Основні етапи аналізу активів підприємства

Фінансовий аналіз звітності

Завдання аналізу активів і пасивів підприємства:

· загальна оцінка (наявність, склад, структура, динаміка, якість) активів підприємства і джерел їх формування (капіталу) в цілому і в розрізі їх виді.

· виявлення причин, що зумовили цю зміну, оцінка наслідків зміни.

· оцінка ефективності використання капіталу в цілому і окремих його елементів.

· оптимізація складу капіталу в розрізі його видів (основний, оборотний, власний, позичений).

· визначення шляхів росту капіталу, підвищення його віддачі та зміцнення фінансової стійкості підприємства.

Таблиця 6.1.

Етапи аналізу	Їх суть
І-й етап	Вивчається загальний обсяг, склад, структура активів (капіталу), а також зміни, які відбулися в ньому та оцінюються їх наслідки. В процесі вивчення динаміки оборотних і необоротних активів приділяється увага факторам, які спричинили зміну як оборотних, так і необоротних активів. На цьому етапі застосовується горизонтальний та вертикальний аналіз. Горизонтальний -базується на вивченні динаміки окремих статей активу балансу в часі. Вертикальний -дає змогу оцінити активи з погляду їх структурної динаміки. Співвідношення основного і оборотного капіталу визначається галузевими особливостями; рівнем автоматизації виробництва, політикою в галузі капітальних вкладень і конкретними умовами роботи підприємства. Якщо абстрагуватися від цих особливостей, то збільшення частки оборотних активів в складі активів підприємства веде до підвищення рівня мобільності капіталу, одного із найважливіших показників фінансового стану. Однак ріст оборотного капіталу не повинен відбуватися за рахунок росту необоротного, а поряд з ним, при цьому темп росту оборотного повинен перевищувати темп росту необоротного. Наявність такого співвідношення свідчить про приріст виробничого потенціалу і прискорення оборотності оборотних активів. Висновок: При необгрунтованому збільшенні необоротних активів в складі капіталу підприємства, структура балансу погіршується, знижуються показники ліквідності, оборотності капіталу, величина власного оборотного капіталу. В результаті погіршуються показники забезпеченості поточної діяльності власним оборотним капіталом, що веде до погіршення фінансової стійкості підприємства. Ріст частки оборотних активів в складі активів підприємства може вказувати на позитивні і негативні зміни в діяльності підприємства, а саме на: · формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності капіталу підприємства. · розширення виробничої діяльності і ріст ділової активності; · прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи від знецінення; · нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок чого значна частина активів осідає в запасах, ліквідність яких може бути незначною. Це веде до утворення зайвих, непотрібних матеріальних ресурсів, до іх втрат через псування, старіння, знецінення; · ріст незавершеного виробництва може бути наслідком росту тривалості виробничого циклу через зниження продуктивності праці, погіршення використання виробничих потужностей, низької організації виробництва, низького рівня техніки і технології · Ріст дебіторської заборгованості може свідчити про ріст попиту на продукцію підприємства, ріст покупок в кредит, або ж про неефективну кредитну політику, не розбірливий вибір партнерів, відсутністю оцінки їх кредитоспроможності, погіршення їх фінансового стану і платоспроможності. Зменшення обсягу дебіторської заборгованості може свідчити про кращу кредитну політику, більш розбірливий вибір партнерів, покращанням їх фінансового стану, або ж про скороченням продажу в кредит, втрату споживачів продукції. Таке зниження супроводжується ростом залишків нереалізованої готової продукції. · абсолютне і відносне зростання оборотних активів може свідчити не тільки про розширення виробництва і дію факторів інфляції, але і про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх обсягу. · Ріст готової продукції може свідчити про втрату ринків збуту, низьку купівельну спроможність населення, низьку конкурентоспоможність продукції. Це веде до сповільнення оборотності капіталу, відсутності готівки, зростання позиченого капіталу. · Ріст грошових активів свідчить про ріст обсягу реалізації, ріст ділової активності, ріст готівки Висновок: Для того, щоб зробити однозначний висновок про причини зміни структури активів необхідно проводити детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.
ІІ-й етап	Вивчається динаміка рівня ефективності використання активів. підприємства Для цього використовуються показники: “рентабельність активів (капіталу)”, “ капіталовіддача”, “тривалість обороту капіталу”, “коефіцієнт оборотності капіталу”. Алгоритми розрахунку показників: , де РА – рентабельність активів (капіталу); ЧП – чистий прибуток підприємства за певний період; А – середня вартість активів (капіталу) за певний період. ТОА – тривалість обороту активів (капіталу) підприємства в днях. А – середній обсяг активів (капіталу) за певний період; КОА – коефіцієнт оборотності активів (капіталу) за відповідний період; ОР – обсяг реалізації за відповідний період; А – середній обсяг активів. В рамках цього етапу визначається сума засобів, додатково залучених або вивільнених з обороту (С) внаслідок сповільнення (прискорення) оборотності оборотних активів. ТОоа1 – тривалість обороту оборотних активів у звітному періоду, дні ТОоа0 – тривалість обороту оборотних активів у базовому періоду, дні ОРод - одноденний обсяг реалізації в звітному періоді
ІІІ-й етап	Вивчаються основні фактори, які вплинули на зміну рівня ефективності використання капіталу. В процесі аналізу використовується Дюпонівська система інтегрального аналізу ефективності використання капіталу підприємства. Ця система передбачає розкладання показника “коефіцієнт рентабельності капіталу” на ряд часткових коефіцієнтів його формування взаємопов’язаних в одній системі , де РА – коефіцієнт рентабельності активів (капіталу); Рор – коефіцієнт рентабельності реалізації; КОА – коефіцієнт оборотності активів, який рівний за своїм значенням коефіцієнту капіталовіддачі. Результати аналізу дозволять виявити основні резерви і сформувати напрямки підвищення більш ефективного використання активів. Слід зазначити, що оборотність всього капіталу з однієї сторони залежить від швидкості оборону основного і оборотного капіталу, а з другої – від його органічної будови (частки оборотного капіталу в загальній його сумі). Чим більшу частку займає основний капітал, тим нижчий коефіцієнт оборотності і вища тривалість одного обороту сукупного капіталу, тобто: КОк = ПВОБк х КООБк КОк – коефіцієнт оборотності капіталу; ПВОБк – питома вага оборотних активів; КООБк – коефіцієнт оборотності оборотних активів. ТОк = ТООБк / ПВОБк ТОк – тривалість обороту капіталу; ТООБк – тривалість обороту оборотних активів. В процесі аналізу необхідно вивчити зміну оборотності оборотного капіталу на всіх стадіях його кругообороту, що дозволить прослідкувати на яких стадіях відбулося прискорення чи сповільнення оборотності капіталу.
ІV-й етап	На цьому етапі здійснюється оптимізація складу капіталу в розрізі його видів. Така оптимізація вимагає врахування галузевих особливостей основної діяльності, середньої тривалості операційного циклу на підприємстві, а також оцінки негативних і позитивних особливостей функціонування активів і дотримання основних принципів їх формування.

Мета загальної оцінка стану власних і позичених засобів вкладених в активи – виявити тенденції динаміки обсягу, складу і структури капіталу і їх вплив на фінансову стійкість і ефективність використання капіталу.

Дата добавления: 2013-12-14