Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ГЛОСАРІЙ. Абстрактна праця – праця товаровиробників, що виступає як затрата людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми




 

Абстрактна праця – праця товаровиробників, що виступає як затрата людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми. Абстрактна праця — історична категорія, властива лише товарному господарству. Вона утворює вартість товару. А. п.— праця суспільна, характер якої в суспільстві, де панує приватна власність на засоби виробництва, виявляється стихійно, в процесі обміну. В соціалістичному суспільстві, завдяки тому, що виробництво і обмін товарів здійснюються за єдиним народногосподарським планом, абстрактна праця є безпосередньо суспільною працею.

Благо – засоби задоволення людських потреб.

Блага розділяються:

а) за натуральними характеристиками — на продукти і послуги;

б) за ступенем віддаленості від кінцевого споживання — на споживчі блага і ресурси;

в) по тривалості використання — на короткочасні і довготривалі;

г) по характеру споживання — на приватні і суспільні.

Вартість – втілена й уречевлена в продукті суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами.

Гроші – особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.

Грошова система – форма організації грошового обігу, яка історично складалася в країні і законодавчо закріплена державою.

Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.

Закон вартості – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв'язки між суспільно необхідною працею (затраченою на виробництво товару з урахуванням умов його відтворення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.

Закон грошового обігу – протягом певного часу в обігу має бути певного часу в обігу має бути певна об’єктивно зумовлена кількість грошей

Засіб обігу – гроші є посередником в обміні товарів Т - Г – Т. цю функцію виконують монети і паперові гроші.

Засіб платежу – обслуговування грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами безготівкові платежі. Цю функцію виконують векселі, чеки.

Конкретна праця – приватна сторона праці – праця певної праці.

Міра вартості – здатність грошей вимірювати вартість усіх інших товарів надаючи їх форму ціни. Ця функція реалізується через масштаб цін – певну вагову кількість грошового металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни. Раніше цю функцію виконувало золото, але з 50-х років у 20 столітті оберт золотих грошей припинено та ціни фіксуються в національній грошовій одиниці. В Україні - гривня, а масштаб цін – 100 копійок.

Натуральне виробництво – нерозвинена економіка, в якій економічні суб'єкти зосереджені переважно на виробництві товарів для власного споживання, а економічні відносини та рішення регулюються традицією. Це один з типів господарювання, що традиційно виділяється в західній економічній науці (два інших планова та ринкова економіки). Це макроекономічний поділ що ґрунтується на способі координації (регулювання) економічної діяльності. Термін вельми розпливчастий та суперечливий і відповідно дуже умовний. Насправді очевидно, що «традиційність» та «натуральність» це два абсолютно різних критерій, однак оскільки вони часто співпадають то часом їх ототожнення є досить коректним.

Натуральне господарство – такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для власного споживання.

Паперові гроші – символи, які представляють повноцінні гроші в обігу, що наділені державою примусовим курсом.

Послуга – дія або діяльність когось на користь іншої особи. В комерції - трудова доцільна діяльність, результати якої відображаються у корисному ефекті, особливій споживній вартості. Особливістю послуги є збіг у часі та в просторі процесів виробництва, реалізації і споживання її споживної вартості.

Робочий час – це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

Світові гроші – обслуговування міжнародних економічних відносин – торгівля, кредити. Первісно цю функцію виконує золото. Сьогодні це Євро, долар, фунт, ієна. Але золото, яке зосереджене в центральному банку може використовуватися в міжнародних розрахунках побічним шляхом попереднього продажу на мировий ринок золота та його обміну на національну валюту іншим державам.

Споживча вартість – це здатність товару задовольняти певну потребу людини. Споживча вартість прямо залежить від споживчих властивостей, тобто визначається корисністю товару.

Теорія граничної корисності – закон насичення потреб: зі збільшенням кількості даного блага гранична корисність його зменшується, а за умови повного задоволення потреб споживача вона дорівнюватиме нулю. Строгою формою першого закону Госсена у сучасній теорії споживання є опуклість відношення переваги.

Товар:

  • продукт природи, природи і людської праці або тільки людської праці у матеріальній і нематеріальній субстанції та у формі послуг, який завдяки своїм властивостям здатен задовольняти наявні чи передбачувані суспільні потреби і призначений для обміну і купівлі-продажу;
  • продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж;
  • матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Товарне виробництво – виробництво, в якому продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну через ринок шляхом купівлі-продажу.

Трудова теорія вартості – економічна концепція, розвинута В. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом та іншими економістами. За цим підходом, кожен товар обмінюється на інший відповідно до кількості суспільної праці, затраченої на його виробництво.

Утворення скарбів – гроші, виходячи з обігу тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарби, а паперові гроші нагромаджуються на короткий період.

Цінність – цінністю вважається будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, заради якого вона живе.

Цінність товару – це ті технічні і економічні параметри, якими володіє товар і визначають його вагомість для людей.

Питання для самоконтролю:

1. У чому сутність натурального виробництва і чому воно змінюється на виробництво товарне?

2. Як ви розумієте умови виникнення товарного виробництва?

3. Як ви розумієте, товарні відносини між людьми є явищем біологічним чи суспільним?

4. У чому ви бачите єдність і відмінність між простим і капіталістичним товарним виробництвом? Які з цього можна зробити висновки?

5. Які теорії вартості розглядає економічна наука, чим вони характеризуються?

6. Що означають і в якому співвідношенні знаходяться категорії вартість, мінова вартість, споживча вартість?

7. Як визначається величина вартості товару і чому саме так?

8. У чому полягає основна суперечність товарного виробництва й до яких соціально-економічних наслідків приводить її розвиток?

9. Як ви вважаєте, чи є обов’язковою умовою приватна власність на засоби виробництва для існування товарного виробництва?

10. Чому споживча вартість – категорія вічна, а вартість – категорія історично минула?

11. У чому полягає двоїстий характер праці, втіленої в товарі?

12. Продуктивність, інтенсивність, складність праці і вартість – як вони пов’язані між собою?

13. У чому зміст і функції закону вартості?

14. Як трактує економічна наука сутність виникнення грошей?

15. Як історично розвивалися форми вартості?

16. Чому золото стає загальним еквівалентом?

17. Які функції виконують гроші при золотому стандарті?





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 1090; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.