Візитні картки фірм. Корпоративні сайти і бізнес-портали

Режим on-line|–|сітях|це режим роботи банкомату, коли обмін інформацією між банком і процесинговим цент­ром| відбувається|походить| постійно і всі транзакції по рахунку|лічбі| виконуються в реальному масштабі часу.

Інтернет дозволяє понизити|знизити| витрати|затрати| на проведення торгових|торгівельних| і інших операцій|угод|, тому користувачі Інтернету почали|стали| переводити|перекладати| свої дані в цифрову форму. Операція цифрової інфор­мації| в комп’ютерних мережах|сітях| значно розширює можливості| бізнесу.

Електронна торгівля створює нову форму організації торго­вих| підприємств – віртуальні магазини (крамниці) і постійно під дією| конкуренцію пропонує нові товари і послуги для реалі­зації| у віртуальному магазині. Наприклад, книготоргова фірма|фірма-виготовлювач| Amazon| з|із| Сієтлу (США, штат Вашингтон), не маючи традиційних магазинів з|із| прилавками, почала|стала| продавати книжкову|книжну| продукцію че­рез| Інтернет і безпосередньо|прямо| координує доставку товару від видавництва| до покупця.

Основним моментом електронної торгівлі є|з'являється| просування| товару в мережі Інтернет. Просуванням товару є цілий комплекс дій, направлених|спрямованих| на реалізацію товару (послуги). Воно включає виробництво і використання інформації, рекламні заходи|, індивідуальні консультації покупців і ін.

Способи просування товару (послуги) в мережі Інтернет включа­ють| в себе:

- баннерну| рекламу;

- офф-лайнову| рекламу;

- просування за допомогою реєстрації в пошукових системах і каталогах.

Баннерная реклама. Банер (англ|. banner| – заголовок крупними буквами|літерами| на всю поло­су|) – рекламний графічний блок правильної форми, зв’язаний гіперпосиланням з|із| Web-сторінкою| рекламодавця.

Офф-лайновая реклама. Офф-лайновая реклама – це реклама продукції Інтернет-компаній за допомогою радіо, яку проводить популярний артист. Дру­гими словами Інтернет-компанія в своїй рекламній діяльності більше спирається|обпирається| на маркетинг і рекламу не в мережі Інтернет, а на радіорекламу, телевізійну рекламу, рекламу у пресі. Радіо­реклама особливо ефективна для формування майбутньої електронної| маски, іміжду| фірми|фірма-виготовлювача| і позитивної громадської думки про неї. Аудиторія радіореклами – це в основному люди у віці від 35 до 55 років.

Просування за допомогою реєстрації в пошукових системах і каталогах. Каталог (гр. katalogos| - список) є довідковим виданням|, що містить|утримує| перелік предметів, складений в порядку|ладі|, що полегшує їх знаходження. Каталог зазвичай|звично| має тематичне розбиття|розбивку| на підкаталоги, підкаталоги у свою чергу|своєю чергою| розбиваються на піддирективи і так далі для реєстрації в каталозі необхідно надіслати| заявку з|із| вказівкою розділу, куди слід помістити Web-сторінку, потім послати|надіслати| короткий опис сайту і список ключових|джерельних| слів для пошуку своєї сторінки в каталозі. Цю заявку розглядають|розглядують| люди, що супроводжують інформаційну систему.

Сьогодні покупець товару через Інтернет має великий ви­бір| джерел інформації про товар: каталоги, рекламні про­спекти|, телебачення, телефон, радіо, комп’ютер.

У перспективі основним джерелом інформації в електрон­ній| торгівлі стане відеотелефон. В цьому випадку купівля|купівля| товарів відбуватиметься|походитиме| у віртуальній реальності, що з’являється|появляється| за певних умов і в електронному тривимірному|трьохмірному| середовищі|середі|. Останнє припускає|передбачає| участь всіх органів чуття людини, коли він може побачити, почути, випробувати і навіть відчути товар.

Стабільність електронної торгівлі багато в чому визначається постійністю|незмінністю| інформаційного потоку.

