Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Відмінності казначейської системи „Казна-Видатки”.

Вибір типової автоматизованої банківської системи в якості базової обумовлений насамперед не стільки складністю створення систем такого класу, скільки проблемами зв'язаними з процедурами сертифікації в НБУ і виходом у СЕП.

Харків

Лекція 1. Система державного казначейства, її становлення на Україні, структура та функції

 

Питання:

 

1. Необхідність та причини створення Державного казначейства на Україні

2. Структура органів Державного казначейства на Україні

3. Функції та повноваження Державного казначейства

 

Питання для самостійної роботи:

 

1. Історичний огляд становлення та розвитку казначейської справи

2. Етапи становлення та розвитку Державного казначейства

3. Обов’язки та відповідальність органів Державного казначейства

 

Література для самостійної роботи:

 

1. Бюджетний кодекс України. Закон України від 21.06.2001 року №2542 – ІІІ Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37-38. – Ст. 48.

2. Василик О.Д. Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 7-27

4. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: Підручник / За ред. О.П. Кириленко. – К.: Знання, 2006. –с. 8-26

 


1. Необхідність та причини створення Державного казначейства на Україні

 

Історія зародження, становлення i розвитку казначейства надзвичайно багата i тривала.

Термін «казначейство» походить від поняття «казна», яке в перекладі з тюркської означає сукупність фінансових ресурсів держави. Казначейство (the Treasury) в перекладі з англійської означає скарб, цінність.

Процес створення казначейства почався у ті часи управління казною, коли не існувало чіткого розмежування між особистою власністю титулованого володаря та власністю держави.

Історично казначейство виконувало кілька функцій:

-відповідало за збереження багатства держави;

-було місцем, куди збиралися платежі в державі i з якого держава здійснювала виплати;

- відповідало (під королівським наглядом) за карбування монет;

- виконувало функцію облікового відомства.

Наявність окремого уповноваженого органу в системі виконавчої влади держави, який покликаний відповідати за здійснення та формування державної фінансової політики, – це закономірність для всіх епох і країн.

 

2. Структура органів Державного казначейства на Україні

 

Державне казначейство – це самостійна організаційна одиниця, яка формує власну кадрову, господарську та інформаційно-технічну політику розвитку казначейської системи.

Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується.

Державне казначейство утримується за рахунок коштів Дер­жавного бюджету України. Державне казначейство та його територіальні органи мають самостійні кошториси, реєстраційні та інші бюджетні рахунки і в самому Держказначействі, і в установах банків.

Відповідно, казначейська система України має трирівневу структуру i складається з:

а) Державного казначейства України, яке розташовується у столиці держави i представляє його центральний рівень;

б) Головних управлінь Державного казначейства (ГУДКУ) обласного значення, розміщених таким чином:

1 Головне управління – в Автономній Республіці Крим;

2 Головних управління – у містах Києві та Севастополі;

24 Головних управління функціонують в областях.

в) районних (міських, районних у містах) управлінь (відділень) Державного казначейства (УДК), які налічують 633 одиниці, зосереджених у найважливіших місцевих адміністративних центрах.

Трирівнева структура Державного казначейства України, максимально наближена до адміністративно-територіального поділу, дає змогу здійснювати казначейське обслуговування місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу (рис. 1). Це закономірний етап перебудови бюджетної сфери, в якому казначейству відведено важливу роль.

 

 

Рис. 1. Територіальна структура Державного казначейства України

 

Загальна кількість органів Держказначейства на територіях станом на 1 січня 2008 року становила 660 одиниць. У Державному казначействі України працює понад 16 тисяч осіб.

Для роботи у системі Державного казначейства України приймаються особи, які одержали повну вищу освіту, досконало володіють державною мовою та пройшли конкурсний відбір. Особи, які вперше прийняті на роботу до Державного казначейства України, набувають статусу державного службовця та приймають присягу.

Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України та Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1232.

Державне казначейство України очолює голова, який в установленому порядку призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів.

Голова Державного казначейства здійснює загальне його ке­рівництво, персонально відповідає за стан справ у сфері діяльності Держказначейства, визначає повноваження та розподіляє обов'язки між своїми заступниками.

Голова Державного казначейства здійснює загальне його керівництво, несе персональну відповідальність за стан справ у сфері діяльності Держказначейства, визначає повноваження та розподіляє обов’язки між своїми заступниками. Він також затверджує структуру Державного казначейства та управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, призначає на посади та звільняє з посад керівників територіальних органів Держказначейства.

Для погодженого вирішення завдань, що належать до компетенції Держказначейства, обговорення найважливіших питань його діяльності утворюється колегія в кількості 11 чоловік у складі Голови Держказначейства (голова колегії), його заступників за посадою та інших керівних працівників Держказначейства. Склад колегії затверджується Головою Державного казначейства. Рішення колегії втілюється у життя через постанови.

Управління Держказначейства (УДК) розташовано на всій території держави. Усі начальники казначейських управлінь звітують безпосе­редньо начальникові ГУДКУ. Кожне районне управління відповідає за здійснення касових операцій з виконання державного бюджету та обслуговує відповідні місцеві бюджети у своєму районі.

Обласне управління Державного казначейства очолює начальник, який несе відповідальність за роботу всіх районних відділень Державного казначейства у рамках адміністративного регіону та в межах покладених на нього функцій.

Обласні управління Державного казначейства (ОУДК) здійснюють:

1. Впровадження законодавчої та нормативної бази з виконання бюджету.

2. Касове виконання Державного бюджету, зокрема:

• бухгалтерський облік та звітність з проведених ними операцій;

• отримання, реєстрацію, доведення бюджетним установам асигнувань та інформації, пов'язаної з управлінням бюджетом, виписок про асигнування;

• управління бюджетними надходженнями на Єдиний казначейський рахунок у НБУ, переказ коштів та проведення видатків;

• облік та звітування органам виконавчої та законодавчої влади про виконання функцій, що входять до обов'язків ОУДК;

• збирання, перевірку та введення даних до інформаційної системи, а також консолідацію звітів про виконання бюджету;

• контроль за фінансовим виконанням державних програм, державних цільових фондів.

3. Виконання завдань Держказначейства.

4. Керівництво, контроль та оцінку роботи підвідомчих районних казначейських відділень РВДК.

