Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

До найпоширеніших релігієзнавчих концепцій слід віднести матеріалістичну, об’єктивно- і суб’єктивно-ідеалістичні, а також натуралістичну і соціологічну


Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Логіка матеріалістично-філософських поглядів на релігію може бути розглянута тільки із з’ясуванням принципових матеріалістичних положень історико-філософського змісту. Філософське мислення як форма усвідомлення людиною себе не тільки як біологічної, але і як соціальної істоти формується поступово. Воно витікає, є наслідком процесу самоусвідомлення, самоаналізу, саморозкриття себе, насамперед, як соціальної істоти, процесу, що спирався на зростаючу предметно-практичну діяльність особи і суспільства, спрямовану на оволодіння і підкорення навколишньої природи, їх сил, які передбачали, насамперед їх споглядання і вивчення.

На основі подібних процесів самопізнання і оволодіння навколишніми контекстуальними факторами у які був необхідно включений індивід в межах спочатку міфологічного, а потім і, власне релігійного мислення, виникає особливий тип мислення – рефлексія, за допомогою якого і, стає можливим, власне, філософствування, яке передбачає певний рівень абстрагування і узагальнення. Філософія випливає з міфотворчості, базується на ній і на перших етапах і є за формою, власне, міфотворчостю, тотожна ній. Згодом філософські надбання починають руйнувати міфологічну і релігійну свідомість, заперечують одкровення, відокремлюють у самостійну галузь знань, маючу свій предмет світогляду, сферу особистості і власне людську особистість, жагучі проблеми її буття.

Філософія, будучи генетично пов’язаною із релігією, спирається втім на іншу за якістю рефлексію, що має раціоналізований характер.

Першою контроверзою, що розшарував духовні сферу суспільства на релігійні і нерелігійні сторони став наївний матеріалізм древніх греків. В епоху буржуазних революцій ХVII-XVIII століть філософи – матеріалісти Англії, Голландії, Франції своєю творчою спадщиною склали ідеологічну антитезу релігії. Згодом, на їх основі виник атеїзм, як заперечення релігійних поглядів.

Марксистська релігієзнавча концепція докладно висвітлюється у всіх приступних нам теоретичних джерелах, зокрема у рекомендованому вам підручнику. Тому ґрунтовно зупинятися на цій проблемі ми не будемо, але зазначимо, що релігія розглядається марксистами, як складний соціально-історичний феномен, виникнення якого пов’язано із комплексом специфічних суспільних, гносеологічних і психологічних факторів.



Об’єктивно і суб’єктивно-ідеалістичні концепції релігії. Панує об’єктивно ідеалістична концепція. Основним поняттям і вихідним принципом цих концепцій є визнання реальності над природного джерела: це Бог у різноманітних теологічних системах; «абсолют», «світовий дух», «абсолютна ідея» у різноманітних ідеалістично філософських концепціях, що знаходяться поза конфесійними межами. Тобто основною ознакою будь-якої релігії є звернення до ідеї Бога. Богословсько-філософський образ бога як духовної істоти, вільної від антропоморфних рис, немає нічного спільного ні з аутентичним змістом тих священних книг, на які опирається догматика тої чи іншої релігії, ні з реальними уявленнями більшості віруючих. Цей очищений образ характеризується як нескінченна і безмежна духовна особиста істота, зовнішня по відношенню до природи, що створила природу і править нею згідно власному розумінню, будучи в той же час трансцендентною ній, що втілює у собі найвищий рівень усіх умоглядних довершеностей: всемогутність, всезнання, незмінність, безмежність тощо. Обґрунтування релігії є фактично обґрунтуванням буття Бога. В цьому напрямі у християнській теології і ідеалістичній філософії існують дві тенденції: раціоналістична, до якої належить неотомізм і ірраціоналістична, яку репрезентує протестантська «неофтифсальна» школа, або «діалектична теологія», або «теологія кризу».

Неотомізм – офіційна філософська доктрина католицизму, що опирається на середньовічне релігійно схоластичне вчення Фоми Аквінського – Томізм. Єнциклікою Лева 13 (1879) томізм оголошений «вічною філософією», що адекватно відповідає змісту християнським догматам. Найвищою реальністю неотомізм признає чисте буття, що усвідомлюється як духовний, божественний першопочаток всього сущого. Матеріальний світ – вторинний і погідний в своїх схоластичних спекуляціях неотомісти використовують метафізично-модифіковані категорії – можливості і дійсності, сущності і існування, форми і матерії, що беруться для оправдання релігії. Матеріальний світ, це сукупність речей, що існують і перетворюються завдяки божій волі. Всі природні причини явищ і подій вони визначають як вторинні по відношенню до надприродних.

