Матеріальний, фінансовий та інформаційний потоки

Матеріальний потік (МП) – це потік, який має основи:

1. Одинарна. Це основа матеріальна або енергетична, характеризується обсягом (Q), вимірюється,відповідно, шт., кг, , кВт·год.

2. Подвійна основа (комбіновані МП).

Розглянемо деякі комбінації основи МП:

2.1. Матеріально-енергетична. Таку основу мають потоки, наприклад, в гальванічних процесах – нанесення шару покриття на поверхню виробу за допомогою електричного струму. Теоретично можна уявити цей процес як спрямований рух заряджених електронів разом з частинами покриття від аноду до катоду, Q – кг·кВт·год.

2.2. Матеріально-фінансова. Приклад такого потоку розглянутий вище (потоки відпочиваючих через оздоровчий заклад), Q – шт. · грн. і т. ін.

Розрізняють наступні матеріальні потоки:

1. Генеруючий – це потік, який є основним в діяльності підприємства; наприклад, при виплавленні сталі таким потоком буде потік чавуна, що завантажується в мартенівську піч.

2. Супроводжуючі потоки - це потоки, параметри яких визначаються генеруючим потоком; в наведеному вище прикладі зі сталлю такими потоками будуть потоки брухту чорних металів, коксуючого вугілля, легуючих елементів тощо.

Фінансовий потік (ФП) – це направлений рух фінансів в макрологістичній системі і при виплаті заробітної плати готівкою в мікрологістичній системі.

Фінансовий потік класифікується за ознаками:

1. Призначення:

1.1. ФП, обумовлений торговими операціями між ЛС і елементами зовнішнього середовища.

1.2. Інвестиційний ФП.

1.3. ФП, пов'язаний з виплатою заробітної плати в мікрологістичній системі.

2. Відношення до основних і оборотних фондів мікрологістичної системи.

3. Форма розрахунків:

3.1. Безготівковий ФП.

3.2. Грошовий ФП.

3.3. Вексельний ФП.

4. Відношення до фондового ринку:

4.1. ФП акцій.

4.2. ФП облігацій.

4.3. ФП цінних паперів.

Елементами ФП можуть бути національні, іноземні та умовні грошові одиниці; штуки (наприклад, десять мішків з грошима під час банківської операції "інкасації грошей '').

Складний ФП – це потік фінансових засобів з різних джерел в одну ЛС.

МП і ФП в більшості випадків мають діаметрально-протилежні напрямки; винятком можуть бути потоки матеріальних і фінансових ресурсів в інвестиційному проекті, коли МП і ФП рухаються в одному напрямку.

Ресурси системи – це всі МП і ФП, а також їх запаси, які належать системі на правах власності.

Ресурсний потенціал системи – це ресурси, які система може залучити в господарський обіг у відповідний момент часу, в тому числі і кредитні ресурси.

Ресурси мають властивості:

1. Відновлення ресурсів для системи через ринок.

2. Варіантність - коли один вид ресурсу можна замінити на інший без шкоди для кінцевого результату; наприклад, деталь з кольорового металу у виробі замінюється на деталь, виготовлену з пластмаси, яка має таку ж конструкцію і міцність, але є більш дешевою.

3. Обмеженість ресурсів системи в кожний даний момент часу, тобто немає необхідності створювати додаткові запаси, тому що існує перша властивість (відновлення).

Інформаційний потік (ІП) – це потік повідомлень в усній чи документальній формах (документальна форма має паперові та електронні носії інформації).

Повідомлення – це будь-який сигнал про події, що стосується життєдіяльності ЛС.

Сукупність повідомлень утворює інформацію, а інформаційні потоки між елементами, як мікро- так і макросистеми – комунікації.

Розрізняють чотири види інформації:

1. Фотографія, коли елемент Б отримує пакет даних про подію від елементу А, при цьому не враховується, чи мав раніше Б таку інформацію.

2. Семантичний шум. Цей вид інформації зв’язаний з поняттям «ТЕЗАУРУСУ».

ТЕЗАУРУС – (грец. Скарбниця) – систематизований словник понять з вказівкою логічних змістовних зв’язків між ними. Іншими словами – це набуті людиною знання, що утворюють її світогляд, який постійно розширюється новими поняттями. Щоб поняття закріпилось в людській голові, необхідно його логічно зв’язати з іншими, уже існуючими поняттями.

Наприклад, розглянемо як виникає категорія «матеріальний потік» Студент, який вивчає логістику, встановлює за допомогою викладача логічний зв’язок між раніше існуючими двома ланцюжками понять «ріка – потік –фізичні величини їх виміру; товар – циклічність – економічна вигода», і з’ясовує для себе, що МП – це свого роду абстракція, яка увібрала в себе сприйняття циклічного переміщення товарів як безперервного потоку води, яким можна управляти.

Якщо елемент Б має відповідний тезаурус, і повідомлення елемента А про подію не збагачує його тезаурус, тому що це повідомлення ніяк з ним не зв’язується бо він його не розуміє, або це повідомлення вже є в тезаурусі Б, то дана інформація стає для елемента Б семантичним шумом.

3. Розширення тезаурусу - коли повідомлення від елемента А розширює тезаурус Б новими поняттями і встановлює нові логічні зв’язки між поняттями.

4. Прагматичний шум - якщо елемент Б отримує повідомлення від А, і це повідомлення не сприяє вирішенню проблеми, яка стоїть перед ним, то така інформація сприймається елементом Б як прагматичний шум.

ІП рухаються по інформаційним каналам. Інформаційний канал – це набір методів, прийомів та технічних засобів, за допомогою яких відбуваються комунікації між відправником і одержувачем.

Відправник інформації – це елемент системи, що генерує сигнал про подію.

Одержувач інформації – елемент системи, який отримує сигнал про подію.

Подія – зміна параметрів функціонування логістичної системи або зміна характеристики потоку.

Кодування перетворює інформацію, якою володіє відправник, у сигнал, що сприймається каналом зв'язку, а декодування перетворює закодований сигнал в інформацію, яку сприймає і розуміє одержувач.

Інформація повинна мати властивості: повнота і релевантність, точність, своєчасність, конфіденційність.

Обсяг ІП вимірюється в наступних одиницях:

- в листах паперу відповідного формату, шрифту і наповнення;

- кілобайтах, мегабайтах тощо – для електронних носіїв інформації;

- речових тактах – для усної форми існування ІП (один речовий такт – 60 слів).

ІП класифікується за ознаками:

1. Напрямок:

1.1. Директивний ІП, має напрямок від вищих рівнів управління до нижчих.

1.1. Інформаційно - довідковий ІП, має наступні напрямки:

- від нижчих рівнів управління до вищих,

- між елементами однакових рівнів,

- із зовнішнього середовища в ЛС і навпаки.

2. Застосування.

2.1. Формальний ІП - потік, який має документальну форму існування і стосується подій, які відбуваються в ЛС.

2.2. Неформальний ІП - потік, який має усну форму існування і не торкається подій, які відбуваються в ЛС.

Дата добавления: 2013-12-14