5. Управління казначейською інформаційною системою всіх казначейських органів в області.

6. Підготовку та виконання планів щодо контрольно-ревізійних перевірок підвідомчих РВДК.

 

Усі начальники казначейських відділень звітують безпосередньо начальникові обласного управління Державного казначейства. Кожне районне відділення несе відповідальність за здійснення касових операцій з виконання державного бюджету у своєму районі.

Штатні розписи районних (міських) відділень затверджують керівники відповідних територіальних управлінь за погодженням з керівництвом Держказначейства.

Кожне відділення ДКУ очолює начальник, який відповідає за роботу, покладену на нього відповідно до функцій

Відділення районного казначейства несуть відповідальність за:

1. Впровадження та дотримання законодавчих та нормативних документів

щодо виконання бюджету.

2. Касове виконання державного бюджету за видатками в межах асигнувань, передбачених державним бюджетом, забезпечення виконання загального та спеціального фондів державного бюджету за доходами, зокрема:

• Обліковує кошти державного бюджету, одержані на єдиний казначейський рахунок, в розрізі кодів бюджетної класифікації, розпорядників коштів, а також видатки державного бюджету;

• отримання, реєстрацію, доведення розпорядникам бюджетних коштів асигнувань та інформації, пов'язаної з виконанням бюджету, а також підготовку виписок про асигнування та касові видатки;

• звірку даних обліку за доходами з фіскальними органами, здійснення повернень та розмежування доходів;

• приймання від бюджетних установ заяв на платіж, їх контроль, включаючи контроль за дотриманням лімітів видатків та здійсненням платежу;

• звітування установами законодавчої та виконавчої влади по функціях, що входять до обов'язків РВДК;

* веде облік розпорядників коштів, яким виділяються асигнування з державного бюджету та державних позабюджетних фондів

• збирання та перевірку звітів розпорядників коштів та формування зведених звітів про касове виконання Державного бюджету за доходами і видатками відповідно до кодів бюджетної класифікації та подають її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів до бюджету;

* проводить роботу, пов’язану зі здійсненням контролю за дотриманням чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, надходженням та використанням коштів позабюджетних фондів у районі

• контроль за виконанням державних програм та державних цільових фондів;

* здійснює за поданням державної податкової інспекції повернення зайво або помилково сплачених до бюджету податків, зборів та обов’язкових платежів;

• здійснює заходи щодо добору, розстановки, виконання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів

* розглядає заяви, пропозиції, скарги громадян, підприємств, установ та організацій з питань в межах своїх повноважень

Районні та міські відділення Державного казначейства складаються з:

• відділу обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів;

• відділу розмежувань та оперативно-аналітичного обліку державних доходів;

• відділу бухгалтерського обліку і звітності

Єдина централізована система, що об’єднує Державне казначейство України та його територіальні органи, створена з метою ефективного управління доходами та видатками в процесі виконання бюджетів усіх рівнів, підвищення оперативності проведення видатків при виконанні державних програм, посилення контролю за надходженням та цільовим спрямуванням бюджетних коштів, підвищення дієвості бюджетної політики держави.

У процесі касового виконання державного та місцевих бюджетів органи казначейства здійснюють облік надходжень податків, зборів, інших обов’язкових платежів та проведення видатків розпорядників бюджетних коштів через оплату рахунків установ і організацій, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.

 

3. Функції та повноваження Державного казначейства

 

Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України та Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1232.

Діяльність Державного казначейства фінансується за рахунок державного бюджету України. Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків.

Державне казначейство у своїй діяльності взаємодіє з органами законодавчої і виконавчої влади, національним і комерційними банками України, іншими учасниками бюджетного процесу та фінансовими інституціями. Воно виступає з’єднувальним ланцюгом у бюджетному процесі між органами виконавчої влади та установами банківської системи. Цей процесс розпочинається з контролю за плановими показниками, що надходять від Міністерства фінансів та розпорядників бюджетних коштів (розпис доходів та видатків державного бюджету, кошториси та плани асигнувань), та закінчується складанням звітності після проведення процедур попереднього контролю перед здійсненням платежу.

Суть діяльності Державного казначейства полягає в тому, що воно забезпечує виконання державного бюджету шляхом обліку надходжень, податків, зборів та інших обов’язкових платежів та проведення видатків державного бюджету через оплату рахунків об’єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.

Сутність казначейства як і будь якого іншого поняття чи категорії проявляється у виконуваних функціях, які характеризують прояв його суті в дії, а також завдання, права та обов’язки, пов’язані з його діяльністю.

Відповідно до Положення про Державне казначейство за № 590 від 31 липня 1995 р. на Державне казначейство в Україні покладено виконання таких функцій:

- здійснює касове виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування за доходами та видатками;

- організовує управління наявними коштами державного бюджету, державних позабюджетних фондів і бюджетів самоврядування у межах видатків, установлених на відповідний період;

- здійснює контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтверджуючих документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів;

- проводить облік касового виконання та складання звітності про стан виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування;

- здійснює облік, обслуговування та погашення зовнішнього і внутрішнього боргів держави відповідно до чинного законодавства;

- здійснює розмежування загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, проводить взаєморозрахунки між ними. Розмежування з бюджетами нижчого рівня здійснюються за умови укладання угод між органами Держказначейства та відповідними Радами;

- відповідно до укладених угод відкриває та обслуговує рахунки /розпорядників бюджетних коштів в органах Держказначейства;

- здійснює оплату рахунків за дорученням розпорядників бюджетних коштів відповідно до чинних нормативних актів. При цьому Держказначейство не несе відповідальності за зобов’язаннями, прийнятими розпорядниками бюджетних коштів;

- отримує звіти про виконання кошторисів доходів і видатків від розпорядників бюджетних коштів, здійснює звірку даних обліку органів Держказначейства з даними обліку розпорядників;

- здійснює у безспірному порядку стягнення належних державному бюджетові коштів по взаєморозрахунках між бюджетами;

- забезпечує роботу інформаційно-обчислювальної системи Держказначейства та її взаємодію з інформаційними системами Національного та комерційних банків України, міністерств, відомств та інших органів виконавчої влади, установ та організацій;

- управляє поточними залишками казначейських рахунків з метою отримання доходів та зарахування їх до загального та спеціального фондів державного бюджету;

- розробляє та затверджує нормативно-правові акти та єдині правила організації роботи з питань казначейського виконання бюджетів усіх рівнів, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування, кошторисів доходів та видатків бюджетних установ, відкриття рахунків в органах Державного казначейства;

- здійснює роботу щодо добору, розстановки кадрів, створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, забезпечує проведення єдиної державної політики з питань державної служби в органах Держказначейства;

- організовує та здійснює внутрішньосистемний контроль і аудит;

- здійснює інші функції, передбачені чинним законодавством України.