Ірраціоналістичне обґрунтування віри в Бога є істотною тенденцією сучасної теології і релігійної філософії. Найбільш яскраво воно представлене у «діалектичній теології». Засновником її вважають К. Барта, справу якого продовжували Пауль Тілліх у Германії, Нібур у США. Відомий протестантський теолог П. Тілліх у деяких своїх творах («Мужество бытия» 1952 р. та ін.) виступає як філософ, який пропонує загальну інтерпретацію походження релігії з позицій екзистенціалізму. Він наголошує, що людське існування з самого початку обтяжено страхом, джерело якого – небуття, здолати страх і ствердити «мужність буття» людина не може без віри в Бога, тобто без прилучення до «абсолютного буття». Тобто релігія, згідно ТІлліха, випливає із визнання Бога «абсолютного буття» і початково міститься в духовній природі людини.

Суб’єктивістська традиція у теології сягає праць німецького протестантського теолога і філософа Фрідріха Шлейермахера, який релігію, як і мораль, пов’язував і виводив із внутрішнього настрою суб’єкта, специфіки його суб’єктивно-психологічного життя. Основу нескінченного буття, з точки зору Шлейермахера, утворює світова єдність або Бог, у якому примирюються всі протиріччя і який відкривається безпосереднім знанням. Цю лінію послідовно проводив американський філософ прагматист Джемс. Який основу релігії і релігійності вбачав у почуттях і коріння релігії шукав і пов’язував в її корисності стосовно індивіда, яка полягає в спроможності релігії трансформувати негативні емоції, почуття, страх властиві людині у позитивні, знімати надмірне психологічне навантаження.



Гордон Олпорт сучасний американський психолог довів цей напрямок до критичності абсолютизуючи специфіку індивідуальних психологічних переживань особистості (кожен віруючий має свою власну релігію).

Натуралістичні концепції релігії пов’язані насамперед із фрейдизмом – течією в західній психології і психіатрії, що справила свій значний вплив на філософію, соціологію, етику, культурологію. У руслі фрейдизму запроваджувалися спроби вирішити і проблеми релігії. В своїх роботах «Навязчивые действия и религиозные обряды» (1907), «Будущее одной иллюзии». З. Фрейд спеціально зупинився на питанні виникнення і сущності релігії і пов’язував її розвиток із перетворенням («сублімацією») статевих потягів людей, об’являючи релігію «запальним неврозом» людства. Фрейд запроваджує думку, що тотем – це символічні об’єкти на які переносилися підсвідомі потяги, що витіснялися у результаті існуючих у первісному суспільстві заборон (табу). В цілому зводячи релігії із соціальної до біологічної основи Фрейд представляв її як явище не історичне а вічне загальнолюдське і нездоланне.

Один із послідовників Фрейда, К. Г. Юнг стверджував, що корені релігії, релігійного ритуалу криються у необхідності захисту за допомогою них від панування «колективного несвідомого». Фромм в своєму тлумаченні сутності релігії солідаризується з Фрейдом, проте більш уваги приділяє соціальній ролі релігії, яка згідно із їх тезами полягає у несвідомому, на яке впливає зовнішня реальність.

Соціологічна концепція релігії Дюркгейма (1858-1917) базується на визнанні соціальної природи релігії. Він вважав, що основу суспільного життя складають колективні уявлення, саме в їх розвитку він вбачав основну функцію релігії. За його думкою, релігійно-культові дійства постійно «збуджуючи, підтримуючи, підкріплюючи колективні ідеї і почуття» відіграють вирішальну роль в прилученні індивіда до соціального цілого. Дюркгейм наголошував, що релігія є засіб осягнення людством своїх соціальних зв’язків, а тому вона необхідна усякому суспільству, і буде існувати вічно.

 

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Історії дослідження релігії | Релігія: сутність та явища.

Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 416; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. Важливо також правильно обрати: цінні папери яких підприємств, якого виду і в якій кількості слід купувати для поповнення своїх активів. Зупинимося на цьому більш детально.
  2. Ділові наради можуть також класифікуватися за тематикою розглянутих питань, за формою проведення, за основним завданням наради.
  3. До засідань і нарад примикають також збори, проведені на виробництві, в організації, установі в робочий час.
  4. Звіт про рух грошових коштів відображає зміни у чистих активах підприємства, а також його можливість здійснювати платежі за поточними зобов’язаннями (ліквідність) у майбутньому.
  5. ЗДІБНОСТІ – властивість особистості, індивідуальні особливості людей, від яких залежить набуття ними знань, умінь і навичок, а також успішність виконання різних видів діяльності.
  6. Порівняльно - аналітична таблиця шкіл і концепцій
  7. Похідними способами набуття права власності визнаються численні цивільні угоди, а також спадкування за законом і заповітом.
  8. Фірма здійснює свою діяльність, перебуваючи в конкурентному середовищі, яке характеризується не тільки дією двох підприємств, а також впливом інших сил і факторів.
  9. Характеристика основних концепцій та принципів маркетингу.

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.029 сек.