Предмет та завдання кримінальної психології

Література.

Лекція 4. Особистість правопорушника

1. Предмет та завдання кримінальної психологіï.

2. Особливості правопорушників.

1. Антонян Ю. М. Преступное поведение лиц с психическими аномалиями. – М., 1998.

2. Виденеев И. А. Психология девиантного поведения. – Харьков, 1997.

3. Еникеев М. И. Основи общей и юридической психологии. – М., 1996.

4. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх. – К., 1996.

5. Ситковская О. Д. Психология уголовной ответственности. – М., 1998.

6. Юридична психологія: Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. і фак./За заг. ред. Я. Ю. Кондратьєва. – К., 1999.

Ключові слова: антисуспільний вчинок, злочин, злочинна поведінка, правопорушник, правосвідомість

Кримінальна психологія – це галузь юридичної психології, яка вивчає психологічні механізми правопорушень і психологію правопорушників, проблеми утворення структури функціонування і розпаду злочинних груп.

Кримінальна психологія з’ясовує психологічні закономірності, які проявляються в процесі формування злочинної установки особистості у ході утворення злочинного наміру, підготовки і здійснення злочину. Вона досліджує особистість злочинця, структуру і психологічні особливості злочинних груп.

У вітчизняній кримінальна психологія відкидається підхід про вродженого злочинця, реалізується діалектичний погляд в якому повинні враховуватися і біологічне і соціальне в даній конкретній особистості. При цьому особливе місце у формуванні психологічних особливостей злочинців відводиться соціальним факторам. Навіть суто враджені і спадкові властивості індивіда не звільнені від впливі мікро- і макросередовища. Але існують і біологічні передумови до протиправної поведінки. До них відносяться:

- патологія біологічних потреб (причина багатьох сексуальних злочинів)

- неврастенія, психопатія,

- спадкові захворювання, особливо викликані алкоголізмом батьків,

- психофізичні навантаження, конфліктні ситуації, використання нових видів енергії, які призводять до захворювань і виступають кримінальним фактором.

Таким чином при вивчені злочинної поведінки необхідно врахувати відношення біологічного і соціального в структурі конкретної особистості, пам’ятаючи про те, що злочинність зумовлена на сам перед, соціальними факторами, але завжди слід мати на увазі і індивідуально психологічні, біологічні особливості злочинця.

Дата добавления: 2013-12-14