При цьому Державне казначейство має реалізувати принцип Єдиного казначейського рахунку державного бюджету у поєднанні з централізованою системою, яка дасть змогу мати вичерпну інформацію про щоденний стан державних фінансів, забезпечить можливість маневрування фінансовими ресурсами держави. За цих умов за банківською системою залишається здійснення функцій акумуляції коштів Державного бюджету України, їх зберігання та перерахування за дорученням органів Державного казначейства, а також прийом, зберігання та видачу готівки. А за міністерствами та відомствами залишається право розподілу асигнувань за напрямами видатків коштів, затвердженими державним бюджетом України.

Як свідчить світовий досвід, такий розподіл функцій щодо кассового виконання державного бюджету між фінансовою та банківською системами є найбільш ефективним, оскільки дає можливість зосередити всі важелі управління державним бюджетом у руках головного фінансового агента держави в особі Державного казначейства України.

Для виконання своїх функцій Державне казначейство має право:

- бути учасником системи електронних платежів Національного банку України;

- відкривати, використовувати та закривати в установах банків кореспондентські рахунки в національній та іноземній валютах;

- отримувати безоплатно від Національного та комерційних банків інформацію про наявність та рух коштів за поточними, депозитними, бюджетними та іншими рахунками розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних і місцевих органів інформацію про статистичні дані щодо виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування;

- вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та банків дотримання встановленого порядку виконання бюджетів;

- призупиняти або обмежувати за рішенням Голови Держказначейства та його заступників, а також керівників територіальних органів Держказначейства здійснення операцій за рахунками розпорядників бюджетних коштів у разі порушення ними встановленого порядку використання бюджетних коштів, а також неподання кошторисів та звітності про їх надходження та використання;

- вживати заходи щодо усунення виявлених порушень при проведенні розрахунків (взаєморозрахунків) за доходами та видатками державного бюджету та бюджетів самоврядування за повідомленням контролюючих та правоохоронних органів, а також вимагати усунення виявлених порушень від усіх учасників зазначених розрахунків;

- укладати з установами, організаціями та підприємствами усіх форм власності угоди, що забезпечують виконання функцій, покладених на Держказначейство;

- відмовляти розпорядникам бюджетних коштів у відкритті рахунків без укладання відповідної угоди;

- видавати разом з Національним банком України, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні нормативні акти;

- має інші права, передбачені чинним законодавством України.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Обґрунтуйте необхідність функціонування інституту казначейства.

2. Охарактеризуйте структуру органів ДКУ.

3. Які обов’язки та повноваження має голова ДКУ?

4. Охарактеризуйте функції Казначейства

5. Охарактеризуйте права органів Казначейства


Лекція 2. Платіжна система виконання бюджетів

 

1. Сутність платіжної системи

2. Єдиний казначейський рахунок, його структура, значення для виконання бюджету

3. Відкриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень

 

Питання для самостійної роботи:

 

1. Відкриття клієнтам бюджетних рахунків

2. Відкриття інших бюджетних рахунків та небюджетних рахунків

3. Закриття рахунків в органах Держказначейства

 

 

Література:

 

1. Бюджетний кодекс України. Закон України в редакції від 08.07.2010 року №2456.

2. Галушка Є.О., Охрімовський О.В., Хижняк Й.С. Казначейська справа: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004 – с. 57-65

 


1. Сутність платіжної системи

 

1.1 Принципи організації системи електронних розрахунків

 

Вітчизняна практика та світовий досвід переконливо доводять, що найефективнішим є управління державними фінансами з використанням казначейської системи касового виконання бюджетів.

Починаючи з 1992 року в Україні проводилось поетапне переведення касового виконання бюджетів з банківської на казначейську систему, яке супроводжується перерозподілом функцій між банківською і фінансовою системами з подальшим їх зосередженням у системі Державного казначейства.

Створення в Україні такої структури, як Державне казначейство України, по-перше, сконцентрувало в єдиній системі Держказначейства і в його обліку бюджетні ресурси та ресурси державних цільових фондів, які до його створення перебували в установ Національного та комерційних банків і не повною мірою відображалися у звітності; по-друге, забезпечило прозорість руху коштів бюджетного процесу на стадії його виконання шляхом створення дієвих механізмів; по-третє, впровадило ефективний попередній і поточний контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів.

Необхідними умовами казначейського обслуговування бюджетів є:

а) відкриття рахунків щодо виконання бюджетів в єдиній системі органів Державного казначейства України на єдиному казначейському рахунку;

б) проведення процедур попереднього і поточного контролю під час здійснення витрат;

в) здійснення витрат у межах реальних надходжень і в терміни, що дають можливість виконати відповідну бюджетну програму.

Запровадження казначейської системи обслуговування бюджетів дозволило значно підвищити прозорість бюджетного процесу та ефективність використання бюджетних коштів.

Відповідно до Бюджетного кодексу Державне казначейство є одним з учасників бюджетного процесу і наділене широкими бюджетними повноваженнями. Основне призначення казначейства як фінансового інституту – забезпечення обслуговування бюджетів та оперативне управління бюджетними коштами. Це завдання охоплює широкий спектр функцій органів казначейства, виконання яких адекватне їх ролі у бюджетно-податковій політиці, що проводиться в державі.

Удосконалення організаційних форм функціонування органів Державного казначейства, впровадження або вдосконалення нових казначейських процедур і методології бухгалтерського обліку та контролю були пов’язані передусім зі зміною статусу Державного казначейства України у зв'язку із входженням у 2001 році до системи електронних платежів Національного банку України.

Базовими рішеннями у створенні системи електронних міжбанківських розрахунків були:

— цілковита відмова від паперових носіїв інформації;

— використання персональних комп’ютерів;

— ієрархічно-мережева побудова системи.

