Особливості структури логістичного виробничого підприємства

Тема 7. Логістика виробничих процесів

7.1. Особливості структури логістичного виробничого підприємства

7.2. Організація потоків матеріальних ресурсів в підсистемі виробництва

7.3. Основні варіанти управління матеріальним потоком

7.4. Організація виробничого процесу у просторі і часі

Якщо підприємство має масове або серійне виробництво, то воно є логістичним виробничим підприємством.

Структура логістичного виробничого підприємства – це чотири підсистеми: ПП, ПВ, ПЗ, ПУ та їх взаємозв'язок між собою за допомогою матеріальних і інформаційних потоків.

Вид продукції, обсяг і інтенсивність матеріальних потоків визначає структуру ПВ і її масштабність. Технологічний процес складається з ТО і ЛО; служба логістики (СЛ) досліджує технологічний процес на предмет кількості ЛО та їх енергетичного вмісту і робить їх аналіз за допомогою, наприклад, гістограми.

Гістограма техпроцесу по ЛО являє собою декартову систему координат, де вісь ОY – це енергія, яка витрачається на виконання ЛО, а ОХ – це перелік усіх ЛО технологічного процесу. Для наочності енергію кожної логістичної операції відображають у вигляді окремого стовпчика. СЛ разом з іншим підрозділами підприємства аналізує висоту стовпців, визначає найбільш енергоємні ЛО і дає рекомендації по їх удосконаленню.

При проведенні організаційних та технічних заходів з удосконалення ЛО роблять порівняльний аналіз енергії до і після заходів, застосувавши для цього ентропію логістичного завдання.

Ентропія логістичного завдання – це різниця сум енергій всіх ЛО одного МП за певний проміжок часу на вибраній технологічній ділянці до і після проведення заходів з удосконалення ЛО.

Ентропія в логістичних економічних системах аналогічна до єнтропії технічних систем; вона визначає енергетичні процеси. Якщо ентропія ЛС менша нуля, то заходи удосконалення досягли своєї мети, а якщо більше, то ні. Вартість ресурсів, які були використані для проведення заходів, слід обов'язково порівнювати з економічним ефектом, отриманим від їх впровадження.

Загальний принцип створення будь-якої ПУ полягає в об'єднанні фасетного та ієрархічного способів побудови управлінської структури.

Фасетний спосіб передбачає паралельний розподіл сукупності елементів управління на незалежні угрупування.

Ієрархічний спосіб – це послідовний розподіл сукупності елементів управління на залежні угрупування (властивості ієрархічного способу описані в п. 3.2).

Незалежні угрупування – це сукупність елементів управління, не пов'язаних з іншими угрупуваннями вертикальними зв'язками. Наприклад, при розділенні ПУ за ознакою «функції логістичної системи», організовуються угрупування, які управляють виробництвом, постачанням, збутом, кадрами, маркетингом і т. ін. Наприклад, керівник відділу кадрів не має прямого впливу (прямого зв'язку – див. п. 3.2) на робітників відділу маркетингу, але при цьому між відділами існують горизонтальні комунікації.

Ознаки, за якими ще може бути зроблений фасетний розділ в ЛС:

- продукція - коли підприємство випускає значну номенклатуру виробів;

- регіон - коли торгова фірма обслуговує декілька великих регіонів області, країни або континенту;

- споживач - якщо для ЛС окремі споживачі мають велике значення, тому що приносять значний дохід, мають добрий імідж, тощо.

- функції і т.ін.

Дата добавления: 2013-12-14