Електронна торгівля через мережу Інтернет означає для фірми|фірма-виготовлювача| зміцнення її конкурентних позицій на ринку. При цьому в сферу діяльності фірми|фірма-виготовлювача| потрапляє|попадає| практично вся територія земної кулі. Важливим|поважним| чинником|фактором| зміцнення інтерактивного бізнесу в ці­лому| і електронній торгівлі зокрема є|з'являється| оперативність операції|угоди|. Віртуальний магазин, працюючи все 24 години в добу, здатний|здібний| швидко і адекватно реагувати на запити покупців, у|біля| яких пошук потрібної інформації може зайняти|позичати| менш однієї хвилини|мінути|.

Розвиток інтерактивного бізнесу в Україні приведе до створення|створіння| в єдиному ринку| товарів і послуг нового самостійного сектора – ринку електронній торгівлі. Ринок електронної торгівлі являє| собою єдину цілісну|цільну| систему, що складається з самостійних| ринків товарів і послуг.

Разом з тим, електронна торгівля товарами має і недоліки|нестачі|. Так, дослідження|, проведені на початку 2000 р. англійською фірмою|фірма-виготовлювачем| Armor| Group|, показали, що 35 % дорогих|любих| товарів, що продаються через ма­газини|, що працюють в Інтернет, є|з'являються| підробками|підробленнями|. Іншими словами, наприклад, пропонований покупцеві “Panasonic|””” може опинитися не самим “Panasonic|””” цієї відомої фірми|фірма-виготовлювача|, а його азіат­ською| підробкою|підробленням|, виробленою де-небудь в Південно-східній Азії, але|та| прикрашеною гучним товарним знаком. Дослідження також по­казали| велику довірливість покупців. Наприклад, покупці легко готові повірити в всесвітню|всесвітню| популярність неіснуючої торгової|торгівельної| марки. Так, про знайомство з|із| ніколи не існуючою тор­говою| маркою «Royal| Alliance| Insuarance|» заявило 80 % опитаних респондентів.

Простота доступу в Інтернет, масовість аудиторії і потенці­альна| анонімність рекламодавців робить|чинить| Інтернет ідеальною платформою для недобросовісних|несумлінних| підприємців.

Члени Світової|всесвітньої| торгової|торгівельної| організації (СОТ) домовилися не вводити|запроваджувати| митні збори на міжнародні електронні платежі в мережі Інтернет. Покупка|купівля| через глобальну мережу|сіть| здійснюється так само, як і по звичайному|звичному| поштовому каталогу, тільки|лише| в електронному вигляді|виді|. Покупець указує|вказує| свої банківські реквізити і тип|типа| покупки|купівлі|. Потім отримує|одержує| товар. І тут стягуються звичайні|звичні| поштові збори, як при звичайній пересилці.

Залежно від обсягу і форм представництва певної компанії в Інтернет-просторі прийнято розрізняти візитні картки фірм у мережі, їх корпоративні сайти і представ­ництва на бізнес-порталах.

Електронна візитна картка – декілька Web-сторінок з інфор­мацією про компанію та її діяльність, спрямованих на ознайомлення потенційних клієнтів з продукцією і послугами компанії.

Обсяг інформації в електронній візитній картці мо­же мати різні параметри: від невеличкого повідомлен­ня до значної кількості даних про результати господар­ської діяльності компанії, товарообіг, розміри витрат ви­робництва продукції тощо.

Нині існує безліч Інтернет-ресурсів, які дають змогу розміщувати будь-яку інформацію про фірму в певній тематиці. Наприклад, якщо фірма бажає продати свою продукцію, вона може розмістити свою візитну картку в чиїйсь Інтернет-крамниці або на бізнес-порталі (дані про те, що вона володіє цією продукцією, і свої коорди­нати для зв’язку).

Бізнес-портал – потужний Web-сайт з функціями комплексної системи, яка надає повний спектр послуг для ведення бізнесу в мережі багатьом клієнтам (як корпоративним, такі індивідуаль­ним підприємцям).

Корпоративний клієнт – клієнт-фірма, відділення якої (дочірні підприємства) є клієнтами певної фірми (її дочірніх підприємств) в декількох країнах (регіонах, областях).