На 1 січня 1994 року практично всі філії комерційних банків були підключені до системи електронних міжбанківських платежів. Це дало змогу відмовитися від використання поштових і телеграфних авізо та значно підвищити швидкість, якість і надійність проведення платежів, безпеку і конфіденційність банківської інформації.

Сьогодні в Україні діє система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ), тобто платіжна система, яка забезпечує розрахунки в електронній формі між банками і за дорученням клієнтів, і за зобов’язаннями банків. Серед принципів організації СЕП можна виділити наступні:

1) забезпечення розрахунків між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш вживаних іноземних валютах.

2) СЕП є закритою системою, тобто:

— грошові кошти циркулюють у закритому фінансовому просторі;

— грошові кошти перебувають під суворим емісійним контролем Національного банку.

3) СЕП базується на повністю безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами та службовими повідомленнями.

4) Трансакції відображаються в режимі реального часу на технічних рахунках банківських установ. Унаслідок чого учасники розрахунків володіють необхідною інформацією для прогнозування ліквідності.

Безпосереднє використання Державним казначейством можливостей роботи платіжної системи стало необхідною умовою ефективного регулювання та управління коштами державного бюджету.

Державне казначейство України необхідно розглядати як специфічну установу, оскільки поряд з технічними банківськими функціями – здійснення платежів, обслуговування клієнтів тощо – воно залишається відповідальним за обслуговування державного бюджету згідно з покладеними на нього основними функціями.

Реалізація функції управління бюджетними потоками держави стала можливою через консолідацію фінансових ресурсів держави на єдиному казначейському рахунку (ЄКР). Запровадження ЄКР, на який зараховуються державні доходи і з якого здійснюються видатки, дозволяє органам казначейства мати вичерпну інформацію про стан державних фінансів, а отже, володіти фінансовим важелями макроекономічного регулювання.

Від того, яким чином буде організовано роботу Державного казначейства, насамперед такі його функції, як управління ресурсами, залежатимуть і виконання бюджету, і макроекономічні процеси в державі.

Роль Держказначейства в бюджетному процесі взагалі й у виконанні бюджету зокрема на сьогодні набагато вища, порівняно з тими роками, коли діяльність Держказначейства тільки розпочиналась. Органи Державного казначейства України в цілому реалізували функцію казначейського обслуговування державного бюджету.

Відкриття єдиного казначейського рахунку в Національному банку України – це не просто акція, яка позбавила комерційні банки можливості користуватися вільними бюджетними ресурсами. Це виважений крок, який дає можливість використати переваги статусу учасника СЕП і поліпшити процес управління державними коштами. За наявності своєчасної і достовірної інформації про надходження до бюджету, здійснені видатки та наявні зобов’язання можна оперативно ухвалювати рішення щодо розміщення тимчасово вільних залишків або здійснення запозичень.

Органами Держаного казначейства обслуговуються понад 12 тис. місцевих бюджетів та 40 тис. розпорядників бюджетних коштів. Державне казначейство України як орган оперативного управління бюджетними коштами акумулює надходження доходів та здійснює платежі за видатками державного та місцевих бюджетів через систему рахунків, відкритих в органах казначейства, шляхом безготівкового перерахування коштів.

 

1.2 Платіжна система казначейства

 

З метою створення умов для більш ефективного управління коштами державного бюджету шляхом консолідації рахунків органів Державного казначейства в Національному банку Кабінетом Міністрів України і Національним банком затверджено постанову від 15 вересня 1999 року № 1721 «Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства».

Відповідно до цієї постанови Державне казначейство набуло статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ). Входження казначейства в СЕП НБУ дозволило зосередити кошти Державного бюджету на своєму єдиному рахунку, що дало змогу більш ефективно використовувати ці кошти і управляти ними.

Платіжна система виконання державного бюджету є частиною національної платіжної системи, у якій держава виконує функції отримувача і відправника платежів державного бюджету. Під платежами державного бюджету слід розуміти переказ коштів від держави до зовнішнього отримувача і навпаки – від зовнішнього отримувача до держави.

Необхідним елементом ефективно функціонуючих платіжних систем є:

- нормативно-правова база, що регулює платіжні відносини;

- бухгалтерська й технологічна модель, що є основним операційним механізмом здійснення платежів;

- технологічна інфраструктура, яка включає програмні й технічні засоби обробки та передачі даних, засоби аварійного резервування та відтворення даних, обслуговуючий персонал;

- захист інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних засобів.

Усі елементи платіжної системи тісно пов’язані між собою і не можуть розглядатися відокремлено один від одного. Система електронних платежів складається з трьох рівнів:

нижній рівень: банки та інші фінансові установи – учасники електронних розрахунків;

середній рівень: регіональні розрахункові палати (РРП), які обслуговують учасників СЕП відповідного регіону;

верхній рівень: Центральна розрахункова палата НБУ.

Регіональні розрахункові палати безпосередньо не виконують платіжних послуг. Вони лише є механізмом для переміщення коштів та супроводжуючої інформації.

Уся платіжна і технологічна інформація, якою обмінюється учасник міжбанківських розрахунків з СЕП, має оброблятися системою автоматизації банку (САБ учасника) і надходити до/бути отриманою від СЕП виключно через АРМ-НБУ, який виконує функції шлюзу до СЕП.

Здійснення платіжних трансакцій між органами казначейства, банківськими установами й іншими учасниками бюджетного процесу забезпечується системою електронних платежів, яка функціонує в двох режимах:

оф-лайновий режим (файловий), за якого інформація (списання/зарахування коштів) від відправника до одержувача надсилається у вигляді файлу за певний проміжок часу;

он-лайновий режим, інформація (пакет-запит / пакет-відповідь) проводиться в режимі реального часу. При цьому інформація про списання коштів з рахунку платника і зарахування на рахунок отримувача виконується практично миттєво. Будь-яка інформація в он-лайновому режимі надається учаснику тільки у відповідь на його запит.

Система електронних платежів складається з:

- прикладного програмного забезпечення – набору комп’ютерних програм, що дозволяють системі вирішувати конкретні задачі;

- телекомунікаційного середовища, що включає апаратуру зв’язку та системне програмне забезпечення, які служать для обміну інформацією;

- засобів захисту інформації.

