Тема 10. Діагностика економічної безпеки підприємства

1.Поняття «економічна безпека підприємства». Основні складові елементи економічної безпеки підприємства.

Мета економічної безпеки підприємства – гарантувати стабільне та максимально ефективне функціонування підприємства на даний час та в майбутньому.

Основні функціональні цілі економічної безпеки:

1) забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства,

2) забезпечення високої ефективності менеджменту та оптимальної організаційної структури управління підприємством.

3) Забезпечення технологічної незалежності та високої конкурентоспроможності.

4) Досягнення високого рівня кваліфікації персоналу.

5) Мінімізація руйнівного впливу діяльності на екологію.

6) Якісний правовий захист всіх аспектів діяльності підприємства.

7) Забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці.

Перелік складових економічної безпеки: фінансова, техніко-технологічна, кадрова, політико-правова.

2. Діагностика ризику банкрутства.

Банкрутство – підтверджена документально неспроможність суб’єкта господарювання оплатити свої зобов’язання та фінансувати поточну основну діяльність за дефіцитом коштів.

Основна ознака банкрутства – неспроможність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців із дня настання строку сплати. Після закінчення цього терміну кредитори мають право звернутись до арбітражного суду щодо визнання підприємства-боржника банкрутом.

Банкрутство може бути спричинене різними факторами як зовнішнього так і внутрішнього характеру.

Одним з найважливіших інструментів системи раннього попередження та методом прогнозування банкрутства підприємства є дискримінантний аналіз.

Під дискримінантним аналізом розуміють комплекс методів математичної статистики, за допомогою якого здійснюється класифікація досліджуваних підприємств залежно від значень обраної сукупності показників відповідно до побудованої математичної шкали.

Використаємо п’ятифакторну модель прогнозування банкрутства Е.Альтмана:

,

де Z – інтегральний показник рівня загрози банкрутства,

Х1 – відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства,

Х2 – відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів,

Х3 – рівень прибутковості активів,

Х4 – коефіцієнт фінансового ризику,

Х5 – коефіцієнт обертання активів.

Таким чином, формулу розрахунку можна навести в такому вигляді:

Провівши аналіз промислових підприємств, Альтман дійшов таких висновків щодо інтерпретації значень Z-показника:

Значення Z-показника	Імовірність банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,81 – 2,7	Висока
2,71 – 2,99	Можлива
3 і більше	Дуже низька

3. Екологічна діагностика.

При оцінці впливу діяльності на навколишнє природне середовище (повітря, воду, землю, флору і фауну району, екосистеми) передусім має враховувати вплив на здоров'я нації і безпеку робочих місць, а також на соціальні і культурні цінності суспільства.

Метою екологічного аналізу є встановлення впливу проекту на навколишнє природне середовище, оцінка всіх вигід і витрат, понесених внаслідок цього впливу, та формування заходів, необ­хідних для пом'якшення або запобігання шкоди довкіллю під час здійснення проекту.

Для аналітика, який готує екологічний аналіз, головними до­кументами є вимоги до стану навколишнього середовища, визна­чені нормативною базою. До них належать:

• природоохоронні норми та правила проектування і будівни­цтва, де встановлені величини гранично допустимого впливу на навколишнє середовище;

• заходи по запобіганню забруднення водних об'єктів, атмосферного повітря, землі, надр та боротьба з шумом. (Не­ достатньо розробленими в України є норми та правила охо­рони тваринного і рослинного світу, але й вони є діючою базою);

• проектний опис у географічному, екологічному, соціальному та часовому аспектах, які супроводжують проект (наприклад, під'їзні шляхи, електростанції, постачання води, приміщення для (зберігання сировини та продукції);

• сучасні та очікувані параметри фізичних, біологічних та соціально-екологічних умов, безпосередньо пов'язаних з проектом.

Для оцінки впливу діяльності на навколишнє середовище необхідно усвідомлювати, що фактори проекту можуть стримувати або посилювати один одного, мати короткотерміно­вий або довгостроковий, стратегічний або локальний, первинний або вторинний, безпосередній або опосередкований вплив. Впли­ви на навколишнє середовище можна класифікувати за такими критеріями:

• час дії;

• можливість усунення;

• спосіб впливу;

• охоплення території;

• походження;

• можливість акумулювання наслідків.

За часом впливу на навколишнє середовище розрізнянні постійний вплив, який супроводжуватиме проект протягом всього терміну його життєвого циклу, і тимчасовий, що впливає ні навколишнє середовище незначний період.

За можливістю усунення впливу на навколишнє середовище можна поділити на ті, що виправляються (піддаються реабілітації) і ті, що не виправляються (мають фатальний характер змін середовища, за яких неможливо відновити природний баланс). До перших можна віднести загибель деяких видів рослин на окремій території, які піддаються відтворенню, а до виливів, які не виправляються, належать зміна кліматичних умов, зникнення деяких видів рослинного і тваринного світу.

Екологічні впливи за розміром території, на яку вони розповсюджуються, можуть бути локальними (охоплюють невеликі території, географічні зони з чітким контуром) та широко-розповсюдженими (не мають кордонів і виходять за межі окремого регіону). Прикладом останніх є трагічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

За походженням екологічний вплив може бути первинний тобто безпосередньо пов'язаним з впливом на екосистему (забруднення атмосфери при будівництві та експлуатації доменних печей) і вторинним, що є наслідком первинних змін екосистемі (збільшення бронхо-легеневих захворювань серед населення внаслідок забруднення атмосфери).

За способом може впливати на навколишнє середини ще безпосередньо (зміна ландшафту місцевості, зменшення і сільськогосподарських ділянок) та опосередковано.

Дата добавления: 2013-12-14