій та їхніх наслідків, виявлене у формі умислу або необережності. Питання ви­ни юридичної особи як суб'єкта адміністративної відповідальності сучасною наукою глибоко не досліджено.

Окремі науковці заперечують факт наявності адміністративної відповідальності юридичних осіб. Це зумовлено переважно тим, що в КпАП юридичні осо­би не згадуються, окремий кодифікований акт, присвячений цьому питанню, відсутній, а правові норми, які складають зга­даний вид адміністративної відповідальності, не об'єднано в цілісну систему.

Однак, ретельний аналіз чинного законодавства дозволяє стверджувати, що все вищенаведене свідчить не про відсутність адміністративної відповідальності юридичних осіб, а навпаки, про те, що інститут адміністративної відповідальності юридич­них осіб перебуває в процесі становлення. Безперечно, він ще остаточно не оформився й містить багато суперечностей і про­галин, однак, заперечувати його існування немає жодних підстав. Останнім часом особливо гостро стояла проблема май­же повної відсутності правового регулювання загальних питань і принципів цього виду відповідальності.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 2314; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.