Комплексне використання всіх складових системи електронних платежів забезпечує ефективне функціонування внутрішньої платіжної системи казначейства.

Сьогодні Державне казначейство України працює за 8 моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку центрального апарату Державного казначейства України і технічних рахунків обласних управлінь.

Технічний рахунок у ЦОСЕП (далі - технічний рахунок) - інформація в електронній формі, що зберігається в ЦОСЕП, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і відображає стан кореспондентського рахунку учасника СЕП безпосереднього на певний час або обороти учасника СЕП безпосереднього, що не має кореспондентського рахунку, на певний час.

Відправка та прийом платежів органами ДКУ відображаються одночасно на ЄКР і на технічному рахунку конкретного органу ДКУ. Таким чином, одночасно відстежується реальна сума залишку на ЄКР та реальна участь кожного органу ДКУ у змінах ЄКР протягом банківського дня.

ДКУ має можливість керувати роботою Головного управління Державного казначейства України в СЕП шляхом встановлення ліміту технічного рахунку - це мінімально припустима величина, якої може досягти технічний рахунок в результаті відправки в СЕП початкових платежів з цього рахунку. Для цього використовується АРМ керування лімітами. Пакет-запит, сформований АРМ керування лімітами, обробляється в ЦОСЕП. В момент його надходження відбувається коригування значення лімітів.

Оскільки безпосередній вихід в СЕП в казначействі мають тільки Центральний апарат і головні управління, для забезпечення проплати початкових платіжних документів і отримання інформації про надходження на рахунки Управлінь Державного казначейства використовується система „Клієнт-Банк”, яка служить транспортним засобом для передачі захищених платіжних документів і отримання виписок на ділянці „Територіальне головне управління – управління державного казначейства”.

На кінець банківського дня центральний апарат ДКУ отримує від ЦОСЕП підсумкову інформацію про обороти органів ДКУ в СЕП. На її підставі в системі автоматизації ДКУ відображається значення ЄКР та технічних рахунків органів ДКУ. Робота органів ДКУ в платіжній системі ДКУ допускається тільки впродовж операційного дня. Відкриття наступного операційного дня без закриття попереднього не допускається.

 

2. Єдиний казначейський рахунок, його структура, значення для виконання бюджету

 

Одним з ключових принципів організації казначейського обслуговування бюджетних коштів є принцип роботи єдиного казначейського рахунка.

З метою задоволення технічного процесу безперебійного та безпроблемного обслуговування бюджетів, позабюджетних фондів та інших клієнтів Національним банком за участю Державного казначейства була розроблена окрема модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП НБУ, яка остаточно сформувалась у 2004 році.

Функціонування єдиного казначейського рахунку як основного рахунку держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів через СЕП НБУ регламентується Положенням про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року за №122.

Єдиний казначейський рахунок – це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України.

ЄКР об’єднує систему ра­хунків, що діють в єдиному режимі та через які органи Державного казначейства проводять операції за доходами та видатками бюджетів усіх рівнів відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Це дає можливість Державному казначейству в режимі реального часу отримувати інформацію про рух та наявність коштів на ЄКР як результат здійснення операцій на всіх його бюджетних та не бюджетних рахунках.

Діючий у системі казначейства порядок відкриття та функціонування рахунків для обслуговування бюджетів, а також розпорядників та одержувачів бюджетних коштів дозволяє сконцентрувати бюджетні кошти держави на централізованому єдиному рахунку, проводити електронні міжбанківські розрахунки у децентралізованому режимі та відображати їх в обліковій системі казначейства на обласному рівні.

Державне казначейство використовує сьогодні 8-му (“4К”) модель обслуговування кореспондентського рахунку, яка поєднала можливості СЕП і системи термінових переказів (СТП) коштів для управління ЄКР.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП (далі - модель) - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок

Завдяки коштам ЄКР здійснюється покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов’язаних з недостатньою платоспроможністю місцевого бюджету на конкретну дату погасити бюджетні фінансові зобов’язання за визначеним статтями видатків за рахунок наявних та очікуваних грошових активів загального фонду місцевого бюджету та коштів резервного фонду.

Запровадження ЄКР, на який зараховуються усі доходи, і з якого здійснюються всі наступні видатки бюджетів, дає змогу зосередити державні кошти на кореспондентському рахунку Державного казначейства. Наявність на центральному рівні інформації про стан та рух бюджетних коштів надає Міністерству фінансів та головним розпорядникам коштів широкі можливості для гнучкого маневрування фінансовими ресурсами держави та оперативного контролю за спрямуванням коштів. А відтак, володіти фінансовими важелями регулювання економічної ситуації в державі.

 

3. Відкриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень

 

Рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства, відповідно до порядку їх функціонування та призначення коштів, поділяються на бюджетні та небюджетні.

Бюджетні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства для зарахування надходжень, здійснення операцій клієнтів з бюджетними коштами та здійснення операцій, пов’язаних з обслуговуванням зовнішніх і внутрішніх боргових зобов’язань, загальнодержавних видатків, а також рахунки для обліку операцій із фінансування бюджетів.

Небюджетні рахунки – рахунки, які відкриваються органами Державного казначейства України у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, підприємствам, установам, організаціям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Бюджетні рахунки відкриваються щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, оскільки згідно з вимогами статті 57 Бюджетного кодексу України не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді. Закриття рахунків загального фонду державного бюджету означає припинення дії бюджетних призначень. За виняткових обставин міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який повинен настати не пізніше як через п’ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

У разі неприйняття Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік відкриваються рахунки попереднього бюджетного періоду.

Небюджетні рахунки відкриваються органами Державного казначейства України у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, підприємствам, установам, організаціям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства затверджено наказом Державного казначейства України від 2 грудня 2002 року за № 221 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 976/7264. Зазначений Порядок регламентує взаємовідносини між органами Держказначейства і клієнтами в процесі відкриття (закриття) рахунків і є обов’язковим до застосування всіма органами Державного казначейства, розпорядниками та одержувачами коштів бюджетів та іншими клієнтами органів Державного казначейства.

Розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів коштів та інших клієнтів здійснюється органами Державного казначейства відповідно до умов договорів між органом Держказначейства і власниками рахунків, які складаються за типовою формою, встановленою Порядком відкриття рахунків у національній валюті в органах ДКУ.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Охарактеризуйте принципи функціонування платіжної системи.

2. Яку роль відіграє ДКУ в системи електронних платежів НБУ.

3. Охарактеризуйте порядок функціонування внутрішньої платіжної системи Казначейства.

4. Наведіть класифікацію рахунків, що відкриваються органами ДКУ.

5. Обґрунтуйте необхідність функціонування єдиного казначейського рахунка.

 


Тема 3.

Організація роботи в органах Державного казначейства за доходами

 

Питання:

 

1. Основні положення про організацію роботи в органах Державного казначейства за доходами

2. Операції за надходженнями до загального фонду бюджету

3. Операції за надходженнями до спеціального фонду бюджету

4. Операції за платежами, що підлягають розподілу

 

Питання для самостійної роботи:

 

1. Загальна характеристика доходів державного бюджету

2. Операції за надходженнями від повернення до загального фонду державного бюджету бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі

3. Операції за надходженнями від повернення до спеціального фонду державного бюджету бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі

4. Операції за коштами, тимчасово віднесеними до доходів державного бюджету, що підлягає розподілу

5. Операції із зарахування до державного бюджету платежів в іноземній валюті.

 

Література:

 

1. Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, затверджений наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 N 131.

2. Галушка Є.О., Охрімовський О.В., Хижняк Й.С. Казначейська справа: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004 – с. 65-75

 


1. Основні положення про організацію роботи в органах Державного казначейства за доходами

 

Доходи державного бюджету – це фінансові ресурси держави, що використовуються для виконання функцій, закріплених законами за державою. Доходи державного бюджету утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством України.

Склад доходів Державного бюджету України встановлюється у главі 5 Бюджетного кодексу (стаття 29).

Відповідно до статті 9 Загальних положень Кодексу, складниками доходів Державного бюджету України є:

податкові надходження,

неподаткові надходження,

доходи від операцій з капіталом,

трансферти,

гранти та дарунки.

Податкові надходження – це передбачені податковим законодавством України загальнодержавні і місцеві податки, збори та обов`язкові платежі. У Бюджетному кодексі закріплено, що податкові надходження державного бюджету справляються відповідно до чинного податкового законодавства.

Бюджетний кодекс окреслює функції бюджетного законодавства в частині закріплення за різними ланками бюджетної системи конкретних джерел надходжень, що утворюються за рахунок податків, зборів та інших обов`язкових платежів, і зарахування цих платежів до бюджетів.

Відповідно до статті 50 Бюджетного кодексу України бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, здійснює Державне казначейство України.

У зв’язку з набуттям Державним казначейством України статусу учасника СЕП НБУ і розгортанням роботи розрахункових палат Держказначейства змінилися функції органів Державного казначейства в частині виконання державного бюджету за доходами і порядок відкриття рахунків для обліку доходів бюджету. Адаптований до цих умов Порядок виконання державного бюджету за доходами затверджено наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року за № 131 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за № 67/5258.

У процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями органи Державного казначейства України здійснюють такі функції:

- установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в національній валюті в головних управліннях Державного казначейства України та Державному казначействі України для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі - платежі);

- здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами відповідно до нормативів відрахувань, визначених законодавством, та перераховують за належністю розподілені кошти;

- формують розрахункові документи і проводять повернення платежів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, на підставі відповідних документів органів, які повинні забезпечувати надходження платежів та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету;

- формують розрахункові документи і проводять відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів Державної податкової служби або судових рішень;

- здійснюють відрахування дотацій відповідним місцевим бюджетам;

- ведуть бухгалтерський облік платежів відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 №119, у розрізі кодів бюджетної класифікації;

- установлюють порядок складання та складають оперативну, місячну, квартальну та річну звітність про виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями відповідно до кодів бюджетної класифікації та подають її відповідним органам, визначеним законодавством, у встановлені терміни за формами, затвердженими в установленому порядку;

- надають інформацію про виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями органам стягнення.

Рахунки для зарахування платежів до державного бюджету відкриваються на балансі головних управлінь Державного казначейства України та Державного казначейства України (центральний апарат).

Платежі здійснюються платниками у безготівковій або готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку. Перерахування на бюджетні рахунки грошових коштів, сплачених платниками до державного бюджету, здійснюється через СЕП НБУ.

Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Зарахування податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів здійснюється щоденно. На кінець операційного дня залишки коштів, що склалися на відповідних дохідних рахунках, пере­раховуються на котлові рахунки. Акумульовані суми коштів, зараховані на котлові рахунки, розподіляються за встановленими нормативами. У цей самий день суми дотацій місцевим бюд­жетам перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, кошти, що підлягають перерахуванню до державного бюджету зараховуються на відповідні рахунки, відкриті у Державному казначействі (центральний рівень). Таким чином, забезпечується консолідація всіх надходжень до бюджету на єдиному казначейському рахунку.

Усі кошти, які надійшли на рахунки для акумулювання коштів, в установленому порядку спрямовуються на відповідні рахунки для здійснення видатків державного бюджету.

На підставі даних про рух грошових коштів на аналітичних рахунках з обліку доходів бюджету щоденно в кінці операційного дня територіальними органами казначейства формуються звіти про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами у розрізі кожного з місцевих бюджетів відповідного регіону, а також зведених бюджетів районів та областей. Дані звітів за останній робочий день місяця є підставою для складання місячної звітності про виконання бюджетів у частині доходів.

Основним принципом складання форм фінансової звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних Державного казначейства України.

На основі показників виконання бюджетів за доходами фінансовим органами та органами податкової служби складається прогноз надходжень на наступний місяць, квартал, до кінця року. Наявність інформації про очікувані надходження доходів до бюджетів дозволяє прогнозувати обсяг фінансових ресурсів для виконання бюджетних зобов’язань поточного періоду та проводити ефективну податкову політику у наступні періоди.

 

2. Операції за надходженнями до загального фонду бюджету

 

Платежі до бюджету, які відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет» на відповідний рік, є доходами загального фонду бюджету, зараховуються безпосередньо на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету» Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів. Інформація про надходження та повернення зайво або помилково сплачених платежів одночасно відображається на рахунку 6111 «Доходи загального фонду державного бюджету». Кредитовий залишок за рахунком 6111 дає інформацію про надходження до загального фонду державного бюджету з початку року з врахуванням повернених платежів та відшкодованих сум податку на додану вартість.