Прикладом візитної картки є впорядкована ін­формація, розміщена на українському інформацій­ному сайті ресторанів міста Києва Chicken-Kiev (www.chicken.kiev.ua) про ресторан мексиканської кухні “Картина Ацтека”.

Якщо фірма має власний корпоративний сайт, то його слід прорекламувати в різноманітних засобах масової ін­формації, в телеконференціях, бажано на бізнес-порталах, і на цей сайт «підуть» клієнти, які мають намір співпра­цювати з фірмою, а також інші зацікавлені особи.

Корпоративний сайт – системне багаторівневе об’єднання різ­номанітних ресурсів і сервісів з мапою; електронна «бібліоте­ка», поділена на тематичні відділи з кількісними та якісними да­ними, аналізами, графіками тощо.

Інформацію на таких сайтах розміщують за ієрар­хічними ознаками, пов’язаними з певною тематикою. Прикладами корпоративних сайтів можуть слугувати сай­ти українського «Приватбанку» (www. privatbank.com.ua), російської нафтогазової компа­нії «Лукойл» (www.lukoil.com, www. lukoil.com.ru).

Привабливість корпоративних сайтів полягає в то­му, що вони максимально наближають бізнес до клієн­тів, партнерів і постачальників, надають можливість на­лагоджувати стосунки всередині робочих та інформа­ційних груп компанії.

Без єдиного інформаційного простору, що дасть змогу і відвідувачам, і співробітникам працювати з даними ком­панії, користуючись аналітичними додатками в режимі реального часу, вести бізнес неможливо.

На сучасному етапі найперспективнішими напряма­ми розвитку електронної комерції business-to-business є:

– створення Web-сайтів із функціями автоматич­ного обслуговування постійних корпоративних клієн­тів, сервісного і післяпродажного обслуговування;

– формування і підтримка сайтів – торговельних концентраторів.

Торговельні концентратори (різновид бізнес-порталу) – сайти, які з’єднують продавців і покупців, що діють у певній галузі.

Автоматичні системи для обслуговування постійних корпоративних клієнтів створюються для того, щоб, потра­пивши на корпоративний сайт, клієнт лише визначив об­сяг закупівлі та вніс інформацію для проведення плате­жу. Відвантаження і доставка продукції здійснюються автоматично: фірмі, що постійно продає (чи закуповує) сировину або комплектуючі тим самим партнерам (на­приклад, дилерській мережі), не потрібно тримати з цією метою спеціальний штат менеджерів. Такі операції мо­жуть реалізуватися автоматично на сайті компанії.

У системах для сервісного і післяпродажного обслу­говування клієнтів прийом рекламацій і обговорення інших питань здійснюється на корпоративному сайті електронною поштою з допомогою Internet-пейджерів, в чатах або Web-форумах.

Web-форум – телеконференція з WWW-інтерфейсом.

Такий засіб спілкування з клієнтами робить його не обтяжливим для менеджера за рахунок скорочення пись­мового спілкування.

Щодо торговельних концентраторів, то вони прино­сять своїм господарям (провайдерам) невеликий від­соток від кожного договору, укладеного з допомогою їх засобів. На цих сайтах зібрана інформація про ціни на продукцію у всіх її виробників і постачальників, про умови її оплати і доставки; реалізована можливість пошуку і сортування даних за різноманітними пара­метрами (наприклад, пошук усіх пропозицій з ціною в певному діапазоні), а часто – й можливість здійснення замовлення і його оплати з допомогою системи електронних платежів. На цьому ж сайті можуть бути дані про потенційних покупців певного продукту, а також різноманітні інформаційно-аналітичні ресурси щодо да­ного ринкового сегмента, які допомагають підприєм­цям орієнтуватися в певній ситуації. Наприклад, тор­говельний концентратор «AgriUkraine.com – Все для агробизнесу» (www.agriukraine.com) пропонує україн­ським бізнесменам торговельний майданчик типу В2В з доступом до всіх торгових позицій агросектору і мо­жливостями пошуку продукції агропромислового комплексу та продуктів її переробки, сільгоспмашин і обладнання, палива, нерухомості тощо. Крім того, тут можна ознайомитися з новинами агробізнесу, техноло­гічними новинами, аналітикою, ціновими індикатора­ми.

