Засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення

Для правильного і об'єктивного вирішення справи важли­ве значення мають заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Вони застосовуються для припи­нення адміністративних проступків, встановлення особи, складен­ня протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного розгляду справи та виконання постанов про накладен­ня адміністративних стягнень по справах.

У ст.ст. 260-267 КпАП наведено перелік заходів процесуального забезпечення провадження в справі про адміністративне правопору­шення: адміністративне затримання; особистий огляд і огляд речей; вилучення речей і документів: відсторонення водіїв від керування транс­портними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп'яніння. Два заходи забезпечення встановлено іншими статтями КпАП: доставлення порушника (ст. 259) і його привід (ст. 268).

Доставлення порушника згідно з ст. 259 КпАП здійс­нюється з метою, по-перше, припинення правопорушення; по-друге складення протоколу про адміністративне правопорушення; по-третє, встановлення особи порушника. Фактичне здійснення доставлення за­безпечується застосуванням психічного або фізичного впливу.

Залежно від місця, підстав і мети доставлення порушника мо­жуть здійснювати: працівники міліції, уповноважені посадові осо­би, які здійснюють нагляд за додержанням правил користування за­собами транспорту (ст.ст. 222-229, 236 КпАП), правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті, повноважні представники природоохоронних органів, пра­цівники воєнізованої охорони.

Встановлено максимальний строк перебування порушника в штабі ДНД та приміщенні селищної чи сільської ради - одна година.

Схожим з розглянутим заходом забезпечення є привід по­рушника в разі ухилення його від явки на виклик органу внут­рішніх справ або судді. Це також примусове доставлення особи, але відмінність полягає в меті доставлення - привід здійснюється пра­цівниками міліції для забезпечення присутності правопорушника при розгляді справи. Привід допускається лише у випадках, прямо перед­бачених законом (ч. 2 ст. 268 КпАП).

Адміністративне затримання, як правило, може тривати не більш як три години. Більш тривалі строки може бути встановлено тільки законодавчими актами (ч. 1 ст. 263 КпАП)). Так, на строк до трьох діб з письмовим повідомленням прокурора про­тягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора може бути затримано осіб, які по­рушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон, якщо вони не мають документів, що посвідчують їх особу. До розгляду справи може бути затримано осіб, які вчини­ли дрібне хуліганство (розглядається протягом доби), порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук У невстановлених місцях (протягом трьох діб), та ін.

З метою забезпечення законності застосування адміністративного затримання про нього складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затри­мання. Затриманому надається право ознайомитися з протоколом і підписати його (або відмовитися від підписання), вимагати повідоми­ти про місце його перебування родичів, адміністрацію за місцем робо­ти або навчання. Про затримання неповнолітнього повідомлення його батьків або осіб, які їх замінюють, є обов'язковим (ст. 261 КпАП).

Особистий огляд і огляд речей провадяться з метою виявлення, закріплення необхідних доказів правопорушення і забезпечення подальшого притягнення порушника до відповідаль­ності. Право на їх проведення надано уповноваженим на те посадо­вим особам органів внутрішніх справ, воєнізованої охорони, цивіль­ної авіації, митних установ і прикордонних військ, а на огляд речей також органів лісоохорони, рибоохорони і органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання. Цей перелік може бути розширено лише законодавчими актами (ст. 264 КпАП). Особистий огляд провадиться уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі. Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здій­снюється, як правило, в присутності їх власника. За його відсутні­стю зазначені речі може бути піддано оглядові лише у невідкладних випадках, але з обов'язковою участю двох понятих.

Проведення огляду оформлюється спеціальним протоколом або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

Вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, здійснюється уповнова­женими особами, яким надано право провадити адміністративне затри­мання, особистий огляд і огляд речей, з метою забезпечення доказів, а також, залежно від результатів розгляду справи, забезпечення їх кон­фіскації, сплатного вилучення, знищення або повернення володільцеві. Про вилучення речей і документів складається протокол або ро­биться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопо­рушення, про огляд речей або адміністративне затримання (ч. З ст. 265 КпАП).

Стаття 265 КпАП встановлює особливості вилучення окремих видів речей і документів, вилучення їх у окремих осіб та процесу­ального оформлення вилучення деяких предметів.

З метою забезпечення законності застосування розглянутих заходів ст. 267 КпАП передбачає можливість їх оскарження заінтересованою особою у вищий орган (вищій посадовій особі) або прокуророві.

Отже, провадження в справах про адміністративні пра­вопорушення — це правовий інститут, у рамках якого ре­гулюються процесуальні адміністративно-деліктні відно­сини і забезпечується вирішення адміністративних справ, а також попередження адміністративних правопорушень.

У запропонованому визначенні немає згадки про нор­ми — основний елемент механізму правового регулюван­ня, однак, поняття правового інституту і регулювання ад­міністративно-деліктних відносин нічого крім регулюючої функції норм не припускає.

Адміністративно-процесуальні норми, що входять до інституту провадження в справах про адміністративні пра­вопорушення, регулюють порядок реалізації відповідних матеріальних норм, процедури їх застосування, процес здійснення примусового впливу на винних за допомогою адміністративних стягнень. Іншими словами, вони регла­ментують комплекс адміністративно-деліктних відносин.

Основна частина адміністративно-процесуальних норм, тобто правил провадження в справах про адміністративні правопорушення міститься в Кодексі України про адмі­ністративні правопорушення. Проте процесуальні адмі­ністративно-деліктні відносини регулюються і досить ве­ликою кількістю норм, які в КпАП не включено.

По-перше, це встановлені законами України специфіч­ні правила розгляду окремих категорій справ, які вносять зміни до загального порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення. До них, наприклад, на­лежать норми, що регулюють провадження в справах про порушення митних правил, які містяться у Митному ко­дексі України (глава 2). Зокрема, в ст. 121 даного Кодексу міститься норма, яка встановлює, що провадження у спра­вах про порушення митних правил здійснюється у відпо­відності з Митним кодексом, а у частині, яка ним не вре­гульована — відповідно до законодавства України про ад­міністративні правопорушення.

По-друге, це норми підзаконних актів, які уточнюють і конкретизують норми КпАП. Так, у ст. 266 КпАП сказано, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування ними та оглядові на стан сп'яніння у порядку, визначено­му Міністерством внутрішніх справ, Міністерством охоро­ни здоров'я і Міністерством юстиції.

Провадження в справах про адміністративні правопору­шення тісно пов'язано з цивільним судочинством. Особ­ливо чітко цей зв'язок виявляється на стадії перегляду по­станов у зв'язку з оскарженням в суді дій органів і посадо­вих осіб по накладенню адміністративних стягнень.

Дата добавления: 2013-12-14