Повернення зайво чи помилково сплачених платежів, які є доходами загального фонду державного бюджету, здійснюються обласними управліннями Державного казначейства на підставі висновків державної податкової служби.

Для щоденного перерахування платежів, які надійшли до загального фонду Державного бюджету з обласних управлінь Державного казначейства України (центральний рівень), в обласному управлінні ДКУ за балансовим рахунком 3111 «Загальний фонд державного бюджету» відкриваються два рахунки. У ДКУ відкриваються аналогічні рахунки за балансовим рахунком 3112.

Залишки коштів на день (з урахуванням повернень та відшкодувань ПДВ) з аналітичних рахунків за доходами, відкритих за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду Державного бюджету», у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються (списуються) на відповідні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3112, а саме:

- на перший зараховуються доходи, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій місцевим бюджетам;

- на другий зараховуються доходи, які належать до загального фонду Державного бюджету і з яких не здійснюється перерахування дотацій.

Суми коштів, зарахованих на перший рахунок, відкритий за балансовим рахунком 3112, обласні управління ДКУ розподіляють за нормативами, встановленими законом про державний бюджет на відповідний рік, та цього самого дня у регламентований час перераховують суми дотацій на відповідні рахунки місцевих бюджетів. Інформація щодо перерахування суми дотацій місцевим бюджетам одночасно відображається на рахунках, відкритих за балансовим рахунком 8311 «Кошти, передані органами Державного казначейства із загального фонду Державного бюджету місцевим бюджетам АРК, областей, міст Києва та Севастополя». Дебетовий залишок за рахунком 8311 дає інформацію про перераховану з початку року суму дотацій місцевим бюджетам.

Залишки коштів з першого рахунку, відкритого за балансовим рахунком 3112, після відрахування дотацій місцевим бюджетам та з другого рахунку, відкритого за цим самим балансовим рахунком, платіжними дорученнями обласного управління ДКУ у регламентований час перераховуються на відповідні рахунки, відкриті у ДКУ за балансовим рахунком 3112. Інформація щодо перерахування коштів ДКУ одночасно відображається на рахунках, відкритих за балансовим рахунком 8211 «Кошти загального фонду Державного бюджету, передані вищим органам Державного казначейства». Сума дебетових залишків на рахунках, відкритих за балансовим рахунком 8211, дає інформацію про суми доходів, перераховані органам ДКУ вищого рівня з початку року.

 

3. Операції за надходженнями до спеціального фонду бюджету

 

Платежі до бюджету, які відповідно до Закону України про державний бюджет на відповідний рік є доходами спеціального фонду Державного бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ та організацій, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях ДКУ за балансовим рахунком 3121 «Надходження коштів спеціального фонду Державного бюджету, які спрямовуються на спеціальні видатки». Інформація щодо коштів, які зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3121, або повертаються з них, одночасно відображаються на рахунках, відкритих за балансовим рахунком 6112 «Доходи спеціального фонду Державного бюджету». Кредитовий залишок за рахунком 6112 дає інформацію про надходження коштів (з урахуванням повернень платежів) до спеціального фонду Державного бюджету з початку року.

Для щоденного перерахування платежів, які надійшли до спеціального фонду Державного бюджету, управління ДКУ та ДКУ (центральний рівень) відкривають рахунки за балансовим рахунком 3122 «Кошти спеціального фонду Державного бюджету, які спрямовуються на спеціальні видатки» окремо за кожним видом надходжень.

Залишки коштів на день (з урахуванням повернень) з аналітичних рахунків за доходами, відкритих за балансовим рахунком 3121 «Надходження коштів спеціального фонду Державного бюджету, які спрямовуються на спеціальні видатки», у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються (списуються) на відповідні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3122.

Обласні управління ДКУ відповідно до встановленого регламенту своїми платіжними дорученнями перераховують кошти на рахунки, відкриті у ДКУ за балансовим рахунком 3122.

Інформація щодо перерахування суми коштів ДКУ одночасно відображається на рахунках, відкритих за балансовим рахунком 8212 «Кошти спеціального фонду Державного бюджету, передані вищим органам Державного казначейства». Сума дебетових залишків на рахунках, відкритих за балансовим рахунком 8212, дає інформацію про суми доходів спеціального фонду Державного бюджету, перераховані органам ДКУ вищого рівня з початку року.

 

4. Операції за платежами, що підлягають розподілу

 

Платежі, які, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет» на відповідний рік або рішень місцевих рад, підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами, обліковуються на балансових рахунках, відповідно 3131 і 3161 «Надходження коштів, що розподіляються між загальним і спеціальним фондами державного (місцевого) бюджету».

Платежі до бюджету, які, згідно із ЗУ «Про Державний бюджет» на поточний рік, розподіляються між державним бюджетом і бюджетами АРК, обласними, міст Києва і Севастополя, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в обласному управління Державного казначейства за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами». У кінці операційного дня кошти за допомогою програмного забезпечення розподіляються у відповідних пропорціях і перераховуються, після повернення зайво або помилково сплачених платежів, до державного бюджету на рахунок 3111, а кошти, які належать місцевим бюджетам, перераховуються на відповідні доходні рахунки місцевих бюджетів аналогічно.

Платежі, що тимчасово відносяться на рахунки місцевих бюджетів і підлягають розподілу, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3421 «Кошти, тимчасово віднесені на доходи місцевого бюджету, що підлягають розподілу» Після повернення зайво внесених платежів кошти за допомогою програмного забезпечення в кінці операційного дня перераховуються на відповідні аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3141 «Надходження коштів до загального фонду місцевих бюджетів» і 3151 «Надходження коштів до спеціального фонду місцевих бюджетів».

Платежі, які тимчасово віднесені на доходи державного бюджету і підлягають розподілу, зараховуються на аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3411 «Кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету і підлягають розподілу». Інформація щодо надходження і повернення коштів обліковується одночасно за балансовим рахунком 6411 «Кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету».

