Суб’єкти та об’єкти страхування

Необхідність та зміст страхування.

Історичні передумови виникнення страхування.

Вважається, що первинні форми страхування виникли в далеку давнину. У законах вавілонського царя Хампуранні передбачалось укладання угоди між учасниками торгового каравану про спільну відповідальність за збитки, яких зазнав би будь-хто з його членів внаслідок розбійного нападу, пограбування.

Значного розвитку страхування набуло у Стародавньому Римі, передбачаючи взаємодопомогу членам римських професійних корпорацій, колегій, спілок на випадок захворювань, каліцтва, смерті. У стародавньому Римі страхування ґрунтувалось на обов’язковості регулярних платежів, що дозволяють акумулювати грошові засоби та створювати страховий фонд до настання небажаного(страхового випадку).

Статус колегії чи спілки регламентував випадки втрати права на отримання страхового відшкодування. Це самогубство чи несплата на момент смерті щомісячних платежів.

У міру розвитку гільдійно-цехового страхування запровадило регулярні внески, встановлено перелік страхових випадків, за яких передбачалось відшкодування збитків з урахуванням ступеня ризику, конкретизувались форми та розмір страхових виплат. У цей період формується поділ на майнове та особисте страхування.

Цікавою ознакою середньовічного тарування було зобов’язання членів гіль дійної та цехової каси сприяти один одному в обмеженні збитків, спричинених пожежами, стихійними лихами, грабуванням. Недбале ставлення до охорони майна позбавляло права на отримання страхового відшкодування.

Необхідність страхового захисту має кілька аспектів: природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний.

З позиції природних інтересів суспільства та окремих громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання випадкових, непередбачуваних, небажаних випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих.

Економічна зумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого різновиду людської діяльності, який ґрунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків спричинених настанням шкідливих подій.

У соціальному плані страхування є формою(способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності у суспільстві.

В юридичному аспекті страхування є різновидом цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій(страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законом за рахунок грошових фондів.

Міжнародний аспект страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарських суб’єктів з одного боку та розробки юридичних норм, які б забезпечили страховикам наявність достатніх фінансових гарантій, з іншого боку.

Змістом страхування є система замкнутих пере розподільчих відносин між його учасниками, об’єктом котрих є формування за рахунок грошових внесків страхового фонду для відшкодування з нього можливого надзвичайного та іншого збитку застрахованих або для виплати грошових коштів громадянам на випадок втрати ним працездатності.

Розглянемо основні функції страхування: ризикова, попереджувальна, збережна та контрольна.

Головну роль відіграє ризикова функція, тому що страховий ризик як вірогідність збитку безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхування-надавати грошове відшкодування потерпілим господарським суб’єктам або застрахованим громадянам.

Зміст попереджувальної функції полягає у фінансуванні за рахунок страхового фонду заходів з пом’якшенням страхового ризику.

Нагромадження зазначених у фонді коштів під час використання страхування на дожиття дозволяє реалізувати потребу громадян у страховому захисті досягнутого рівня життя.

Вплив контрольної полягає у цільовому формуванні й використанні коштів із страхового фонду.

Будь-які відносини передбачають наявність, як мінімум двох суб’єктів. У страховій справі страховик та страхувальник-головні суб’єкти.

Страховики -юридичні особи(акціонерні, повні, командитні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вони виробляють умови страхування і пропонують страхові послуги своїм клієнтам.

Страхувальники- юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страхування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право на отримання компенсації(відшкодування) при настанні страхового випадку.

Закон України ’’ Про страхування ’’ визначає об’єкти страхування як майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані:

- з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи;

- з володінням, користуванням та розпорядженням майном;

- з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди заподіяної юридичній особі.

Конкретизація видів страхових послуг, пропонованих страховиком страхувальникові визначається правилами, які встановлює сам страховик, котрий має право займатися тільки тими видами страхування, які визначені у ліцензії.

У ст. 17 Закону України ’’ Про внесення змін до Закону України ’’ Про страхування ’’ зазначено, що правила страхування підлягають реєстрації уповноваженими органами і мають містити:

· перелік об’єктів страхування;

· порядок визначення розмірів страхових сум;

· винятки із страхових випадків і обмеження страхування;

· строк та місце дії договору страхування;

· порядок укладання договору страхування;

· права та обов’язки сторін;

· дії страхувальника в разі настання страхової події;

· перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;

· порядок і умови здійснення страхових виплат;

· строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат;

· причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування;

· умови припинення договору страхування;

· порядок вирішення справ;

· страхові тарифи за договором страхування;

· методики їх розрахунку.

Дата добавления: 2013-12-14