Організація бізнесу з допомогою такого Internet-ресурсу дає змогу зекономити час і людські ресурси. Для укладення контракту немає потреби в тривалих переговорах і відрядженнях, у трудомістких дослі­дженнях пропозицій на ринку по прайсах, перевірках партнера на надійність, бо відповідальність за ризик несуть провайдери торговельного концентратора. Го­сподарські угоди тепер може укладати лише один ме­неджер, причому він здатний виконати такий обсяг робіт, як уся фірма із застосуванням традиційних тех­нологій.

У багатьох випадках одна бізнес-операція підпри­ємства – це угоди, оплати, заліки, інші операції. Такі господарські ланцюжки потребують чимало часу і сил, особливо керівників, що змушені тримати усі деталі си­туації під контролем. Автоматизація ж цього процесу на торговельних концентраторах не складніша, ніж ав­томатизація певної господарської операції. Тому такий ланцюжок операцій також може реалізовуватися і кон­тролюватися однією людиною.

Бізнес-портали можуть виконувати не тільки функ­ції торговельних концентраторів, а й надавати компані­ям можливості ведення бізнесу в мережі:

– оренду власного електронного офісу, призначе­ного для підтримки електронного каталогу і прайса підприємства, управління торговими операціями, надан­ня інформації про фірму, інформаційне забезпечення клієнтів;

– оренду власного корпоративного електронного офі­су для вдосконалення контролю й управління торговель­но-закупівельною діяльністю підрозділів;

– відкриття для фірми і підтримку власних адрес електронної пошти і списків розсилки для поліпшення інформаційної підтримки її клієнтів;

– використання програмних застосувань для орга­нізації електронної комерції класів В2В і В2С;

– закупівлю і продаж на галузевих і регіональних торговельних майданчиках бізнес-порталу;

– проведення торгових операцій на електронних аук­ціонах;

– повне інформаційне забезпечення фірми, надання їй галузевих новин і аналітичної інформації;

– надання комплексу рекламних, маркетингових, транспортних, кадрових, юридичних послуг;

– пошук персоналу для компанії тощо.

Для забезпечення усіх процесів у складі бізнес-пор­талу можуть функціонувати такі сервіси (служби):

– електронні офіси підприємств;

– поштові сервери;

– списки розсилання;

– електронні торговельні майданчики;

– електронні аукціони;

– система автоматизації бартерних операцій;

– електронний бізнес-центр;

– рекламна Internet-агенція тощо.

Електронний офіс. Використовують його для під­тримки і розповсюдження власної інформації, забезпе­чення функцій електронної комерції та управління зв’язками з клієнтами. Електронний офіс складається з програм взаємодії з обліковими системами підпри­ємства, управління інформацією, програм електронної комерції класів В2В і В2С, а також управління відно­синами клієнтів і постачальників. Саме через елект­ронний офіс підприємства мають можливість надава­ти свої каталоги на електронних торговельних май­данчиках, публікувати замовлення на закупівлю, керувати замовленнями, розрахунками, розповсюджу­вати інформацію про себе, збирати в єдиному місці повну інформацію про своїх клієнтів і постачальників тощо. Як правило, для компаній така послуга доступ­на за адресою типу http://MyCompany.portal.domain. Вона являє собою повнофункціональний корпоратив­ний сайт.

Взаємодіяти з електронним офісом можливо:

– безпосередньо з облікових комп’ютерних сис­тем підприємства. В такому разі досягається макси­мальна автоматизація процесів закупівель, продажів, публікації каталогу, прайсів, інформації про стан ко­мори тощо;

– через спеціальну клієнтську програму, що вста­новлюється на комп’ютері користувача і зберігає біль­шість необхідної інформації на локальному диску. Це істотно прискорює взаємодію з порталом під час підклю­чення до Internet;

– через Web-інтерфейс бізнес-порталу. Деякі функ­ції служб порталу доступні тільки таким шляхом.