Кошти зараховані на рахунок 3411, по закінченні операційного дня розмежовуються за встановленими законодавством нормативами розмежування за визначеними напрямками. Так, частина коштів єдиного податку зараховується на рахунок 3111 загального фонду і перераховується далі на рахунок 3112 частина коштів, що належить фонду сприяння зайнятості населення – на рахунок 3121 і далі на рахунок 3122; кошти, які належать місцевому бюджету і пенсійному фонду, платіжними дорученнями перераховуються на рахунки власників.

Аналогічно проводять операції по зарахуванню і розмежуванню збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, фіксованого сільськогосподарського податку. За цими операціями формується звітна «Відомість №2», а також складається реєстр платників, які ведуть облік за спрощеною системою оподаткування.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Охарактеризуйте функції Державного казначейства в процесі виконання державного бюджету за доходами.

2. Визначте послідовність операцій з обробки платежів.

3. Охарактеризуйте порядок відображення операцій з обліку доходів загального фонду державного бюджету.

4. Охарактеризуйте порядок відображення операцій з обліку доходів спеціального фонду державного бюджету.

5. Охарактеризуйте порядок відображення операцій з обліку доходів що підлягають розподілу.


Тема 4.

Організація виконання державного бюджету за видатками

 

Питання:

 

1. Організація виконання державного бюджету за видатками

2. Формування мережі розпорядників бюджетних коштів

3. Облік бюджетних асигнувань та контроль за їх дотриманням

 

Питання для самостійної роботи:

 

1. Суть і об’єктивна необхідність державних видатків

2. Облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів

3. Здійснення видатків за рахунок коштів спеціального фонду

4. Платіжні доручення, порядок їх оформлення та подання

5. Призупинення бюджетних асигнувань

 

Література:

 

1. Галушка Є.О., Охрімовський О.В., Хижняк Й.С. Казначейська справа: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004 – с. 75 – 94.

2. Порядок обслуговування державного бюджету за видатками, затверджений наказом Державного казначейства України від 25.04.2004 №89 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 за №716/9315.

 


1. Організація виконання державного бюджету за видатками

 

В основі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за видатками лежить комплекс організаційних процедур щодо забезпечення обліку видаткових операцій, здійснення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів та формування фінансової звітності про виконання бюджетів за видатками.

Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу виділяють такі стадії виконання державного бюджету за видатками:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов’язань;

4) отримання товарів, робіт і послуг;

5) здійснення платежів;

6) використання товарів, робіт і послуг на виконання бюджетних програм.

Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на бюджетний період згідно з бюджетними призначеннями.

Відповідно до частини восьмої статті 51 Бюджетного кодексу Державне казначейство України здійснює платежі за дорученням розпорядників бюджетних коштів у разі:

а) наявності бюджетного зобов’язання для відповідного платежу у бухгалтерському обліку виконання держбюджету;

б) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

в) залишку невикористаних бюджетних асигнувань у розпорядника бюджетних коштів.

Виходячи з вимог Бюджетного кодексу, Державним казначейством розроблено Порядок обслуговування державного бюджету за видатками, затверджений наказом Державного казначейства України від 25.04.2004 №89 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 за №716/9315. Цей Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Держказначейства, розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів та іншими клієнтами Державного казначейства України, а також розподіл обов’язків та відповідальності між ними в процесі виконання державного бюджету за видатками.

У процесі казначейського обслуговування бюджетів за видатками органи Державного казначейства здійснюють такі функції:

- відкривають в Головних управліннях Державного казначейства та Державному казначействі України (центральний рівень) рахунки для здійснення операцій з виконання бюджетів;

- здійснюють операції на рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- обліковують на відповідних бухгалтерських рахунках зобов’язання та фінансові зобов’язання розпорядників та одержувачів коштів бюджету;

- ведуть бухгалтерський облік планових показників та видатків бюджетів у розрізі кодів бюджетної класифікації за видатками;

- складають періодичну та річну звітність за видатками відповідно до кодів бюджетної класифікації та подають її зовнішнім і внутрішнім користувачам;

- здійснюють контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами. За умови виявлення причин, які протирічать здійсненню платежу, проводять відмову у його оплаті;

- виконують платіжні документи розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Слід зазначити, що на казначейське обслуговування видаткової частини бюджету, принциповою ознакою якого є здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів шляхом оплати рахунків органами Державного казначейства, переведено близько 70 тисяч розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, яким відкрито понад 660 тисяч клієнтських рахунків.

Організація роботи органів державного казначейства щодо обслуговування видаткової частини бюджетів здійснюється у такій послідовності:

- формування бази даних мережі розпорядників коштів;

- відображення в системі обліку державного казначейства бюджетних розписів;

- доведення розпорядником коштів планових показників бюджетних асигнувань забезпечення їх обліку та контролю;

- внесення змін до планових показників, що виникають у процесі виконання державного бюджету;

- відображення в обліку затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду, спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів, планів використання бюджетних коштів одержувачів, а також внесених до зазначених документів змін;

- облік та консолідація інформації за зобов’язаннями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та погашення зареєстрованих зобов’язань;

- проведення операцій щодо відкриття асигнувань за загальним і спеціальним фондами державного бюджету;

- перерахування міжбюджетних трансфертів та проведення операцій за взаємними розрахунками між державним та місцевими бюджетами;

- проведення платежів з обслуговування боргових зобов’язань держави.

Лише після виконання цих обов’язкових організаційних функцій здійснюються видатки розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів. Перерахування коштів здійснюється шляхом оплати витрат із реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Джерелом для здійснення видатків є кошти державного та місцевих бюджетів, які закумульовані на ЄКР та виділяються розпорядникам коштів під певні програми та функції.

 

2. Формування мережі розпорядників бюджетних коштів

 

Для забезпечення правильного та своєчасного розподілу асигнувань в розрізі територій та розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів розпорядники бюджетних коштів на кожний бюджетний рік формують мережу установ та організацій, які отримують бюджетні кошти, та подають зазначену інформацію до Державного казначейства України не пізніше ніж за 15 днів до поч

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Додаток 2. Співвідношення оцінок знань За національною шкалою, шкалою ECTS та шкалою навчального закладу За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою | Централізована (на регіональному рівні) обробка інформації в режимі реального часу
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 1107; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.401 сек.