Поштовий сервер. Кожний користувач бізнес-пор­талу під час реєстрації одержує власну поштову скриньку на поштовому сервері. Вона необхідна для отримання інформації від постачальників і клієнтів, які не є ко­ристувачами цього бізнес-порталу. В такому разі вся інформація, що надходить, міститься в базі даних про клієнтів електронного офісу.

Служба списків розсилання. Забезпечує можливість отримання новин і аналітичних матеріалів від інфор­маційних служб бізнес-порталу на адресу електронної пошти фірми.

Електронні торговельні майданчики (торговельні концентратори). Об’єднують постачальників і спожи­вачів для здійснення операцій купівлі-продажу.

Електронні аукціони. У складі бізнес-порталу або­нентам можуть бути доступні як прямі, так і зворотні електронні аукціони.

Прямі аукціони здійснюються постачальниками дво­ма шляхами:

– постачальник публікує лот, а споживачі проводять постійне голосування для визначення кінцевої ціни то­вару або послуги;

– постачальник публікує лот для ознайомлення спо­живача і вказує дату проведення торгів. Після цього протягом кількох хвилин проводяться торги і здійсню­ється придбання товару або послуги.

Зворотні аукціони являють собою тендери і колек­тивні закупівлі. Під час проведення тендерів споживач інформує постачальників про необхідний йому товар чи послугу та одержує пропозиції, після чого приймає рі­шення про придбання. При організації колективних за­купівель тендер відкриває один споживач, і до нього при­єднуються інші, кому необхідний саме такий товар чи послуга. Внаслідок цього досягається додаткове знижен­ня ціни за рахунок гуртової закупівлі.

На вітчизняному ринку є актуальним сервіс здійснен­ня бартерних операцій на бізнес-порталі. Автоматиза­ція бартерних операцій між підприємствами істотно спрощує бізнес-процеси.

Електронний бізнес-центр. Об’єднує компанії і при­ватних підприємців для інформаційного обміну. Клієн­ти мають можливість публікувати свої прес-релізи, які класифікують по галузях і різновидах бізнес-діяльності. До цього центру надходить інформація безпосередньо з електронних офісів абонентів бізнес-порталу. Також тут можливе накопичення і класифікація бізнес-планів, ідей, нових розробок, які вимагають інвестицій. Електронна кадрова агенція в складі бізнес-центру надає компаніям інформацію про вакансії і резюме фахівців тощо.

Рекламна Іпіегпеі-агенція. Разом з іншими засо­бами відкриває широкі можливості для проведення ре­кламних компаній і маркетингових досліджень своїх Клієнтів.

Бізнес-портали можуть надавати й інші інформаційні послуги залежно від політики своїх провайдерів, їх фі­нансових і технічних можливостей.

Прикладом бізнес-порталу, розташованого у віт­чизняному сегменті Internet, може слугувати бізнес-портал, створений у 2001 р. київською компанією ВІ Consulting (www.biconsulting.ws). Це система електронної комерції напряму В2В з широким спект­ром послуг для ведення бізнесу в глобальній мережі.

Стати абонентом цього бізнес-порталу можна за ці­ну, доступну навіть приватному підприємцю (мінімум 22 у.о.). У пострадянських країнах, де більшість під­приємств не має коштів ні для створення власних сис­тем електронної комерції, ні для оплати послуг закор­донних бізнес-порталів, цей проект може мати успіх.

Презентований вітчизняний бізнес-портал адаптова­ний до податкових й інших реалій пострадянських кра­їн. Компанія розробила модуль для комп’ютерної бух­галтерської програми серії «ІС:», який дає змогу безпо­середньо з “1С:” управляти каталогами продукції певної фірми на бізнес-порталі, редагувати і публікувати прайс-листи, здійснювати обмін документами між учасника­ми незалежно від програмного забезпечення, встановле­ного у клієнтів.

На сучасному етапі найпоширенішою формою елект­ронної комерції у світі залишаються Internet-кpaмниці й інші форми Internet-тopгiвлi (електронні моли).

Дата добавления: 2013-12-14